Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фадеев Т.П.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
02.05.2015
Размер:
6.88 Mб
Скачать

«Курорт»

Öтiк акта пьеса

ОРСIССЕЗ

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ — колхознöй председатель, 50 год гöгöрся

ЗИНА — правленнёись секретарь, 18 год

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ — завгар, 50 год гöгöрся

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ — механик, 30 год гöгöрся

Действиеыс мунö öння кадö колхознöй правленнёын тöвнас. Председатель кабинетын пызан, сы вылын календарь, телефон. Стена бердын стуллэз. Заборкаöн янсöтöм приёмнöйын тожö пызан, сы вылын пишущöй машинка. Телефоныс шульгаланьсянь, тумбочка вылын.

ЗИНА (шульга кинас тшöкасö пыкöталöмöн, пукалö пызан сайын, лыддьöтö книга, кöда осьтöмöн сулалö пишущöй машинка бердын. Звонитö телефон. Лыддьöттöнняс судзöтчö кинас трубка бердöдз, босьтö, бöрöн вайöтö сiйö пель дынас). Алло, алло.(Паныт баитöмыс оз кыв. Öнi вöлись дзар керыштö, казялö неладно кутöм трубкасö, ас кежас горöн пондö ваксьыны, бергöтö.) Алло, кин? А-а, этö тэ, Васенька? Здорово. Мый серала? Каньыс сера да. Но. Тэ разь эн мун рейсас? А, но, бöра жугасин. А мый меным звöннян? киноö, шуан? Талун рытнас? Ог эшö тöд. Думайтыштны колö. Кöдзыт öддьöн клубас. Ах, тэкö-öт. Муна, батi, босьтан кило мымда шоколаднöй конфеттэсö дак. Кыкö, шуан? Кыксö оз. Да, оз. Ме эд абу сэтшöм горш, кыдз тэ думайтан. Рыт кежас меным и килограмм тырмас. Нытöг? Нетушки, Васенька. Нытöг и басни лоны оз вермы. Кин тэкöт нытöг ветлöтö, сiйö и нуöт. Да, да. Ачыт тöдан.(Пуктö трубкасö бöр, ас кежас, гажöн.) Сiдз уж, натьтö, ме тэкöт и муна, мый нö ог да. Öмтö ось да видзчись. Тожö меным кавалер адззисьöм.(Ныр увтас сьывтöн кыскö пызанiсь зеркало да сынан, пондö сынасьны.)

Кылö автомашиналöн сибöтчöм, недыр мыйись пырö председатель.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Здоровöн олан, Зинаида.

ЗИНА. Локтат здоровöн, Парамон Федотович.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (кабинет порог вылас сувтчыштöмöн). Бöра эд тэ не сiйöн уджнас занимайтчан.

ЗИНА (лэдзыштö увлань киэсö). Бытьтö и сынасьны ни правленнёас оз позь?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Позьö, Зиночка, позьö, да не лунтыр. (Чöвтö вывсис пась, öтлаын шапкаыскöт öшöтö ыбöс сайö, сувтö бöр ыбöс коласас.) Вот адззыла эшö öтпырись удж коста, сiдз и тöд — фермаö, куканнез дынö султöта.

ЗИНА Фи! (Перыта дзимлялö кисис сынан да зеркало.) Мый ме фермасиныт эг адззыл?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А вот мый эн адззыл, сiйö и адззылан.

ЗИНА (юрнас чукыльтыштöмöн). Нетушки, Парамон Федотович. Спасибочки. Фермааныт уджалны ме тiянлö эг медасьлы. Колас, дак меным местаыс и городын адззисяс.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (шутитöмöн ни). Видзöт тэ, кутшöм сiя чож вöлöма. Перво жö и городöдз.

ЗИНА (обидитчöмöнмоз). Но, а мый нö эшö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А мый тэ фермасис, кыдз ошись полан? Сiя жö öнi миян виль, каменнöйö быдсöн строитiм. Нельки эта правленнёся буржык лоас. А видзöт жö, кутшöм гажа местаын сулалö. Сэтöн ордчöн и юыс, и видзыс, и вöрыс — быдöс öтлаын. Не ферма эд, а курорт настоящöй,

ЗИНА. Сiдз, батi, да уна я сэтiсь прокыс? Мыля нö сэк сэтчин öтiк том морт оз уджал? Мыля нылка отирыс быдöнныс бöр пышшöны?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Сiйöн, что тiянöс учöтсянь сiдз аймаммезныт чечеритöмöсь — полат ферманскöй уджыс бердö кутчисьны.

ЗИНА. Весь тi сымдасö, Парамон Федотович, баитат. И виль фермананыт весь öддьöн ошшасят. Сымда сэтчин бурыс и эм, что стенаэс каменнöйöсь, а сэсся нем. Висьталiт бы уж веськыта, что сэтчин тiян некытшöм условие абу, некытшöм механизация. Подаыслö вердчансö, кыдз и дас годöн одзжык, уджалiссес öнöдз выланыс кыскалöны. Пидзöс сулда назёмас куканнезныт пöдöны. Вот эта бöрсянь и думайтö, кин сэтшöм фермаас уджалнытö пондас?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. И тiянлö мед уж кыдз выставка вылын вöлi. Мед сьöкытжыка нем эд ни лэбтö — гöгныт письтöмись полат. Мед и кокнытö некытчö эд нятьöсьтö.

ЗИНА. Да, Парамон Федотович. Чулалiс сiя кадыс, кöр фермаас уджалiссес суткиэзöн сэтчинiсь эз петаллö, лун и ой вердчансö выланыс кыскалiсö да пидзöсöдз нятяс броддисö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (лöга). Ладно, пукал!(Öвтыштö кинас нывкаыс ладорö.) Öддьöн ни тi, видзöта ме дак, грамотнöйöсь лоöмöсь. Öддьöн уна тöдны пондöмöсь.(Бергöтчö аслас пызан ладорö, мунтöнняс.) Мый эстöн метöг керсьö?

ЗИНА (не öддьöн рама, охотатöг). Мый керсяс? Уджалам тай.(Пондö печатайтны.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Некин менö этна луннэзö эз юал?

ЗИНА (печатайтнытö дугдö). Фермасянь тай тöн и талун звонитiсö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Мый сэтчин сэтшöмыс? (Пуксьö аслас пызан сайö.)

ЗИНА. Вердчан пö не öтiк лун сьöрна ни подаыслö оз ваялö. И вот эшö... Телеграмма неважын срочнöйö пыртiсö. (Чеччö аслас пызан сайись, оськöвтö председатель кабинетö, пуктö телеграммасö сы пызан вылö, бертö бöр, вились пондö жагвыв печатайтны.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (ас кежас). Кутшöм öшö сэтчин телеграмма?(Босьтö киас, горöн лыддьöтö.) Избежание простоя вагонов срочно вывезите семена двадцатому.(Горöнжыка.) Бöра кöдзысыс улъя. Дак мый дырна öшö нiя этöн кöдзыснас?..(Босьтö трубка, öктö номер.) Гараж? Диспетчер? Кыным машина талун станцияас кöдзысысла мöдöтiт? Куимö? А мыля не быдöс, мымда эмöсь? Жугалöмöсь, шуан? А завгарыс кытöн? Висьталö сылö, ась öнi жö ме дынö правленнёас пыралас. Да, да, öнi жö.(Пуктö трубкасö бöр.)

ЗИНА (печатайтнытö дугдö). Ме, забыль, вунöтi эшö висьталны, Парамон Федотович. Школаись директор асъяпонас пыралiс.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Мый сылö месянь пондöм колны?

ЗИНА. Пес пö школаас бырсьöм. Классэсö немöн шонтны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Мыйлö нö сэк правленнёас локтö? Эстöн эд не сельсовет. Сiя директор — ась и думайтö ачыс. Велалöмöсь быд могнас правленнёас пелитчыны.

ЗИНА. И районсянь эшö, культура отделсянь звонитiсö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Бöра клубныт понда?

ЗИНА. Мый понда эшö этася?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (кинас öвтыштöмöн). Но и ась звонитöны. Сымда нылöн сэтчин уджныс.

ЗИНА. Но кыдз жö ась, Парамон Федотович? Эд öтiк годнас куимöт заведующöй ни пышшис.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но пышшис и пышшы, абу жаль. Нёльöтö сы местö вайöтасö.

ЗИНА. Сiдз, батi. Да кин нö сэтшöм клубас уджалнытö пондас? Сэтчин жö кöть пыр, кöть эн. Сiя жö не клуб, а сарай, öшыннэз жугалöмöсь, горрез киссьöмöсь. Кыным год ни баитат стенаэсö штукатуритны, а прокыс сё сымда. Сiдз сытöг, натьтö, и сiсьмас. Нельки лонтiсьнытö песыс абу. Позис жö эд, натьтö, гожумбытнас сiйö лöсьöтнытö. Кытчö нö этася том отирыслö воштiсьны?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Вот-вот. Тiянлö колö, тi и лöсьöтö, одö кö тöдö, кытчö тiянлö этася воштiсьны дак. А меным тiян клубсянь не жар, не кöдзыт. Менам уджыс и сытöг горшви, во! (Нуöтö ки долоньнас горш бердöттяс.)

Пырö завгар, босьтö юр вывсис шапкасö, сувтö председатель пызан одзö.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Здравствуйте, Парамон Федотыч.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Здорово, Игнат. Да тэ мый, юрбитны я мый я правленнёас пырин?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (вежсьыштö кок вылiсь кок вылö). Мыля? Пыри тай то, корöмыт, висьталiсö да.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но пуксьы, пырин дак. Мый тэ ме одзын, кыдз поп одзын сулалан?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (жагвыв пуксьытöн). Мый сэтшöмыс лоис?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Менчим юалан — мый сэтшöмыс лоис? А ме вот тэнчит мöдi юалны, мыля бöра не быдöс автомашинаэсö кöдзысысла станцияас мöдöтiн?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (дивуйтчöмсянь пельпоннэзнас лэбтыштöмöн). Кыдз не быдöс? Быдöс, кöдна дзоньöсь.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Кöдна дзоньöсь, шуан?.. А кöдна абу дзоньöсь?..

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Мый жö тэ, Парамон Федотович, кыдз учöтик кага, абутöмсö юасян? Кöдна абу дзоньöсь, дак вежöртана — гаражын сулалöны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (дразнитöмöн). Гара-ажын, тэныт, сулалöны.(Чöлыштöм бöрсянь, горöнжыка.) Кутшöм эта порядок, Игнатий Кузьмич, что тöл и гожым тiян техникаыс сё гаражын, сё ремонт вылын сулалö?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (киэсö паськöтыштöмöн). А мый ме сэтöн кера, ежели сiя тöл и гожум жугалö?(Чöлыштöм бöрсянь.) Да и сiйö горöтчиссяс — не öтiк и нiя жö эд автомашинаэс вочтöн сулалöны. Кöдкоста öтiккесö вочан, сы коста, видзöтан кö, мöдiккез жугалöны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А мыля бы не быдöс, мымда эмöсь, öтдруг вочны да лэдзны гаражсис, мед уджалiсö? Оз разь позь сiдз кернытö? Мед нiя быдöс дзоньöсь вöлiсö.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Мый жö то тэ, Парамон Федотович, челядь баснисö и баитан — мед быдöс дзоньöсь вöлiсö. Сiдз-ту ме бы и ачым рад, да вот оз пет сымдаыс. Сэтшöмыс эд, колö кö тэныт тöдны, дак и отирыскöт етша овлö. А машинаэс йылiсь и баитны нем.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но, а уджыскöт, уджыскöт, Игнатий Кузьмич, кытчö воштiсьнытö? Эд сiя жö оз видзчись машинаэслiсь вочтöнняс сулалöмсö. Сiйö жö колö керны! Тэ вот видзöт, мый меным лунiсь лун телеграммаэзас гижöны. (Босьтö одзсис телеграмма бланк, шупкöмöн иньдöтö пызан кузя завгар ладорö.) И не кутшöмкö сэтчин, а срочнöй. Двадцатöй числоöдз тшöктöны станциясис кöдзыссö петкöтны. А ми?.. Эд талун восемнадцатöй ни, а миян эшö джыныс петкöттöм.(Нервничайтöмöн чеччылö аслас пызан сайись, сэтöн жö пуксьö бöр.)

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (лöня, жагвыв). Сiдз, батi. Ме вежöрта. Но эд жугалöм машинаэс вылын кöдзысысла сё ни он мун.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (дразнитöмöн). Он мун! Он мун! Жугалöм кыт мый, дак колö вочны, а не сулöтны автомашинаэсö гаражас весь.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Вочам. Нем весись ог сулöтö. Не уджалтöн жö эд жугалöмсö вочны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (недовольнöя). Да уж адзза, кыдз тi меным вочат.(Чöлыштöм бöртi.) Кытöн мый тэнат механикыт керö?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (аслыс кок увтас видзöттöн). Уджалö тай. Гаражсис кодьöн оз и петал. Кинлöн мый оз жугал, сё ачыс лöсьöтö. И запчасьсö кыськö вермö судзöтны, и вочнытö быдыслö отсалö.(Чöлыштöм бöрсянь.) Тырмö кытчöдз вотьыс дак...

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (дивуйтчöмöн). Кыдз этö — тырмö кытчöдз вотьыс дак? Сы вылö сiя и механик. Эта жö сылöн удж.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Вот сiя и эм, Парамон Федотович, что механик, а не снабженец и не слесарь кытшöмкö. (Общöй пауза бöрсянь.) Отпускö вот талунсянь петiс. Ог и тöд, кыдз ми сытöг мисечсö пондам чулöтны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (дивуйтчöмöн). Отпускö, шуан? Кутшöм эшö отпускö?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Кутшöм разь уджалiсь мортыслöн отпускыс овлö?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (одззамоз дивуйтчöмöн). И тэ сiйö лэдзин?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Кыдз мортсö он лэдз, кöр сiя сылöн график сьöртi. Законнöй, позьö шуны. Не страда öнi — видзнытö. Ась öтпырисьсö шоччисьö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Тöда — не страда. Но эд и öнi уджыс горшви. Думайтан, он, мый сытöг пондан керны?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (вöрöтчöв-керö местаас). Уджыс миян вексö горшви. Не видзны жö сы улъя зонкасö отпускас петöмись.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (пызан саяс чатыртчöмöн). Но не-е-е, Игнатий. Сымдасö ме, батя, тэсянь эг видзчи-и-ись. Мыйкö ме талун тэнö нельки ог и тöд. Кыдз этö сiдз, кöр джын техникаыс вочтöг сулалö? Кутшöм эшö сэтöн отпуск?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (киэсö паськöтыштöмöн). А мый ме сэтöн?.. Висьтала — график сьöртi сылöн отпускыс.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но и мый кöть график сьöртi. Сiйö эшö колö шедтыны.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Но ме сэк ог тöд. (Öвтыштö кинас.) Меным сэк дело абу. Кыдз тiянлö колö, сiдз и керö.(Пондылö бы чеччыны.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (горöн). Чöв, ноко! Кыдз этö тэныт дело абу? Не тэнат разь техникаыс вочтöг гаражас сулалö?(Секретарьлö.) Адззы, ноко, часöт жö меным механиксö!

ЗИНА. Кысь ме сiйö адзза, отпускын талунсянь мортыс да?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (одззамоз лöгвевйöн). Эта эшö мый сэтшöмыс? Тэ мыля менчим сiйö юалан — кысь адззан? Висьталiсö тэныт, вот и кер. Да чожажык менам вöрöтчы! Некöр видзчисьнытö!

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (негорöн). Звонит гортас. Сылöн телефон эм.

ЗИНА (гажмыштöмöн). Былись эд,май. Мый нö ме эта йылiсь вунöтчи.(Босьтö трубка, öктö номер.) Алло, алло. Квартира, да? Кин? А меным бы Геннадий Якимовичсö недырик кежö... Абу гортын? А кытöн? Правленнёö мунiс? Аха. Но быдöс сэки. Спасибо.(Кутыштö кинас микрофонсö, председательлö.) Абу сiя гортын, Парамон Федотович. Правленнёö, висьталöны, неважын мунöм.(Жагвыв пуктö трубкасö бöр).

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Но локтас часöт, правленнёö мунiс дак.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (видзчисьтöнняс чöлыштöм бöртi). Кин сылö визасö султöтiс?

ЗИНА (заборка сайсянь). Главнöй инженерыс тай, тi эд вöлö гортын да.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (öддьöнжыксö ас пондаись). Вот адззат вот, мый керсьö? Коль öтiк лун кежö колхозсö хозяинтöг, дак сiдз и тöд — бок вылас пöрöтасö.

Кылöны оськöввез. Пырö механик.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ (приёмнöяс). Кыдз миян здоровье, Зиночка?

ЗИНА. Эн и баит, Геннадий Якимович. Кöть и синнэз чочком свет вылас эн осьт. Часöт дзир тэныт гортöдззат звонитi.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Мый сэтшöмыс лоис? (Шутитöмöн.) Гажтöмтчин я мый я?

ЗИНА. Но кыдз жö эг, Геннадий Якимович? Конешно, гажтöмтчи. Невна и лол эз пет. А тэнö отпускас лэдзисö, дак сэсся татчö и дзар ни он кер.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Кысь тэ сымдасö босьтiн — дзар ог кер? Тöн эта коста татöн вöлi, и талун вились колсис пырны.

ЗИНА. Тöннясö, мый вöлi, ме вунöтi ни, колö кö тэныт тöдны дак. (Одзлань серьёзнöя). Пыр мун вот.(öвтыштö юрнас председатель кабинет ладорö). Корисö тэнö сэтчин, видзчисьöны.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Менö? (Дивуйтчöмöн жмитыштö пельпоннэзнас.) Мыйлö бы эшö?..(Оськöвтö порог весьтöдз.) Здравствуйте!

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Здорово. Пыр, пуксьы, локтiн дак. Басни неыджыт эм.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Спасибо. Ме недыр кежö. Пыри вот юавны, мыйöн асывсянь станцияöдз позяс шедны, мед поезд вылö ештыны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Кутшöм эшö поезд вылö? Мый сэтшöмыс лоис?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Да нем öддьöнсö. Отпускын ме талунсянь, Парамон Федотович. Путёвка вот неби, мöда Дом отдыхаö шоччисьны ветлыны.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (дивуйтчöмöн). Видзöт тэ эшö. Дом отдыхаö, нельки. А мыля тiянöс гортын оз шоччöт? Мыйöн тiянлö эстöн не курорт?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Кин меным эстöн шоччисьнытö сетас? Кольччы гортö, дак куим лун весь олны од сетö, бöр удж вылö вайöтат. Ог разь ме тöд. Куим год сьöрна ни сiдз отпусксö чулöтi. Он ешты петны гаражсис, видзöтан кö, тэнö бöра кошшöны ни. Оз меным сэсся сэтшöм шоччисьöмыс кол. (Недырик чöлыштöм бöрсянь.) Да и колö жö эд кöть öтпырись эта нораись петалны да отирыс вылö видзöтны.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Сiдз, зонка. Кад тэныт гöтрасьны. Он я кинöскö сэтчинiсь пантал.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Эшö мый висьталат? Кöрсянь тi невестаэсö пондiт йöзсис кошшыны? Гортын я мый я нiя оз тырмö?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. А кин миян гортын невестаэс, ноко, висьталö?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Да ме тiянлö не только висьталны, нельки мыччалны верма. (öвтыштö юрнас аслас секретарь ладорö). Вон менам приёмнöяс пукалö — мыйöн не невеста?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Сiя вöлись тöн парта сайсяняс петiс. Сэтшöмыслö и томжык жöникыс адззисяс. А кытöн кин эшö этася эм. Фермаэзын миян öтiк том морт абу, бригадаэзын сiдз жö. Кык зоотехник да агроном вöлiсö, да и нiя петнытö жöник саяс эз ештö, сiдз бöр колхозсис пышшисö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но пышшисö и ась пышшöны. Мöдiккезöс ны местö ыстасö.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Сiдз, батi, ыстасö. Да пондасö я эшö мöдiккес миянын уджалны?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Да, зонка. Былись тэ сымдасö баитан. Вель уна ни миян колхозö быдкодь специалисттэсö ыстывлiсö да сё тай вот мыйкö некин абу.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но ладно. Не сы йылiсь öнi басниыс. (Механиклö.) Шедтiн, эн тэ отпусксö, вот мый йылiсь меным медперво висьтал?(Общöй пауза.)

Игнатий Кузьмич недолытсянь негорöн куршыктыштö ас кежас, пондö кошшисьны карманнэзас, кыскö папироса да истöггез, жагвыв öзтö куритны.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ (Öшöмöнмоз). Кыдз этö?..

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А сiдз вот. Кыным автомашина талун тэнат вочтöг гаражас сулалöны?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Но кык. (Öнi вöлись босьтö юр вывсис шапкасö, видзöтöв-керö бокланяс, жагвыв пуксьö.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А тракторрес?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. И тракторрес кыка.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Комбайннэз сэтчин да мöдiк сельхозмашинаэз йылiсь, конешно, и баитны нем. Дак адззан вот, Геннадий, мый петö? Джын машинно-тракторнöй паркыс эд ремонт вылын тэнат сулалö. А тэ меным сэтöн кутшöмкö шоччисьöм йылiсь да невестаэз йылiсь баитан. Кин жö тэнö сэтшöм кадас отпускас лэдзас.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ (сьöкыта ньылыштö горшсис мыйкö сибдöмö). Но эд не петны кö, шуам, меным отпускас, дак этасянь сё ни нем оз вежсьы. Тракторрес да автомашинаэс этасянь жугалны оз дугдö. Ми жö ны вылын лун и ой пилитам-уджалам. А уджалтöнняс кыткö сё ни бырö-орö да потö-чегö.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но тэ жö механик.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ (дивуйтчöмöн). Но и мый, механик дак?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А сiя и эм, кыдз ме видзöта дак, что некутшöм ответственность тэнат аслат удж понда абу. Джын техникаыс тэнат киссьöм-разьсьöм гаражын сулалö, а тэ сы коста отпускö лöсьöтчан. А сы йылiсь мыйкö думайтан, он, что талун кежö станциясис джын кöдзысыс петкöттöм? Да эта я дзир колхознöй техникаыслö уджыс? Фермаэс, кылсьö, вердчантöг сулалöны. Правленнёас да клубас полешка пес талун кежö абу. Назёмыс кыскалтöм, вöрыс петкöттöм.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Дак менö я мый я тшöктан этö уджсö керны? Механик пондас назёмсö кыскалны да вöрсö петкöтны?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Не сiйö шуöны. Тэ меным техникасö быдöс кок йылас султöт да вöлись отпускыс йылiсь баит.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Мый, султiсö кö ремонт вылö машинаэс, дак механикыслö и отпускö ни петны оз туй?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Да, оз. Оз туй. Эстöн и юасьны нем. (Чöлыштöм бöртi.) Кытчöдз менам станцияись оз ло петкöтöм кöдзысыс, оз ло вайöм фермаэзö вердчан да пес, отпуск йылiсь и басни некутшöм лоны оз вермы, сiдз и тöд.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Но менам жö отпускыс график сьöртi. И путёвка, и билет поезд вылö небöмöсь.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Нем ог тöд. Сэтчöдз меным дело абу.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Но эта уже произвол, Парамон Федотович.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Кутшöм эшö произвол? Кысь тэ сымдасö босьтiн?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Но, а мый эшö этася? Эд отпуск вылö графикыс заседаннё вылын решеннёöн утвердитöм. А öнi тi сiйö öтнаныт бöр вежат. Кыдз жö не произвол? Произвол и эм, самöй настоящöй.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Тэ разь вунöтчин, кин правленнёас предыс? (Моросас чуньнас тюкöтöмöн.) Ме эд кытчöдз, ме ачым. Колö и вежа! И юасьны тэнчит ог понды.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (местаас жöдзыштöм бöрсянь). Да не, Парамон Федотович. Весь тi, кылзö жö, этö, кöр зонкаыслöн и путёвка ни, висьталö, киас. Оз жö позь сiдз-ту.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (эшö нарошно горöнжыка). Сё! Тырмас! Кыдз висьталi — сiдз и лоас. И басни эта йылiсь баитсис.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Ладно. Ась. Ась сiдз. Но сэк мöдiк йылiсь часöт баитам.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Мый йылiсь эшö?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Да кöть бы сiя жö сю кöдзыс йылiсь, кöдö ми годiсь год кыськö вежам да ваям.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. А мый сы йылiсь баитнытö? Колö, вот и ваям.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. А кытшöм колхознöй планнэзын эта уджыс мыччалöм кернытö? Некытöн эд абу. Некысь сымдасö он адззы.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (механиклö). Этö тэ былись, зонка, баитан.(Председательлö.) Кыдз бытьтö сiдз, Парамон Федотович.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Кыдз?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. А сiдз вот, Парамон Федотович. Эд нельки война костас, медсьöкыт кадас, позьö шуны, некöр сэтшöмыс эз вöвлы, мед колхозыс кöдзыстöг кольччис. А öнi, кöр миян киын сымда быдкодь техника, сымда специалисттэз, годiсь год аслыным кöдзыссö ог вермö заптыны, сё кыськö вежам да ваям. А туйес миян кытшöмöсь? Эд ны вылö нельки видзöтнытö полöм петö, а ми сё ветлам. Ыджыт туй вылас петтöдз кыкдас километрасö сутки сьöрна пилитам, а сё бытьтö мунам. Витдас год сьöрна ни колхозас олам-уджалам, а эта коста и вит верста ылына туйсö эг керö-лöсьöтö, баитам мымда. И кинöскö эшö винитам, что миян техникаыс часто жугалö да гаражын вочтöм сулалö.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. А гаражас уджалнытö мыйöн буржык? Куим год ни, кыдз сарайсö велт ултö сюрöтiт, а не гор, не отопленнё некытшöм и öнöдз эшö абу. Тöлнас сэтчин, кыдз и öтöрас жö, чуннез кöртыс бердö лякасьöны. Сы улъя и слесаритнытö гаражас некин оз кутчись. Кинлö охота здоровьесö öштыны?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Кер, колö дак, тэ жö механик. Председательыс я мый я пондас тiянлö гаражас печкаэсö тэчны да отопленнёсö лöсьöтны?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Ме механик, а не печник и не сантехник. Да и гаражас кöбы дзир сэтшöм картинаыс вöлi. А то эд и фермаэсö быдсöн сiдз строитiт, и клубсö, и магазинсö — стенаыс эм, а стенаэс сайын нем. Тiянлö мед вöлi мый вылö öтöрсяняс видзöтны, формаыс — мöднёж шуны — мыччисьöмыс могись. А содержаннёыс кöть эм, кöть абу, кöть век эн вöл. А быдöс сысянь, что юралнытö прокныт оз тырмы. Думайтны колхознöй производствоыс йылiсь, кыдз корö талуння луныс, од вермö. Да и культураыс асланыт колхознас юралöм понда ылын не сiя, кöда колö. Сы улъя тi ассиныт колхозсö «курортнас» и лыддят. Сы улъя быдыс одзын ошшасьöмöн и вынсьöтчат асьнытö лэбтыны, быд коста аслыныт моросаныт тюкöтат, что тi председатель. Сы улъя и думайтат сiдз, что тiянся да тiян колхозся нем буржыкыс свет вылас абу. И не эта улъя я, кыдз шогöт улъя, быдöс том отирыс колхозсис мунö?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (горöн). Чöв! Тэ кинлö этö?! Меным?! Этö ме юралнытö ог вермы? Да? Менам культураыс оз тырмы?! Да кыдз тэ...

ЗИНА. Парамон Федотович, былись тiянлö Геннадий Якимовичыс баитö. Былись тiян культураныт оз тырмы и талуння олан сьöрись вель ылö ни кольччöмöсь. Тырмис бы, некöр бы колхознöй клубсö сiдз эд видзö, и фермаэзас, и колхозас бы порядокыс не сiя вöлi.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (Зиналö, лöгöн), А тэ пукал сэтчин, шедöмыт дак. Эн сюй лякöсь ныртö, кытчö оз кол. Тэкöт кытчöдз оз баитö! Вылтi грамотнöйöсь лоöмöсь! Вылтi уна тöдны пондöмöсь!(Кинас öвтыштöмöн Геннадий Якимовичлö.) Некытшöм отпуск! Ашынсянь жö удж вылö! И мед неделя бöртi менам гаражас отопленнёыс вöлi! Сё!

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Батi, эшö фермасис назёмсö менö жö тшöктат петкöтны?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Колсяс — и тшöкта. И пондан петкöтны.

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Спасибо, председатель.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (издевайтчöмöн). А кытчö тэ воштiсян?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ. Вот уж тiянлiсь сымдасö ог юал. (Босьтö председатель пызан вылiсь сöстöм гижöт лист, кыскö кармансис ручка, сэтöн жö пызан вылас перыта гижö, вештö гижöт листсö председатель одзö.) Вот, пожалуйста. Эг кö ме шедты отпуск — сетат расчёт.(Чеччö, иньдöтчö петанiнлань.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (дзар керыштö заявленнё вылö). Геннадий! Сулал жö! Кытчö тэ?

ГЕННАДИЙ ЯКИМОВИЧ (ыбöс колассяняс). Нем вылö. Баитсис миян коласын басниыс.(Мунö.)

ЗИНА. Но вот. Сiя жö эшö стадион да танцплощадка миянлö пондöтiс строитны. Кин нö öнi сы местö этö керас?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (секретарь вылö кинас öвтыштöмöн). Да виньды тэ сэтчин аслат танцплощадкаöн. Адззöм тожö меным мый йылiсь неколана кадас.(Завгарлö.) Мый сыкöт сэтшöмыс, Игнатий, лоис? Некыдз ог вежöрт,

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Вот сiя, натьтö, и эм медумöльыс, Парамон Федотович, кöр он вежöрт, мый ачыт керан. Орöтiн зонкаыслiсь вытьсö — вот мый.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (видзöтöв-керö заявленнё вылö). Дак мый, былись я мый я мунас?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. А то думайтан оз? Пуктiс кö заявленнёсö, дак öнi бöр оз ни кер.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Вот уж некöр эг думайт. Эг видзчись ме сысянь сымдасö. Сiя жö ас морт, гортiсь, позьö шуны.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Мый кöть ас морт дак? Абу эд домалöм. (Чöлыштöм бöрсянь.) Семьяэзöн отирыс мунöны, озö полö, а сiя öтнас. Сэтшöм уджалiсь зонкалö да дипломнас уджыс кöть кытöн адззисяс, некытчö оз йöрмы. А ми вот эстöн сытöг нач китöг кольччам.

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Дак баитiн бы, батi, Игнатий, ачыт, бергöтiн бöр. Тэнат эд уджалiсьыс.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Менам-то менам, но... Керны сымдасö ме, батя, ог кутчись. (Öвтыш керö öтмöдöрö юрнас, сувтö, пондö лöсьöтчыны мунны.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Но, а кыдз нö сэк?.. Эта мымда техника вочтöм гаражас сулалö да. Былись эд, тыдалö, ми механикыстöг йöрмам.

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Ог и куж висьталнытö, ог тöд. (Жагвыв иньдöтчö петанiн ладорö.)

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ (сувтö, петö аслас пызан сайись, оськöв кыным керö завгар сьöрö). Сулал жö, Игнатий. Кытчö тэ сiдз тэрмасян?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ (сувтö, бергöтчö паныт). Эшö разь мыйкö эм?

ПАРАМОН ФЕДОТОВИЧ. Игнатий, тэ жö коммунист. Висьтал, мый кернытö?

ИГНАТИЙ КУЗЬМИЧ. Кыдз коммунист — совет верма сетны. Чукöрт отчётно-выборнöй собраннё. Кыдз да мый — отирыс одзлань висьталасö. (Петö.)

Занавес

ОРССИС

öтiк акта пьеса

ОРСIССЕЗ

ЕГОР — колхозник, шöрöт годдэзся

АГАФЬЯ КОНАНОВНА — Егорлöн мам

ВАЛЯ — Егорлöн инь, фермаын высьтiсись

ТАНЯ — Егорлöн ныв, дас годся

ИЛЬЯ — Егорлöн ёрт, шофёр

Действиеыс мунö öння кадö, деревенскöй керкуын. Пыранiн дынсянь веськытланись стена пöлöн — кузь лабич. Одзись угöлын пызан да табурет, пызан саяс гармоння. Шульгаланьын — гор, кöда бердсянь одзись стена бердöдз заборкаöн янсöтöм ком. Комö пыранiн весьтын — цветастöй ситцевöй занавеска. Одзланись угöлын, забор бердын — комод. Кык öшын коласын стена бердын öшалö неыджыт зеркало. ТАНЯ öтнас пукалö пызан сайын, керö уроккез.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (морос одзас песöн пырö керкуö, нöбöтö пессö комö, мыччисьö сэтчинсянь бöр, чöвтö вывсис телогрейка, öшöтö порог увтiсь стена бердö дорöм кöрттув вылö). Уф! Дöс и кок етш орис.(Пуксьö гор бокись скамья вылö.)

ТАНЯ (лэбтыштö юрсö тетрадь бердiсь). Мыдзин, баба?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Мыдзи тай то, подасö вöдитi да.

ТАНЯ (киэсö вывлань лэбтыштöмöн нюжöтчö пызан саяс, пуктö кисис ручкасö пызан вылö, чеччö, сибöтчö бабыс дынö, сувтö пидзöссэс коласö, сывьялö голяöттяс). Ме тожö мыдзи.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Мыйсянь бы тэныт мыдзнытö? Не пызан саяс я пукалöмсянь?

ТАНЯ (кокнитика обидитчöмöнмоз). Вот жö тэ, баба, кытшöм. Ме эд весь эг пукав. Ме жö уроккез кери.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Поть бы тэнö урокйöзнат. Сьöкыт жö разь нiйö кернытö?

ТАНЯ. А мый тэ, баба, думайтан, кокнит ли мый? Вон мымда миянлö быд лун гижнытö да решайтнытö сетöны. (Öвтыштö юрнас пызан ладорö.).

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Но велöт, велöт бытшöмжыка, кытчöдз некин оз мешайт. А то локтас гортö айыт, дак кодя ой-лунсö сэсся бöра он ни адззыл. (Ас кежас, негорöн.) О-хо-хо, этö миянлiсь да и олан.

ТАНЯ. А кöр, баба, сiя гортö локтас?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Чожа ни, натьтö. Сы локтöм одзын ме, поди, талун ошсö и вöтаси да. Мунiс кö районас автомашинаыс, дак, батi, талун ни вайöтасö.

ТАНЯ. Тэ мый, былись, баба, талун ошсö вöтасин?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Мый жö бы тэныт, не былись да. Былись, конешно. А весь сiя вöтö оз уськöтчы, сiдз и тöд.

ТАНЯ. А кöинöс кöбы, баба, вöтасин, сэк мый?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Сiйö ме эг вöтасьлы, дак сымдасö ог и тöд. Ог куж висьталнытö.

ТАНЯ (ас кежас думайтыштöм бöртi). Медöк бы сiя сэсся гортö и лок. Аха эд, баба.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Да мыля жö бöра?.. Кытчö нö сылö этася воштiсьнытö? ТАНЯ. Ась кöть кытчö.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Тэныт разь айыт оз и кол? Не йöз эд сiя.

ТАНЯ. Мый кöть не йöз дак. Ме коли пола сыись. Бöра эд быд лун юны да тышкасьны пондас.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Оз, батi, сэсся. Калека ни öнi да. (Гажтöма ыш ловзисьöм сорöн.) О-хо-хо, Ёгор, да о-хо-хо. Кытчöдз эд сiя этöн юöмнас асьсö вайöтiс. Думайтны эд, батя, колö сымдасö. Господи, ен-батюшко.(Чöлыштöм бöрсянь.) Но мун, беляна менам, велöт уроккетö. А ме сы коста ужо öшö ваысла öшымöс дорас лэдзчыла. Сёрöн эд, натьтö, бöра мамыт пермасяняс локтас.(Малыштö внучаткасö юрöттяс, мöдö бы чеччыны. Эта коста кылö öшын увтö автомашиналöн сибöтчöм, сувтöм. Пондö кывны мужиккезлöн горöн баитöм.) Истиннöй Кристос! Не айтö я вайöтiсö?(Полöмöнсорöн, öтпыр-мöдöтпыр перыта пернапасасьö.)

ТАНЯ (недырик кежö уськöтчö öшын дынö, дзар керыштö сы сайö, повзьыштöм сина, бертö бöр бабыс дынö). Былись, баба, сiйö, тыдалö, и вайöтöмась.(Полöмöн.) Мый нö öнi лоас?(Пондылö бы жмитчыны бабыс бердö.)

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (жагвыв сувттöнняс). Мун жö, нокось. Мыйись тэ полан? Айыт, дак эд, поди, абу жö код. Больничасянь эд сiя локтö. Пуксьы жö мун да пукал. Пырасö вот ужо...(Морос бердас жмитыштöм киэзöн оськöвтö ыбöс ладорö паныт, пондö видзчисьны.)

Ыбöс сайсянь кылöны сьöкыт оськöввез, стукöтчöм, горöн баитöм да видчöм-матисьöм.

ЕГОР (эшö ыбöс сайсянь). Валя-а! Ось ыбöссö! Валя, мыся-а! Он я мый я кыл? Мый паныт он шыась? Мыля менö он пантал?(Грöзитчöмöн.) Но видзöтлы менам, тютя! Ме тэныт эта понда... Адззылан бöра праздниксö!..

ТАНЯ. Вот адззан, баба. Бöра ни сiя код. А тэ шуан...

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (кулакнас внучаткаыслö грöзитöмöн). Дугды тэ! Эн сетал шытö! Мун, вешйы син одзись!

Оссьö ыбöс. Порог сайсянь медперво мыччисьöны костыллез, кöднö пыртö ИЛЬЯ шульга киас. Ны сьöрö жö жагвыв вуджö порогсö ачыс. Сы пельпон бердын шульга кинас видзсьöмöн, вуджöтö порог омöн ассис кыза бинтуйтöм коксö ЕГОР, пырö ачыс, порог дынас кыкнанныс сувтчыштöны. Егорлöн бинтуйтöм жö веськыт киыс öшалö кöртöт вылын, голя бердас. Айыс вылö полöмöн дзарышавтöн ТАНЯ жагвыв петитчö заборка бердöт, сайöвтчö занавескаэз сайö.

ЕГОР. Вот ме и гортын. Кытöн тэ сэтчин?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (пернапасасьтöн). Господи, помилуй.

ЕГОР. А-а, мама, тэ? Но здорово. Да мыля нö горзан?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. О-хо-хо, Ёгор, да о-хо-хо! меным я ни не горзынытö тiян улъя-а. Бöра эд то вот тэ ко-од. Эн на ешты больничасис петны да-а...

ЕГОР (Илья ладорö юрнас качыкнитöмöн). Да вот, ёртö туй вылас гöститöтiс.

ИЛЬЯ. Да, Öгань тётка. Кöдзыт эд öтöрас лоис. Бимороз позьö шуны. А менам кабинаыс — сарай не сарай, быдлаöт осьта. Полi, мед не кынтны вайöтiкас. Сiя жö вот, адззан вот кытшöм. (Юрнас öвтыштöмöн мыччалö Егор ладорö.) Вот и колсис вот невночкасö...

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. О-хо-хо, Ёгор, да о-хо-хо-о. Мый бöра тэныт эта понда иньыт висьталас, локтас гортö да. Бöра эд грешитны пондат. Мыйлö нö ни тэ, мыйлö ни тэ этö сэрпöсь винасö юа-а-ан?

ЕГОР. А кин сiя сэтшöмыс, мед ме вылын ыждалны? Не сылiсь, юыштi невночкасö дак.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Ой, Ёгор, Ёгор. Да мыля жö бöра кин сэтшöмыс? Инь эд сiя тэнат, и-инь. Али тэ сымдасö нем туйö он и пукты?

ЕГОР. Но и мый, инь дак? Сiя менö эз юктал. Ась пондылас няксыны, дак ме сылö мыччала...

ИЛЬЯ. Сiдз, Егор. Эн сет инькаыслö волясö. Ась тöдö, кин керкуас кöзяиныс. Кöрсянь нiя миян вылын ыджытжыкöсь лоисö?

ЕГОР. А ме ог и сет. Висьтала — ась пондылас ме вылын ыждалны. Сэк вöлись ме сылö праздниксö мыччала.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. О-хо-хо, Ёгор, да о-хо-хо, тэнö, празьник мыччалiсьöс. Думайтiн жö бы ни эд то ас йылсит да вöлись сымдасö баитiн. Тэныт я-а, тэныт я талун сэтшöм басниэсö баитны-ы? Тэныт я иньытлö грöзитны-ы. Эн ни бы эд тэ менö грекас пы-ырт.

ЕГОР. Нерадöсь, натьтö, что гортö локтi. Да?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Радöсь я, не я — не сы йылiсь öнi басниыс. Чöлтчы, локтiн дак. Мый порог дорас сулалан да мортсö видзан? (Оськöвтö зоныс ладорö, босьтö юр вывсис шапкасö, öшöтö кöрттув вылö, отсалö чöвтчыны, Ильяыс отсöтöн вайöтö да пуксьöтö лабичö.) Пуксьы жö, Илья. Мыдзин эд тэ сыкöт, шоччисьышт. Ме ужо кöть юнытö тiянлö вая. Косьмис эд, натьтö, горшныт туй вылас.(Сайöвтчö комö.)

ИЛЬЯ. А косьмискодь, кылö.

ЕГОР. Пуксьы, Ильюха, да куритам эшö öтлаын. Öнi ми гортын ни, некытчö сэсся тэрмасьнытö.

ИЛЬЯ. Былись баитан. Туяс и пукалыштны. (Пуксьö ордчöн, юр вывсис кульыштöм шапкасö пуктö бокас, кыскö сигаретаэз, жагвыв öзтöны куритны.)

ЕГОР (комланяс, мамыс сьöрö). А кытöн нö, мама, Валяыс?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (неыджыт кастрюляöн киас мыччисьö бöр). Он разь тöд, кытöн тэнат иньыт уджалö? Пермаын. Кытöн сылö öшö этася лонытö? Ю жö вот, бось да.(Сетö кастрюлясö зоныс киö.) Ме öшö сёйнытö тiянлö мыйкö лöсьöтышта.(Сайöвтчö комö.)

ЕГОР (юöмыс бöрсянь). А мый нö менö вайöтнытö эз лок? Неöтпырись эд больничасяняс звонитi. Оз разь ылöст сымдасö, что ме отсалтöг ог вермы?(Ёртыслö). Ю, Ильюха, кут да.(Сетö кастрюлясö.)

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (комсяняс). Ме, батя, сымдасö ог куж висьталнытö.(Чöлыштöм бöртi.) Удж вылсяняс, натьтö, эз лэдзö, подаыс дынсянь. Не ас воля вылын эд.

ЕГОР. Висьталан тожö — эз лэдзö. Ачыс, шу, эз лок.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Ог тöд, висьтала ме тэныт, сымдасö. Эз сiя мекöт эта йылiсь баит. Ассис юал, локтас гортö да.

ЕГОР (ёртыс ладорö ни). Вот тэныт и инь, кöда аслас мужик вылö и дзар оз кер. И сьöлзьыны оз думайт. Кöдалö сiя кöть вöл, кöть эн.

ИЛЬЯ (юöмыс бöрсянь чеччö, оськöвтö пызан ладорö, сувтöтö сы вылö кисис кастрюлясö, пуксьö бöр). Талуння инькаэссянь унажыксö он ни видзчись. Талун, висьтала ме тэныт, нiя сэтшöмöсь, что...(öвтыштö кинас) и баитны эта йылiсь охота абу.

ЕГОР. Во-во, Ильюха. Былись тэ этö горöтчин.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (нянь чöвпанöн да тарелкаöн киэзас мыччисьö комсянь, сибöтчö пызан дынö). Да дугдö ни тi асланыт инькаэз йылiсь баитнытö. Ме бы сiйö эг и кылзы. Кöть бы асьныт мыйöнкö буржыкöсь вöлiт.(Пуктö кисис няньсö да тарелкасö пызан вылö). Пуксьö вот пызан саяс да сёйыштö мыйкö. Ме часöт öшö шыд пымö чöлта.(Вились сайöвтчö комö.)

ЕГОР. Тожö дело. Пуксьы, Ильюха, пызан саяс, сёйыштам мыйкö, кытчöдз вердöны. (Вешшыштö пызан бердö, дзар керыштö нылыслöн осьта книгаэз да тетраддез вылö.) А эта öшö мый сэтöн сэтшöмыс? Паськöтöм, видзöт тэ, лякöсь ныр, ассис базарсö пызан пасьта, бытьтö сiдз и колö.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (комас внучаткаыслö). Мун жö, айыт видчö, дзимлял пызан вылсис книгаэтö.

ТАНЯ (комас жö бабыслö). Мый нö тай. Ме коли ог лысьт.

ЕГОР (нылыслö лöгöн горöтöмöн). Дзимлял, висьталiсö тэныт, öнi жö, а то видзöт ме тэныт...

Занавеска бердын видзсьöмöн да полöмöн ТАНЯ оськöвтыштö комсянь, сöдзöм синваэз пыр дзар керыштö айыс ладорö, но сибöтчыны матö пызан дынас оз лысьт.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Мун дзимлял, мун.

ЕГОР. Но мый нö öшö, учкись, видзчисян? Дзимлял висьталiсö! А он дак, видзöт, часöт ременьсö сёян! (Пондылö пöрччавны кос бердсис ремень.)

Рожабаннэс кузя визывтан синваэсö чышкытöг ТАНЯ перыта сайöвтчö бöр занавеска сайö.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (комас). Мыля нö, беляна, он кылзiсь, айыт тшöктö да? Бöра эд вартлас, лöгасяс дак.

ТАНЯ (сыркьялöмöн-сорон). Ог коли лы-лыстьы-ы.

Сы коста жö айыс киöн пызан пасьта öвтыштöмсянь книгаэс да тетраддес лэбзьöны джоджö. Пызан саяс пуксьытöн, ИЛЬЯ кынымиськö тальччö ны вылö.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (эмалированнöй чашкаöн киас мыччисьö комсянь). Но жö тэ, Ёгор, кутшöм. Мыйлö нö нылтö, пырин вöлись гортö да, öбидитан?

ЕГОР. Кин кульыс сiйö öбидитiс?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. А мый нö эн да? Мыйлö тэ сылiсь книгаэсö джоджöдззас чапкалiн? Эд вермин жö, натьтö, мешайтчöны дак, пызан угöлас вештышны.

ЕГОР. Ась оз колял мöдöтпырись, кытчö оз кол. Сiдз сылö и колö. Бур öшö — ременьсö коссим дышöтчи пöрччалны.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Артладтöмыскöт тэкöт унасö он ни баит. (Сувтöтö кисис чашкасö пызан вылö.) Сёйö мыйкö, бытшкö-паньыштö.(Мышкыртчö, пондö öктыны кок увтсис книгаэсö да тетраддесö.)

ИЛЬЯ (вилканас кынымиськö бытшкöм бöрсянь). Нем он шу, кöраöсь, кылö, тшаккес öддьöн. Вот бы öнi ны дынö öшö чочком запонасö öтiкö, дак, видзöтан кö, беда бы бур вöлi.

ЕГОР. Да неумöль бы, натьтö... Былись тэ этö, Ильюха, баитан. (Горша ньылыштö дульсö.) Вежöртан, он, ме больничаас куйлытöн, сытöг, калератöг, сiдз гажтöмтчи — чуть эг и кул. Былись ме тэныт, Ильюха, баита, чуть и лолö эз пет. Веритан, он — сэк басöк нылка вылö бы дзар эг кер, мед только öтiк стопочка кыськö юыштны.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (горöн сьöвзьö). Тьфу тэнö, артладтöмöс, баснинат.(Сайöвтчö комö.)

ЕГОР (пуктö кисис вилкасö пызан вылас, бергöтчö комлань, рамыника). Мама, абу я тiян сэтчин кытöнкö невна заптöмыс?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (зэркыта). Ог ме тöд, эм абу тiян кытöнкö. Некытöн тай син одзын оз тыдал. Да и кутшöм ни, поди, тэныт эта бöрсянь юöм. Видзöтышт жö ас вылат, кин тэ талун сэтшöмыс.

ЕГОР. Да не ас пондаись ме... (Юрнас öвтыштöмöн мыччалö Илья ладорö.) Колö жö эд мортыслö вайöтöмыс понда стопкасö султöтны, али оз? Сiя жö вот гортöдз менö вайöтiс да öшö туй вылас ас деньга вылö шонтiс.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (мыччисьö занавеска коласын). Немись-нем ме иньыттöг ог тöд. Локтас вот гортö, дак сыкöт вöлись и баитчö.

ЕГОР. Да кöр нö сiя локтас? Не видзчисьны жö ойбыт пызан саяс сылiсь локтöмсö. Мортыслö эд мунны да шоччисьны колö. Кыдз бытьтö тэ, мама, сымдасö он вежöрт,

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Сэк и мöдöтпырись кöркö нем оз видз юкталнытö. Не йöз морт, некытчö деревня вылсис оз öш. И сэрпöсь винаныт тiян улъя некытчö оз пышшы.

ЕГОР. Но вот жö тэ, мама, кутшöм. Миянлö не кöркö сэтчин, а талун колö.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Эн баит мекöт эта йылiсь, нем ме ог тöд. Тэкöт эта лоöм бöрсянь сэрпöсь винаыт вылö ме и видзöтнытö ог вермы. И дуксö бы сылiсь эг кыл, и синпонöн бы эг адззы, а тэ... (Кинас зэркытакодь öвтыштöмöн сайöвтчö бöр.)

ЕГОР. Вот тэныт и на. Вот сэтшöммескöт эта бöрсянь и баит. (Босьтö киас вилка, сэк жö лöгöн шупкö сiйö бöр пызан вылас. Пырö аслас карманö, кыскö поснит деньгаэз, видзöтö, гажтöма.) Но мый сэтöн... и руб мымда абу да. Эта вылö öтiк куританся нем кляпыс оз шед.(Деньгаэсö жагвыв лэдзö карманас бöр, недырик думайтыштöм бöрсянь сувтö, текöмöн сибöтчö комод дынö, пондö осьтавны ящик бöрын ящик, борсьыны-кошшисьны паськöм коласын. Дыр мыйись.) Аха, вот тай сiя кытöн вöлöм, менам бумажникыс. Дзебöм, сiдзкö.(Гажöн да довольнöя.) А вот ми кутiм да и адззим.

ИЛЬЯ. Уна я адззöмсис прокыс, оз кö сэтчин сьöммес шыасьö?

ЕГОР. А вот часöт ми сiйö видзöтам. (Пуктö бумажниксö пидзöс вылас, öтiк кинас осьтö, видзöтö). А вот, Ильюха, и эн тöд. Весь тэ сымдасö баитан, что оз шыасьö. На вот, видзöт.(Чепöльнас деньгаыс бердö кутчисьöмöн, пыркнитö простöй бумажниксö кок увтас). Ура! Ильюха! Гужнитыштам эд, тыдалö!

ИЛЬЯ. Тырмас, оз бутылкаыс вылö?

ЕГОР. Да эстöн не только бутылка вылö, куим вылö тырмас. А, ноко, котрась мун магазинöдззас. Да перытжыка, видзöт менам. Мед öтiк кокыт сэтчин — мöдыт татöн. (Сетö Ильялö деньга.)

ИЛЬЯ. Да ме чожа — синöн кваркыштны он ешты. (Гажöн да перыта чеччö пызан сайись, кышыштö юр вылас шапка, котöрöн иньдöтчö петанiнлань, ыбöс колассяняс ни). Дак кынымö сэк?..

ЕГОР. Тэ мый, учöтик я мый я, кöдö оз кол юасян? (Кинас зэркыта öвтыштöмöн.) Вай быдöс вылö, кытчöдз сьöммес миян киын. А сэтчин...(Вились сетыштö кинас.) Мый лоас, сiя и ло.

ИЛЬЯ (кокнита). Вежöртi.(Саясьö ыбöс коласын.)

ЕГОР (гажöн шутньöвтöм бöртi текыштö матöжык зеркало бердöдз, видзöтö, öтпыр-мöдпыр нуöтыштö кинас важын ни бриттöм чужöм кузя, довольнöя, ас кежас.) Но, Егорша, гужнитыштам, тыдалö, талун бöра. О-го-го-о! Талун эм мый понда. Больничаись эд петi. Колö жö этö событиесö кыдзкö пятнайтыштны.(Одзлань ас кежас дивуйтчöмöн.) Думайтны эд только... Быдса месяц сьöрна и öмö эг босьтлы. Нельки мыйкö оз и веритсьы. Кыдз менам этöн каднас лолö эз пет.(Текышалö бöр одзза местаö, пуксьö, öзтö куритны, пондö видзчисьны.)

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (мыччисьö комсянь, сувтчыштö занавескаэз коласö). Ёгор, тэ мыйкö думайтан жö али он, мый керан? Некыдз тай, видзöта ме да, тэныт öлöмыс оз мöртчы.

ЕГОР (бытьтö оз вежöрт, мый йылiсь мунö басниыс, дивуйтчöмöн). Мый бöра сэтшöмыс лоис?

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Тэ мый, бытьтö он и вежöрт, мый йылiсь ме тэныт баита? Мыля нö дикöйесö кошшан. Бöрья кöпейкаэсö эн я бöра иньытлiсь босьт? Думайтан жö, он, мый сiя тэныт эта понда висьталас.

ЕГОР (дразнитöмöн). Биз-биз-биз-биз. Дугды бизгыны. Нем ме сылiсь эг босьт.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА. Мыйлö нö сэк комодсис быдсöн паськöмсö бергöтiн? Мыйöн винаысла Ильясö ыстiн, эн босьт дак?

ЕГОР. Не моньытлiсь ме — ассим босьтi. Ас бумажникын деньгаыс вöлi,

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (лöгвевйöн). Кытöн бы эз вöл. Аслат тэнат öшö шедтытöм. Неужто тэ эта юöмтöг и öтiк лун ни олны он вермы?

ЕГОР (горöн). Дугды, висьталiсö тэныт, бизгынытö! Кутшöм тэныт дело — верма или ог.

АГАФЬЯ КОНАНОВНА (киэзнас боккес кузя хлопöтöмöн). О-хо-хо, Ёгор, да о-хо-хо! И кыл ни эд тэ бердат он лэдз. И горöтчыны меным нем он сет. Но да ачыт тöдан. Ол, кыдз тэныт колö. Ме тэ вылö сэсся и дзар ог кер.(Чышьян угöвнас чышкыштö сöдзöм синваэсö, сайöвтчö комö.)

ЕГОР. Важын ни бы сiдз. Кайöт, ноко, пызан вылас стаканнэсö!

Эта корöм вылö Агафья Конановна паныт оз шыась. Дыр мыйись Егор ачыс чеччö пызан сайись, питкылясьö-мунö комö, петкöтö сэтчинiсь кык стакан, сувтöтö пызан вылас. Ыбöс сайсянь кылöны перыт оськöввез, бертö Илья.

ЕГОР. Но кыдз?

ИЛЬЯ. Кыдз колö. Мый эшö сэтöн юасян? (Юр вывсис кульыштöм шапкасö шупкö лабичö, сибöтчö пызан дынöдз, пондö кыскавны, карманнэзiсь вайöм бутылкаэз, öтiкö ны коласiсь сувтöтö пызан вылö, мöддэсö öшын вылö, мышнас сайöвтöмöн пуксьö ны весьтö.)

ЕГОР. О! Вот эта дело! (Вачкö да зыртыштö шульга кинас аслас пидзöс бердö.) Вот этö ме вежöрта. А ноко, Ильюха, осьт да кисьтлы.(Вештыштö стаканнэсö ёртыс ладорö.)

ИЛЬЯ (осьтö пиннезнас бутылкасö). Кöдзытöл эд, натьтö?

ЕГОР. Да но, Ильюха, висьталан тожö. Кись ме тэныт висьталi. Сэтчин шоналас.

ИЛЬЯ (кисьтлö кыкнан стаканас, öтсö вештыштö матöжык Егор ладорö). Но кут.

ЕГОР (кутчисьö стакан бердö). Но, Ильюха, мед не бöрьяись!(Горöн чокнитчöм бöрсянь юöны, пондöны бытшкавны тшаккез.)

ИЛЬЯ (öвтыштö юрнас ком ладорö). Мамытлö, батi, кисьтыштны невночка?

ЕГОР (öвтыштö вилкаа кинас). Немлö. Оз сiя ю. Öнi дзир эта понда бизгис.(Лэдзö кисис вилкасö пызан вылас.) Кись, ноко, эшö. Некытчö мыйкö меным эта эз сидзал.

ИЛЬЯ (судзöтчö бутылканас ёртыс стакан бердöдз, кисьтö). Кут, пöрöт.

ЕГОР (кутчисьö аслас стакан бердö, пöрöтö-юö ва местö, пыркöтöв-керö юрнас, сувтöтö стакансö пызан дорыш вылö). О-о, вот эта кылö локтi-i-iс.(Гладитö кинас морос гöгöрсö да кынöмсö.) Ю, Ильюха. Мый тэ сы вылö видзöтан? Мымда юам эта свет вылын, сымда и дöнзяс. Мöдöр светас миянöс тэкöт некин оз ни юктал. Батi, бутылкасö гробаным оз пуктö. Эх, чаркнитыштны бы öнi гармошкаö вылын!(Видзöтöв-керö морос одзас öшöтöм киыс вылö.)

ИЛЬЯ. Да-а. Бытшöма тэ сы вылын чатраллiн. Пондыл.

ЕГОР. Мыйöн? Адззан вот... (Тшöканас мыччалö бинтöн каттьöм киыс вылö, шульганас сэтöн жö судзöтчö пызан саяс сулалан гармошка бердöдз, летки-петки сувтöтö сiйö пидзöссэс вылö. Веськыт киись гырдззанас нырыштчö гармошка вылас, шульга киись чуннезнас кужöмöн вашöтыштö öтмöдöрö бассэз кузя.) Но адззан вот. А мöдöрсяняс кутнытö немöн. Эх, Ильюша, орссис эд, тыдалö, менам, орсси-и-ис! Орсси-и-ис, господа бога ма-а-ать!

Оссьö ыбöс, пырö Егорлöн иньыс, сувтö порог дынас, чöлöмöн видзöтöв-керö керку пасьта да мужиккез вылö, гажтöма ловзисьöм коста гогинялыштö юрнас, жагвыв пондö чöвтчыны. ЕГОР лэдзö гармошкасö пидзöссэс вылiсь, сувтöтö ордчöн. Лöнь.

ИЛЬЯ. Но мунны жö менам... (Жагвыв петö пызан сайись.)

ЕГОР. Пукал, Ильюха. Мыйись тэ ползин? Ме ачым керкуас кöзяиныс. А тэ талун менам гöсь. Кись вот, ноко, öшö да юам.

ИЛЬЯ. Спасибо, Гоша. Тырмас талун. Мöдöтпырись, батi, эшö кöр. (Сетö Егорлö кисö, кышыштö юр вылас шапка, турьявтöн петö.)

ЕГОР (гардсян кылöн иньыслö). А тэ мый талун роч? Мый мекöт он здрасвуйчы?

ВАЛЯ (оськöвтö, пуксьö гор бокись лабич вылö, пондö сынасьны). Оз менам сьöлöм лэбты тэкöт здоровайтчынытö.

ЕГОР. Вот тэныт и на... Видзöт, кытшöм öшö адззисьöм. Ме талун гортö больничасянь бертi, а сiя мекöт оз и здрасвуйчы. А öшö иньö пуксьö. А ноко висьтал, мыля вайöтнытö эн лок?

ВАЛЯ. Ме тэнö дас год сьöрна кодулъят кыскалi. Мыла быртöдз нятьсис кыски, а прокыс этасянь сё сымда. Не гажыс, не счастьеыс и воть мымда абу.

ЕГОР. Кöрсянь тэ сiдз велалiн баитнытö? А ноко висьтал, кин керкуас кöзяиныс? Кин ме тэныт сэтшöмыс? Ме тэныт мужик али не мужик? Да ме тэныт, господа бога мать, сьöлöм öзъяс дак, видзöт, кыдз празьниксö мыччала! (Шульга кинас кватитö пызан вылiсь стакан, горöн паздыштö джодж шöрас.)

ВАЛЯ (чеччö, оськöвтö матöжык мужикыс ладорö). Тэ мый этö, скотина рожа тэ, керан? Мыйлö тэ посудасö жугдан? Ползьöтны кинöскö мöдан? Мужикöн асьтö лыддян? Хозяинö пуксян? А сымдасö думайтан, он, мымда тэ кодь мужикыссянь прокыс? Мый тэ дас годнас гортат керин? Сiсьмöм крышасö велттин? Разьсьöм посöдзсö лöсьöтiн? Пöрöм йöрсö султöтiн? Или назёмсö кöть öтпырись карта вывсис петкöтiн?(Ловзисьöм дорсянь одзлань.) Да тэ эд öтiк сёян паньсö эшö керкуас эн неб. Дас год сьöрна эд, дас год сьöрна, скотина рожа тэ, ме кузя мунiн. Дас год сьöрна, лунiсь лун, сымда и тöдiн — пируйтiн. Сэтчöдз эд, проклённöй винагаг тэ, юöмнат лэдзчисин, сэтчöдз асьтö вайöтiн, что и ки-коктö ни ассит кытчöкö кынтiн-колялiн. Видзöт жö, видзö-ö-öт, кин вылö тэ талун вачкися-а-ан! Мый тэ талун верман? Тэ эд метöг и вешьянтö лэбтыны он вермы. Чурка эд, синнэза чурка! А эшö мужикöн асьтö лыддян! Хозяинö пуксян! Тэныт я ни бы, тэныт я ни талун юнытö? А тэ эд, нелюбöй чужöм тэ, больницасис петiн я эн, а синнэт бöра быликчöмöсь ни! Тьфу! Стыдтöм! Совестьтöм! Думайтiн ни бы эд, кинлö тэ сэтшöмыс колан. Или думайтан, сiдз ме тэкöт век сьöрна и понда вожгайтчыны? Сiдз и понда тэ улъя сирньылöмас купайтчыны? Ог эд! Тырмас! Мыла менам бырис! Он кылзы менчим кылсö, дак кыдз тэныт колö, сiдз эта бöрсянь и ол. Мый тэныт колö, сiйö и кер! Кöть бöрья йöрнöс-вешьянтö вылсит вузал да ю — меным тэ дынöдз сэсся некытшöм дело абу. Абу кö кодяжык мужикыс, дак тэ кодьыс вылö ме сэсся и дзар ог кер. Сiдз и тöд!(Бергöтчö, оськöвтö комод дынöдз, осьтö, пондö кыскавны да дорйыны колана паськöм. Нылыслö.) Танюшка? Кытöн тэ сэтчин?

ТАНЯ (комсянь). Татöн ме, мама. А мый?(Мыччисьыштö занавеска сайсянь.) Мыйкö колö, мама?

ВАЛЯ. Тэч сумкаат книгаэтö да пасьтась.

ТАНЯ. Мыйлö, мама?

ВАЛЯ. Мунам часöт. Эта керкуын ме сэсся и öтiк лун кежö ог кольччы.

ТАНЯ. Ме часöт, мама. (Сайöвтчö бöр.)

ЕГОР (иньыслö). Тэ мый этö, а? Мый тэныт юрат пырис? Мый тэ керан? Юасьтöг? Да? Баитчытöг?

ВАЛЯ. А тэ менчим кöркö юасин-эн, мый керин? Öтпырись кöть юалiн, позьö-оз сiдз юнытö? (Чöлыштöм бöрсянь босьтö морос одзас комодiсь кыскалöм паськöм, сайöвтчö комö.)

ЕГОР. Валя, Валя, мыся? Тэ былись я мый я этö, а? Ог лэдз семьясö разьны! Ог! Сiдз и тöд! (Пондылö бы чеччыны, турйöвтчö, пуксьö бöр.)

ВАЛЯ (заборка сайсянь). Видзöт, кытшöм хозяиныс адззисьöм. Дас год сьöрна семьяыс вылö и дзар эн кер. Вöл сiя тэныт, кöть эн. А öнi бытьтö колны пондöм.(Нылыскöт одзас петö комись, сувтöтö порог дорын кисис чемодан, пондö пасьтасьны.)

ЕГОР (чеччытöнняс) Ог! Ог лэдз! Ог сет семьясö! Юртö керала! Вия тютяöс!(Туръявтöн, öтпыр-мöдöтпыр оськöвтö бы иньыс сьöрö, усьö.)

ТАНЯ (повзьöмöн-сорöн мамыс ки бердö кутчисьöмöн). Лок, мама, чожжык мунам, былись эд вийны вермас.

ВАЛЯ (нылыслö). Чöл, Танюшка, эн пол. Нем сiя миянлö оз кер.(Мужикыслö.) Видзöт тэ, кытшöм эшö адззисьöм. Дженытöсь тэнат киэт менö вийнытö. Он ползьöт!

ЕГОР (джодж шöрас пукавтöн). Стыдитчы, тютя, семьясö разьны.

ВАЛЯ (горöн ваксьытöн). Тютясянь и кыла.(Серьёзнöя.) Да вöлi я тэнат кöркö семьяыс? Вот тэнат семьяыт.(Мыччалö кинас пызан вылын сулалан простöй бутылкаэз вылö.) Дас год сьöрна ныкöт олiн. Нiя и калекаöдз вайöтiсö. Ныкöт одзлань и ол.(Босьтö киас чемодан, нылыскöт одзас петöны.)

Занавес