26 • Частина I. Введення в загальну психологію

Явища, що вивчаються психологією, пов'язані не тільки з конкретною людиною, але і з групами. Психічні явища, пов'язані з життєдіяльністю груп колективів, детально вивчаються в рамках соціальної психології. Ми розглянемо тільки коротку характеристику таких психічних явищ.

Всі групові психічні явища можуть бути також розділені на психічні процеси, психічні стани і психічні властивості. На відміну від індивідуальних психічних явищ психічні явища груп і колективі мають чіткіше ділення на внутрішні і зовнішні.

До колективних психічних процесів, виступаючих як первинний чинник регуляції існування колективу або групи, відносять спілкування, міжособове сприйняття, міжособові відносини, формування групових норм, міжгрупові взаємини і ін. До психічних станів групи відносяться конфлікт, згуртованість, психологічний клімат, відвертість або закритість групи, паніка і ін. До найбільш значущих психічних властивостей групи відносять організованість, стиль керівництва, ефективність діяльності

Таким чином, предметом психології є психіка і психічні явища як одну конкретну людину, так і психічні явища, спостережувані в групах і колективах. У свою чергу, завданням психології є дослідження психічних явищ. Характеризуючи завдання психології, С. Л. Рубинштейн пише: «Психологічне пізнання — це опосередковане пізнання психічного через розкриття його істотних, об'єктивних связей»*.

1.4. Основні методи

психологічних досліджень

Психологія, як і будь-яка інша наука, має свої методи. Методи наукових досліджень — це прийоми і засоби, за допомогою яких отримують відомості, необхідні для винесення практичних рекомендацій і побудови наукових теорій. Розвиток будь-якої науки залежить від того, наскільки використовувані нею методи здійснені, наскільки вони надійні і валидны. Все це справедливо і по відношенню до психології.

Явища, що вивчаються психологією, настільки складні і багатообразні, настільки важкі для наукового пізнання, що впродовж всього розвитку психологічної науки її успіхи безпосередньо залежали від ступеня досконалості вживаних методів дослідження. Психологія виділилася в самостійну науку лише в середині XIX в., тому вона дуже часто спирається на методи інших, «старіших» наук — філософії, математики, фізики, фізіології, медицини, біології і історії. Окрім цього психологія використовує методи сучасних наук, таких як інформатика і кібернетика.

Слід підкреслити, що будь-яка самостійна наука має тільки їй властиві методи. Такі методи є і у психології. Всі вони можуть бути розділені на дві основні групи: суб'єктивні і об'єктивні (мал. 1.9).

* Рубінштейн С. Л. Основы загальній психології. — Спб.: Пітер, 1999.

Розділ 1. Предмет психології, її завдання і методи • 27

Це необхідно знати

Валідность і надійність психодіагностичного тесту

Для характеристики здатності тесту вимірювати дійсний рівень психічної властивості або якості використовується поняття «валидность». Валідность тесту показує, якою мірою він вимірює ту якість (властивість, здатність, характеристику і т. п.), для оцінки якого він призначений. Інвалідні, тобто валидность тести, що не володіють, не придатні для практичного використання. Валідность і надійність — зв'язані поняття. Їх співвідношення може бути проілюстроване наступним прикладом. Допустимо, є два стрільці А і В. Стрелок А вибиває 90 очок з 100, а стрілець В — тільки 70. Відповідно надійність стрільця А рівна 0,90, а стрілка В — 0,70. Проте стрілець А завжди стріляє по чужих мішенях, тому на змаганнях його результати не зараховуються. Другий стрілець завжди правильно вибирає мішені. Тому валидность стрілка А нульова, а стрілка В — 0,70, тобто чисельно рівна надійності. Якщо стрілець А стане правильно вибирати мішені, його валидность теж буде рівна його надійності. Якщо ж він іноді плутатиме ми-

шени, то частина результатів не буде зарахована і валидность стрілка А буде нижче за надійність. У нашому прикладі аналогом надійності є влучність стрільця, а аналогом валидности — теж точність стрілянини, але не по будь-якій, а по строго визначеною, «своїй» мішені. У історії відомі випадки, коли тести, визнані інвалідними для вимірювання одних властивостей, виявлялися валидными для інших. Значить, надійність є необхідною умовою валидности. Ненадійний тест не може бути валидным, і, навпаки, валидный тест завжди надійний. Надійність тесту не може бути менше його валидности; у свою чергу, Валідность не може перевищувати надійність. У сучасній психометрії виділяються три основні види валидности: 1) змістовна (логічна); 2) емпірична і 3) концептуальна. По: Мірошників В. М., Ямпольській Л. Т. Введення в експериментальну психологію особи: Навчань. допомога для слушат. ИПК, препод. пед. дисциплін ун-тов і пед. ин-тов. — М.: Освіта, 1985.

Суб'єктивні методи грунтуються на самооцінках або самозвітах випробовуваних, а також на думці дослідників про те або інше спостережуване явище або отриману інформацію. З виділенням психології в самостійну науку суб'єктивні методи отримали першочерговий розвиток і продовжують удосконалюватися в даний час. Найпершими методами вивчення психологічних явищ були спостереження, самоспостереження і опит.

Метод спостереження в психології є одним з найстаріших і на перший погляд найбільш простих. Він грунтується на планомірному спостереженні за діяльністю людей, яке проводиться в звичайних життєвих умовах без якого-небудь навмисного втручання з боку спостерігача. Спостереження в психології припускає повний і точний опис спостережуваних явищ, а також їх психологічне тлумачення. Саме у цьому полягає головна мета психологічного спостереження: воно винне, виходячи з фактів, розкрити їх психологічний зміст.

Спостереження — це метод, яким користуються всі люди. Проте наукове спостереження і спостереження, яким користуються більшість людей в повсякденному житті, мають ряд істотних відмінностей. Наукове спостереження характеризується систематичністю і проводиться на основі певного плану з метою отримання об'єктивної картини. Отже, наукове спостереження вимагає спеціальної підготовки, в ході якої отримуються спеціальні знання і сприяючі об'єктивності психологічної інтерпретації якості.