366 • Частина II. Психічні процеси

до цього певні зусилля. Він береться за це завдання тільки тому, що її потрібно зробити. Завдання важке і спочатку ніяк не вирішується, школяр весь час відволікається. Йому доводиться повертати себе до рішення задачі постійними зусиллями волі. Але рішення почате, правильний хід намічається все більш і більш виразно. Завдання стає все більш і більш зрозумілим. Вона виявляється хоч і важкою, але можливою для вирішення. Школяр все більше і більше захоплюється нею, вона все більше і більше захоплює його. Він перестає відволікатися:

завдання стало для нього цікавою. Увага з довільного стала як би мимовільною.

На відміну від достовірно мимовільної уваги послепроизвольное увага залишається пов'язаною з свідомими цілями і підтримується свідомими інтересами. В той же час на відміну від довільної уваги тут немає або майже немає вольових зусиль.

Очевидно і те величезне значення, яке має послепроизвольное увагу для педагогічного процесу. Звичайно, педагог може і повинен сприяти додатку що вчаться вольових зусиль, але цей процес утомливий. Тому хороший педагог повинен захопити дитину, зацікавити її так, щоб він працював, не витрачаючи даремно свої сили, тобто щоб інтерес мети, інтерес результату роботи переходив в безпосередній інтерес.

14.3. Основні характеристики властивостей уваги

Увага володіє поряд властивостей, які характеризують його як самостійний психічний процес. До основних властивостей уваги відносяться стійкість, концентрація, розподіл, перемикання, отвлекаемость і об'єм уваги.

Стійкість полягає в здатності певний час зосереджуватися на одному і тому ж об'єкті. Це властивість уваги може визначатися периферичними і центральними чинниками. Експериментальні дослідження показали, що увага схильна до періодичних мимовільних коливань. Періоди таких коливань, по Н. Н. Ланге, рівні зазвичай двом-трьом секундам, доходячи максимум до 12 секунд. Якщо прислухатися до цокання годинника і намагатися зосередитися на нім, то воно буде те чутне, то не чутно. Інший характер носять коливання нашої уваги при спостереженні складніших фігур, — в них поперемінно то одна, то інша частина виступатиме як фігура. Такий ефект, наприклад, дає зображення усіченої піраміди: якщо придивлятися до неї протягом деякого часу, то вона по черзі здаватиметься те опуклою, то увігнутою (мал. 14.3).

Дослідники уваги вважають, що традиційне трактування стійкості уваги вимагає деяких роз'яснень, бо насправді такі малі періоди коливання уваги у жодному випадку не є загальною закономірністю.

Розділ 14. Увага • 367

.

Я

кби увага за всіх умов була нестійкою, більш менш ефективна розумова робота була б неможлива. Виявляється, що саме включення розумової діяльності, що розкриває в предметі нові сторони і зв'язки, змінює закономірності цього процесу і створює умови для стійкості уваги. Крім того, стійкість уваги залежить від цілого ряду інших умов. До їх числа відносяться ступінь трудності матеріалу і знайомства з ним, його зрозумілість, відношення до нього з боку суб'єкта, а також індивідуальні особливості особи.

В

Рис. 14.3. Двойственное

изображение (усеченная пирамида

еликий інтерес представляють методи вивчення стійкості уваги, що стали вже класичними. Дослідження стійкості уваги має на меті встановити, наскільки міцно і вус

тойчиво внимание сохраняется в течение длительного времени, отмечаются ли при этом колебания его устойчивости и когда возникают явления утомления, при которых внимание субъекта начинает отвле­каться побочными раздражителями.

Для измерения устойчивости внимания обычно используются таблицы Бурдона, состоящие из беспорядочного чередова­ния отдельных букв, причем каждая буква повторяется в каждой строке одно и то же количество раз. Испытуемому предлагается в течение длительного времени (3, 5, 10 мин) вычеркивать заданные буквы (в простых случаях одну или две бук­вы, в сложных — заданную букву лишь в том случае, если она стоит перед другой, например гласной). Экспериментатор отмечает число букв, вычеркнутых в тече­ние каждой минуты, и число пропусков. Аналогично измеряется устойчивость внимания с помощью таблиц Крепелина, состоящих из столбиков цифр, которые испытуемый должен складывать в течение длительного времени. Продуктивность работы и число допускаемых ошибок могут служить показателем колебаний внимания.

Следующее свойство внимания — концентрация внимания. Под концентраци­ей внимания подразумевается степень или интенсивность сосредоточенности вни­мания. А. А. Ухтомский полагал, что концентрация внимания связана с особенно­стями функционирования доминантного очага возбуждения в коре. В частности, он считал, что концентрация является следствием возбуждения в доминантном очаге при одновременном торможении остальных зон коры головного мозга.

Под распределением внимания понимают способность человека выполнять несколько видов деятельности одновременно. Хрестоматийным примером служат