138 • Частина I. Введення в загальну психологію
Імена
Бернштейн Микола Олександрович (1896-1966) — вітчизняний психофизиолог. Створив і застосував нові методи дослідження — кімоциклографію і циклограмметрию, за допомогою яких вивчав рухи людини (в процесі праці, заняття спортом і ін.). Аналіз отриманих досліджень дозволив йому розробити концепцію фізіології активності і формування рухів людини в нормі і патології. В ході досліджень, що проводяться, Бернштейн сформулював ідею «рефлекторного кільця».
На підставі його розробок проводилося відновлення рухів у поранених під час Великої Вітчизняної війни, а в післявоєнні роки — формування навиків у спортсменів. Окрім цього, розробки Бернштейна були використані при конструюванні крокуючих автоматів, а також інших пристроїв, керованих ЕОМ.
Створена їм загальна теорія побудови рухів викладена в монографії «Про побудову рухів», 1947 р.
психології. Було знайдено точніший опис фізіологічних і психічних механізмів рухів, що дозволяє нам сьогодні говорити не про психомоторике, а про психологію побудови рухів.
Механізми організації рухів. Що існує в даний час в психології уявлення про фізіологію рухів були сформульовано і експериментально обгрунтовано видатним російським ученим Н. А. Бернштейном.
Лікар-невропатолог за освітою, фізіолог по своїх наукових інтересах, Бернштейн виступав в науковій літературі як пристрасний захисник принципу активності — одного з тих принципів, на яких будується психологічна теорія діяльності. У 1947 р. вийшла одна з основних книг Бернштейна «Про побудову рухів», яка була удостоєна Державної премії. У цій книзі були висловлені ряд абсолютно нових ідей. Одна з них полягала в спростуванні принципу рефлекторної дуги як механізму організації рухів і заміні його принципом рефлекторного кільця.
Об'єктом вивчення Бернштейн зробив природні рухи нормального, непошкодженого організму, і, в основному, рухи людини. Головна увага в дослідженнях Бернштейна була приділена трудовим рухам. Для вивчення рухів йому довелося розробити спеціальний метод їх реєстрації. До робіт Бернштейна у фізіології існувала думка, що руховий акт організовується таким чином: на етапі навчання руху в рухових центрах формується і фіксується його програма; потім в результаті дії якогось стимулу вона збуджується, в м'язи йдуть моторні командні імпульси, і рух реалізується. Таким чином, в найзагальнішому вигляді механізм руху описувався схемою рефлекторної дуги: стимул - процес його центральної переробки (збудження програм) - рухова реакція.
Перший висновок, до якого прийшов Бернштейн, полягав в тому, що на основі такого механізму не може здійснюватися хоч скільки-небудь складний рух. Якщо простий рух, наприклад колінний рефлекс, може відбутися в ре-
Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 139
зультате прямого проведення моторних команд від центру до периферії, то складні рухові акти, які покликані вирішувати певні задачі, так будуватися не можуть. Головна причина полягає в тому, що результат будь-якого складного руху залежить не тільки від сигналів, що власне управляють, але і від цілого ряду додаткових чинників, які вносять відхилення в запланований хід виконання рухів. В результаті кінцева мета може бути досягнута тільки в тому випадку, якщо до ходу виконання руху постійно вноситимуться поправки. А для цього центральна нервова система повинна мати інформацію про хід виконання руху.
Таким чином, Бернштейн запропонував абсолютно новий принцип управління рухами, який був названий принципом сенсорних корекцій.
Розглянемо чинники, які, на думку Бернштейна, роблять вплив на хід виконання руху. По-перше, при виконанні руху більшою чи меншою мірою виникає явище реактивних сил. Наприклад, якщо ви сильно змахнете рукою, то в інших частинах тіла розвинуться реактивні сили, які змінять їх положення і тонус.
По-друге, при русі виникає явище інерції. Якщо ви різко піднімете руку, то вона злітає вгору не тільки за рахунок тих моторних імпульсів, які послані в м'язи, але з якогось моменту рухається але інерції, тобто виникають певні інерційні сили. Причому явище інерції присутнє в будь-якому русі.
По-третє, існують певні зовнішні сили, які роблять вплив на хід виконання руху. Наприклад, якщо рух направлений на який-небудь предмет, то воно зустрічає з його боку опір. Причому це опір найчастіше виявляється непередбачуваним.
По-четверте, існує ще один чинник, який не завжди враховується при початку виконання рухів, — це початковий стан м'язів. Стан м'яза міняється при виконанні руху разом із зміною її довжини, а також в результаті стомлення і інших причин. Тому один і той же моторний імпульс, досягнувши м'яза, може дати абсолютно інший результат.
Таким чином, існує цілий перелік чинників, що надають безпосередню дію на хід виконання руху. Отже, центральній нервовій системі необхідна постійна інформація про хід виконання руху. Ця інформація отримала назву сигналів зворотного зв'язку. Ці сигнали можуть одночасно поступати від м'язів в мозок по декількох каналах. Наприклад, коли ми рухаємося, інформація про положення окремих частин тіла поступає від пропріорецептивних рецепторів. Проте паралельно інформація поступає через органи зору. Аналогічна картина спостерігається навіть при виконанні мовних рухів. Людина отримує інформацію не тільки від рецепторів, контролюючих рухи мовного апарату, але і через слух. Причому інформація, що поступає по різних каналах, повинна бути узгодженою, інакше виконання руху стає неможливим.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що існує певна схема здійснення механізмів руху. Вона була названа Бернштейном схемою рефлекторного кільця. Ця схема заснована на принципі сенсорних корекцій і є його подальшим розвитком.