Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фадеев Т.П.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
02.05.2015
Размер:
6.88 Mб
Скачать

Бичирок

Бичирок тэ, бичирок —

Билöн медъюгыт торок.

Книжка неыджыт, но бур,

Ылöссьöтас томлiсь юр.

Осьт тэ сiйö да лыддьöт,

Кывсяс, мый öнöдз эн тöд.

Сэтöн эм загадка, стих,

Висьт эм, песня, мый мöдiк.

Сэтöн пьеса, сьыланкыв,

Сiйö кут — велöт да сьыв.

Сказка интереснöй стрась,

Лыддьöт — ёртытлö висьтась.

КЫР

Кылö вöрын тук да тук —

Молоток горалö.

Бытьтö асывсянь петух

Анькытш тусь кокалö.

Не петух эта, а кыр

Ассис удж пондöтöм.

Сiя адззöм гагйöсь мыр,

Паз керö, пырöтö.

Кырлöн басöк гöрд юрок,

Борддэс сьöдöсь сылöн.

Крепыт гыжа кырлöн кок,

Ныр бытшöма кылö.

Оз сорась сiя некöр,

Бура адззö синöн,

Тöдö, кин тшыкöтö вöр,

Йирö пусö пиньöн.

Кырлöн нырыс, кыдз öжын,

Кузь, да лэчыт йыла.

И писькöтö: жын да жын,

Кытiсь гагсö кылас.

Мый пыдöдз бы эз дзебсись,

Качыс увтö гагыс,

Кыр судзöтас — нем оз видз

Пу сёйисьöс, врагöс.

Сiдз одз асывсянь лунтыр

Мыдзтöг кыр уджалö,

Мыр бöрсянь весöтö мыр,

Вöрыслö отсалö.

ЁЖ

Мунö вöрöт мампöв ёж,

Пасьыс йыла ёма,

Мунö повтöг, кыдзи ош,

Повны сылö немись.

Ёжись полö шыр, дзöдзыв,

И лягушка тожö.

И дзебсисьö сыись дыв

Быдыс аслас позö.

Нельки ыджыт сьöд мушыр

Сыкöт оз пантасьлы.

Полö ёжись сылöн ныр,

Медбы не бытшкасьны.

Ур тшакьявтöн ылiсянь

Ёжлiсь дуксö кылö,

Кöр казялас, вот мыйсянь

Пуэз вылö чылö.

И гадюка чушкасись

Ёжлö туйсö сетö.

Сiя паныт оз кутчись,

Сiдзкö, полöм петö.

Ордйö ёжöс чож орда,

Кöр панталас вöрын,

Чирзö-горзö: — Ой, беда!

Вöтчö ош ме сьöрын.

Но ордаыс сьöрын ёж

Оз думайт вöтлiсьны.

Зверь-ордаыс вывтi чож.

Сыкöт нем кутчисьны.

Ёжлöн уджыс сытöг тыр,

Быдтö кöр пияннэз.

Сiя асывсянь лунтыр

Кошшö бур сёяннэз.

Босьтöм сьöрас наберук,

Öктö вöрын тшаккез.

Тэчö дозас: тук да тук,

Гоббез да масляккез.

СЮЗЬ

Сьöд вöр шöрын олö сюзь,

Нёштöма горалö.

Сiя ойезöн оз узь,

Уксö да лэбалö.

Вöр пасьта горöтас: — Ух!

Вак-вак-вак, — серöмтчас.

То китöстас, кыдз петух,

То кыдз кага бöрдчас.

Сюзьлöн сэтшöм горалöм

Кöть кинöс повзьöтас.

Нельки ырк мунас сьöлöм,

Кöр ваксьöмыс вöтас.

Сюзьлöн синыс, кыдз фонарь

Биа шом öгралö.

Пемыт ойö керас дзар:

Быд берся казялö.

Коккес гöнаöсь, кыдз пась.

Гыжжес, кыдз чарлаэз.

Небыт бордыс оз кышась,

Вöтас тар-сьöлаöс.

Пиннес местö сюзьлöн ныр

Топ вугыр тай кöстöм.

Сюрас, кыдз капканö, шыр,

Оз ни мын, ылöстöм.

Вот пукалö сюзь, кыдз мыр,

Сьöкыт вель казявны.

Сiдз сiя велалöм пыр

Ойезöн шыравны.

Гырка пуын сюзьлöн горт.

Позтырьяс пияннэз.

Быдлöн мам кодь сера борд

Ордчöн, кыдз аканнез.

Луннас сюзьöс он пантав,

Шондi кöр öшалö.

Сэки сюзьыс оз вöрав,

Сiя дзир суналö.

Быдыс ас местын

Öкмыс годся Катялöн вöлi томжык вон Толя. Сылö мунiс вöлись кватьöт год. Олiсö нiя деревняын, асланыс керкуын. И вöлi нылöн эшö пöрись кань Люська. Катя велöтчис школаын, куимöт классын. Быд асылö сiя босьтлiс сьöрас ассис портфель да вель дыр кежö ветлiс уроккез вылö.

Пöрись кань весь тожö эз пукав. Сiя пыравлiс джоджулö, петавлiс картавылö нето кайлiс керкупöлскö да караулитiс шыррез. Сэтшöм сылöн вöлi удж.

Гортын олiсьнас Толя кольччывлiс öтнас. Но пукавны öткöн керкуын вöвлi гажтöм. Сэтчö жö эшö петлiс полöм. Сiйöн öтпыр зоночкалöн айыс вайöтiс сылö ёрт местö учöтик понпиянöс. Эталö Толя лоис радся-рад.

Руд гöна да чочком лапаа кычанокыс вöлi öддьöн чож да басöк. Сiя вачкисис ловья тупыль вылö. Сiдз Тупыльöн зоночка сiйö и пондiс шуны. Узьлiс Тупыль пытшкись посöдзын. Сэтчин сылö вöлi лöсьöтöм шоныт поз.

Асыввезнас, кöр Толялöн аймамыс ветлiсö удж вылö, а Катя — школаö, зоночка пыртлiс кычансö керкуö, пондывлiс сыкöт орсны.

Сiя пуксьöтлiс Тупыльсö аслас самосвалö да, кытш бöрын кытш, ыслöтiс сiйö керку пасьта. А сэсся Тупыль кутчисьлiс пиннезнас кöв бердö, коккезнас джоджас тарашитчöмöн, кыскалiс самосвалсö ачыс ни. Мукöд коста, орсöм могись, нiя котрасьлiсö öтамöд сьöрын керку пасьта. Мыдзтöдз сiдз котрасьöм бöрсянь понпиян дзебсисьлiс пызан увтö. А кöр мыдзлiс одзжык Толя, сiя кайлiс стул нето табурет вылö. Кайны сы сьöрö Тупыль эшö эз вермы. Сiя пуксьывлiс джоджö да пондывлiс лявгыны-вувтны. Овны этадз гортын кычаныскöт некытшöм гажтöм эз кут.

Месяц бöртi Тупыль тöдчöмöн быдмыштiс. Öнi сiя ачыс ни вермис вуджны порог. Овны шоныт керкуын кычан велалiс тожö бытшöма. И колiс только кинлöкö осьтны керку ыбöс, кыдз Тупыль сэтöн жö швигымтлiс-пыравлiс керкуö. Этасянь бöрья кадö керкусис кычан кодьöн эз и петавлы.

Этадз вöлi бур Толялö. Но Катялö сэтшöмыс эзгленитчы. И кыдз только нылочка бертлiс школасянь гортö, воныслö сэтöн жö висьтавлiс:

— Вашöт понтö öтöрас.

— Мыля? ― дивуйтчöмöн юавлiс Толя сойыслiсь.

— Небытшöм сiйö керкуас видзны.

— Да уж, натьтö, — поперечитлiс зоночка сойыслö. — Каньыс тай тожö керкуын олö.

— Сiя шыррезöс кыйö. А поныслö колö керку караулитны.

Эта и былись вöлi сiдз. И споритны сойыскöт одзлань зоночкалö кольччис немöн. Но вашöтны понсö кöдзыт öтöрö Толялö вöлi жаль. Сэк Катя кутлiс да петкöтлiс кычансö ыбöс сайö ачыс. Но колiс только эта бöрсянь осьтны кинлöкö ыбöс, кыдз Тупыль сэтöн жö пыравлiс керкуас бöр. Сiдз и кыссис тöвбыт соя-вона коласын споритöм да кычанкöт пессьöм. Кыссис бы и дыржык, ежели бы не пöрись кань Люська.

Тулыс кежас Люськалöн шогмисö пияннэз. Сэксянь сылö ветлöтнытö лоис некöр. Öнi Люська унажык кад чулöтiс керкуын. Сiя нимöтiс да быдтiс ассис учöтик пияннэз. Олiсö нiя Катя кровать увтын. Сэтчин вöлi лöсьöтöм нылö поз. Недыр мыйись каньпияннэс синмасялiсö да быдмыштiсö. Сэксянь нiя пондiсö котрасьны. Öтамöд коласын орстöн кадiсь кадö каньпияннэз пондiсö ни мыччасьлыны кровать увтiсь. Мукöд коста, орстöнняныс, нiя петавлiсö нельки джодж шöрöдз. Сэк вöлись Тупыль нiйö и казялiс.

Сiя кадö кычан вачкисис ни ыджыт пон вылö. Но сылö, тыдалö, тожö вöлi охота орсыштны öтлаын учöтик каньпияннэзкöт.

Сiдз öтпыр, кöр каньпияннэз орстöн мыччисисö кровать увтiсь, Тупыль тожö чепöссис ны дынö. Повзьöм каньпияннэз уськöтчисö бöр кровать увтö. Ны сьöрö жö сэтчин повтöг öдззöтчис и понпиян. И сэк... Кровать увтсянь медперво кылiс пöрись каньлöн лöга да горöн чирснитöм. А сэсся Тупыль кивöстiс-унньöвтiс норöн, мымда горш, перыта нöбасис кровать увтсис джодж шöрöдз да кивзытöн-лявзытöн уськöтчис ыбöсö.

— Мый сэтшöмыс лоис? — юалiс сэк сойыслiсь паймыштöм зоночка.

— Нем эз. Каньыс тай понтö велöтыштiс. Öтпырись, кылö, ныр гöгöрсö гыжжезнас сыныштiс. Пондас öнi тöдны, кыдз учöтик каньпияннэс сьöрын вöтлiсьны.

Толялö жаль лоис ассис кычансö. Сiя китсöвтiс:

― Тупыль! Тупыль! Ту! На!

Но мöдыс не только пырны керкуас бöр, аслас хозяинлö нельки паныт эз шыась. Дзебсисьöм пыдöжык аслас позö, зубытсяняс сiя сымда и шувлiс: ай-яй-яй — яй! ой-ёй-ёй-ёй!

Сы коста жö гажмыштöм Катя воныслö одзлань баитiс:

— Адззылiн вот, кытшöм чожа тэнат Тупыльыт ассис местасö адззис? Сэсся сiя, сiдз и тöд, öтпырись ачыс керкуас оз пыр. А пыртан кö эшö ачыт, Люськаыс сылiсь рез-паз синнэсö кыскалас.

Öнi Толя и ачыс вежöртiс, что былись вермас лоны сiдз. Сэксянь вöлись сiя и дугдiс пыртлыны понсö керкуас. Ачыс Тупыль сэсся тожö эз пыр. Нельки осьта ыбöс коста сiя бергалiс дзир порог саяс да легыртiс хозяиныслö бöжнас, корис сiйö орсны öтöрö, а вуджны порогсö эз лысьт.

Сiдз нiя эта бöрсянь и олöны — быдыс ас местаын: каньыс — керкуын, а поныс — öтöрын.