- •А. Г. Маклаков загальна психологія
- •Короткий зміст
- •Операційно-технічні аспекти діяльності .............. 125
- •Контрольні питання ........................................................ 161 Рекомендована література ................................................ 162
- •Рекомендована література ................................................. 282
- •Рекомендована література ................................................. 435
- •Рекомендована література ................................................. 468
- •Рекомендована література ............................................... 534
- •Рекомендована література ................................................. 551
- •Юнг Карл Густав ......................................................................... 494
- •1.1. Методологічні основи вивчення людини
- •16 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •1.2. Науки про людину і людство
- •18 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •20 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •26 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •28 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •34 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •36 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Короткий зміст
- •2.1. Уявлення античних і середньовічних
- •40 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •42 Часть I. Введение в психологию
- •Розділ 2. Психологія в структурі сучасних наук • 43
- •44 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •46 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •48 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •50 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •52 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •54 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •56 Частина I. Введення в загальну психологію
- •58 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •60 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •62 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •64 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •66 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •68 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Короткий зміст
- •72 • Частина I, Введення в загальну психологію
- •74 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •76 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •78 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •80 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •82 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •84 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •86 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •90 • Частина 1. Введення в загальну психологію
- •92 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •94 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •96 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •98 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •100 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •102 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •104 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •106 • Частина I. Введення а загальну психологію
- •108 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •1 10 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Частина I . Введення в загальну психологію
- •114 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •116 Частина I. Введення в загальну психологію
- •118 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •120 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •124 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •126 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 127
- •128 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •130 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •132 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •134 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 135
- •138 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •140 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •142 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •144 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 145
- •146 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •148 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •150 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •152 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Частина I. Введення в загальну психологію
- •156 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •158 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 6. Неусвідомлювані психічні процеси • 159
- •1 60 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •162 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •166 • Частина II. Психічні процеси
- •166 • Частина II. Психічні процеси
- •170 • Частина II. Психічні процеси
- •172 • Частина II. Психічні процеси
- •7.3. Основні властивості і
- •174 • Частина II. Психічні процеси
- •176 • Частина II. Психічні процеси
- •178 • Частина II. Психічні процеси
- •180 • Частина II. Психічні процеси
- •7.5. Розвиток відчуттів
- •184 • Частина II. Психічні процеси
- •7.6. Характеристика основних видів відчуттів
- •186 • Частина II. Психічні процеси
- •188 • Частина II. Психічні процеси
- •194 • Частина II. Психічні процеси
- •198 • Частина II. Психічні процеси
- •8.1. Загальна характеристика сприйняття
- •202 • Частина II. Психічні процеси
- •8.2. Фізіологічні основи сприйняття
- •Як людина розпізнає об'єкти!
- •208 • Частина II. Психічні процеси
- •210 • Частина II. Психічні процеси
- •212 • Частина II. Психічні процеси
- •214 • Частина II. Психічні процеси
- •216 • Частина II. Психічні процеси
- •218 • Частина II. Психічні процеси
- •220 • Частина II. Психічні процеси
- •222 • Частина II. Психічні процеси
- •224 • Частина II. Психічні процеси
- •228 • Частина II. Психічні процеси
- •230 • Частина II. Психічні процеси
- •232 • Частина II. Психічні процеси
- •236 • Частина II. Психічні процеси
- •238 • Частина II. Психічні процеси
- •240 • Частина II. Психічні процеси
- •242 • Частина 11. Психічні процеси
- •244 • Частина II. Психічні процеси
- •246 • Частина II. Психічні процеси
- •248 • Частина II. Психічні процеси
- •250 • Частина II. Психічні процеси
- •252 • Частина II. Психічні процеси
- •254 • Частина II. Психічні процеси
- •258 • Частина II. Психічні процеси
- •260 • Частина II. Психічні процеси
- •264 • Частина II. Психічні процеси
- •266 • Частина II. Психічні процеси
- •268 • Частина II. Психічні процеси
- •270 • Частина II. Психічні процеси
- •272 • Частина II. Психічні процеси
- •274 • Частина II. Психічні процеси
- •276 • Частина II. Психічні процеси
- •Феноменальна пам'ять
- •282 • Частина II. Психічні процеси
- •284 • Частина II. Психічні процеси
- •286 • Частина II. Психічні процеси
- •290 • Частина II. Психічні процеси
- •292 • Частина II. Психічні процеси
- •294 • Частина II. Психічні процеси
- •296 • Частина II. Психічні процеси
- •300 • Частина II. Психічні процеси
- •304 • Частина II. Психічні процеси
- •306 • Частина II. Психічні процеси
- •308 • Частина II. Психічні процеси
- •310 • Частина II. Психічні процеси
- •314 • Частина II. Психічні процеси
- •316 • Частина II. Психічні процеси
- •318 • Частина II. Психічні процеси
- •320 • Частина II. Психічні процеси
- •322 • Частина II. Психічні процеси
- •324 • Частина II. Психічні процеси
- •326 • Частина II. Психічні процеси
- •330 • Частина II. Психічні процеси
- •332 • Частина II. Психічні процеси
- •334 • Частина II. Психічні процеси
- •336 • Частина II. Психічні процеси
- •340 • Частина II. Психічні процеси
- •344 • Частина II. Психічні процеси
- •346 • Частина II. Психічні процеси
- •348 • Частина II. Психічні процеси
- •350 • Частина II. Психічні процеси
- •352 • Частина II. Психічні процеси
- •358 • Частина II. Психічні процеси
- •362 • Частина II. Психічні процеси
- •364 • Частина II. Психічні процеси
- •366 • Частина II. Психічні процеси
- •368 • Частина II. Психічні процеси
- •370 • Частина II. Психічні процеси
- •372 • Частина II. Психічні процеси
- •374 • Частина II. Психічні процеси
- •376 • Частина II. Психічні процеси
- •378 • Частина II. Психічні процеси
- •380 • Частина II. Психічні процеси
- •384 • Частина II. Психічні процеси
- •386 • Частина II. Психічні процеси
- •388 • Частина II. Психічні процеси
- •394 • Частина II. Психічні процеси
- •396 • Частина II. Психічні процеси
- •398 • Частина II. Психічні процеси
- •400 • Частина II. Психічні процеси
- •402 • Частина II. Психічні процеси
- •404 • Частина II. Психічні процеси
- •408 • Частина II. Психічні процеси
- •410 • Частина II. Психічні процеси
- •412 • Частина II. Психічні процеси
- •414 • Частина II. Психічні процеси
- •18 • Частина II. Психічні процеси
- •420 • Частина II. Психічні процеси
- •422 • Частина II. Психічні процеси
- •424 • Частина II. Психічні процеси
- •426 • Частина II. Психічні процеси
- •428 • Частина II. Психічні процеси
- •430 • Частина II. Психічні процеси
- •432 • Частина II. Психічні процеси
- •434 • Частина II. Психічні процеси
- •436 • Частина II. Психічні процеси
- •442 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •444 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •446 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •448 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •450 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •452 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •454 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •458 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •460 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •462 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •464 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •466 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •468 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •472 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •476 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •478 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •480 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •482 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •484 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •486 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •Стійкість деяких особових якостей в часі (по Дж. Блоку)*
- •488 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •492 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •494 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •496 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •498 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •500 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •502 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •504 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •506 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •508 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •510 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •512 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •514 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •516 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •518 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •520 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •522 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •524 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •526 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •528 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •532 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •534 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •536 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •538 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •540 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •542 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •544 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •546 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •548 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •550 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •552 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •554 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •556 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •558 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •560 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •562 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •564 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •566 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •568 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •570 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •572 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •574 • Частина IV, Психічні властивості особи
- •576 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •578 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •580 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •582 • Частина IV. Психічні властивості особи
254 • Частина II. Психічні процеси
зміни в мозку повинні впливати на електричну активність і навпаки. Ви можете запитати: який взаємозв'язок електрики і мозку? Як ви пам'ятаєте, в попередніх розділах наголошувалося, що нервовий імпульс за своєю природою є електричним. Якщо припустити, що системи пам'яті є результатом електричної активності, то, отже, ми маємо справу з нервовими ланцюгами, що реалізовують сліди пам'яті. Уявимо, що електричний імпульс від активованого нейрона проходить від тіла клітки через аксон до тіла наступної клітки. Місце, де аксон стикається з наступною кліткою, називається синапсом. На окремому клітинному телі можуть знаходитися тисячі синапсів, і всі вони діляться на два основні види: збудливі і гальмівні.
На рівні збудливого синапсу відбувається передача збудження до наступного нейрона, а на рівні гальмівного — вона блокується. Для того, щоб відбувся розряд нейрона, може потрібно досить велике число імпульсів, - одного імпульсу, як правило, недостатньо. Тому механізм збудження нейрона і передача збудження іншій клітці сам але собі досить складний. Уявимо, що нервовий імпульс, що поступає на збудливий синапс, зрештою викликав відповідь клітки. Куди піде імпульс від знов збудженої клітки? Цілком логічно припустити, що йому найлегше повернутися до того нейрона, імпульсом якого була активр1ровапа нова клітка. Тоді простий ланцюг, що забезпечує пам'ять, є замкнутою петлею. Збудження послідовно обходить важ круг і починає новий. Такий процес називається реверберацією.
Отже, сенсорний сигнал (сигнал від рецепторів), що поступає, викликає послідовність електричних імпульсів, яка зберігається невизначено довгий час після того, як сигнал припиниться. Проте ви повинні усвідомлювати те, що на практиці нервовий ланцюг, що містить сліди пам'яті, набагато складніше. Підтвердженням цьому служить те, що певну інформацію ми забуваємо. Мабуть, реверберуюча активність, викликана сигналом, насправді не може продовжуватися нескінченно. Що ж приводить до припинення реверберації?
По-перше, справжній реверберуючий ланцюг повинен бути набагато складніше. Групи кліток організовані складнішим чином, ніж зв'язок між двома нервовими клітинами. Фонова активність цих нейронів, а також дії з боку численних, зовнішніх по відношенню до даної петлі входів зрештою порушують характер циркуляції імпульсів. По-друге, ще один можливий механізм припинення реверберації — це поява нових сигналів, які можуть активно загальмувати попередню реверберуючу активність. По-третє, не виключається можливість деякої ненадійності самих нейронних ланцюгів: імпульс, що поступає в одну ланку ланцюга, не завжди здатний викликати активність в наступній ланці, і врешті-решт потік імпульсів згасає. По-четверте, реверберація може припинитися унаслідок якого-небудь «хімічного» стомлення в нейронах і синапсах.
З іншого боку, ми володіємо інформацією, яка зберігається впродовж всього нашого життя. Отже, повинні існувати механізми, що забезпечують збереження цієї інформації. Згідно однієї з популярних теорій багатократна електрична активність в нейронних ланцюгах викликає хими-
Розділ 10. Пам'ять • 255
ческие або структурні зміни в самих нейронах, що приводить до виникнення нових нейронних ланцюгів. Це зміна ланцюгу називається консолідацією. Консолідація сліду відбувається протягом тривалого часу. Таким чином, в основі довготривалої пам'яті лежить постійність структури нейронних ланцюгів.
Проте слід зазначити, що, не дивлячись на багаторічні дослідження, повної картини про фізіологічні механізми пам'яті ми поки не маємо. Проблема фізіології пам'яті — це самостійна проблема, яку намагаються вирішити фізіологи, що займаються вивченням мозку. Ми ж зупинимося на тій частині проблеми, яку досліджують психологи.
10.2.Основні види пам'яті
Існує декілька основних підходів в класифікації пам'яті. В даний час як найбільш загальна підстава для виділення різних видів пам'яті прийнято розглядати залежність характеристик пам'яті від особливостей діяльності по запам'ятовуванню і відтворенню. При цьому окремі види пам'яті вичленяють відповідно до трьох основних критеріїв: 1) по характеру психічній активності, переважаючій в діяльності, пам'ять ділять на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну; 2) по характеру цілей діяльності — на мимовільну і довільну; 3) за тривалістю закріплення і збереження матеріалу (у зв'язку з його роллю і місцем в діяльності) — на короткочасну, довготривалу і оперативну (мал. 10.1).
Мал. 10.1. Класифікація основних видів пам'яті
256 • Частина II. Психічні процеси
Це цікаво Как происходит кодирование и сохранение информации в памяти В современной психологии существуют три основные классификации памяти. Первая из них связана с тремя стадиями памяти: кодированием, хранением и воспроизведением. Во второй выделяются виды памяти для кратковременного или длительного хранения информации. Согласно третьей классификации, существуют различные виды памяти в зависимости от содержания хранимой информации (например, одна система памяти — для фактов, другая — для навыков). Для каждой из этих классификаций существуют данные, показывающие, что различаемые сущности — скажем, кратковременная и долговременная память — опосредуются различными структурами мозга. Весьма интересные данные получены в исследованиях со сканированием мозга, в которых изучались нейроанатомические различия между стадиями кодирования и воспроизведения. Эксперименты состояли из двух частей. В первой части, посвященной кодированию, испытуемые заучивали набор вербальных элементов, например пар, состоящих из названия категории и ее частного экземпляра (мебель— сервант). Во второй части, посвященной воспроизведению, испытуемые должны были распознать или вспомнить эти элементы по предъявленному названию категории. В обеих частях эксперимента мозговая активность измерялась при помощи ПЭТ-сканирования во время выполнения задачи испытуемыми. Самым примечательным результатом было то, что во время кодирования большая часть активированных участков мозга находилась в левом полушарии, а во время воспроизведения большая часть таких участков находилась в правом полушарии. Таким образом, различение кодирования и воспроизведения имеет четкую биологическую основу. Протекание мнемического процесса имеет различную специфику в зависимости от того, на какое время нужно запомнить материал, — на несколько секунд или на более продолжительный срок. Говорят, что в ситуациях первого рода работает кратковременная память, а в ситуациях второго рода — долговременная память. Уже давно известно, что кратковременная и долговременная память реализуются разными мозговыми структурами. В частности, гиппокамп — подкорковая структура, относящаяся к промежуточному мозгу, — имеет решающее значение для долговременной памяти, но не для кратковременной. Многие относящиеся сюда данные
|
Класифікація видів пам'яті по характеру психічній активності була вперше запропонована П. П. Блонськім. Хоча все чотири виділені їм виду пам'яті (рухова, емоційна, образна і словесно-логічна) не існують незалежно один від одного, і більш того, знаходяться в тісній взаємодії, Блонському вдалося визначити відмінності між окремими видами пам'яті.
Розглянемо характеристики цих чотирьох видів пам'яті.
рухова (або моторна) пам'ять — це запам'ятовування, збереження і відтворення різних рухів. Рухова пам'ять є основою для формування різних практичних і трудових навиків, так само як і навиків ходьби, листа і т.д. Без пам'яті на рухи ми повинні були б кожного разу вчитися здійснювати відповідні дії. Правда, при відтворенні рухів ми не завжди повторюємо їх точнісінько в тому ж вигляді, як раніше. Деяка мінливість їх, відхилення від первинних рухів, поза сумнівом, є. Але загальний характер рухів все ж таки зберігається. Наприклад, така стійкість рухів незалежно від обставин характерна для рухів листа (почерк) або наших деяких рухових звичок: як ми подаємо руку, вітаючи свого знайомого, як ми користуємося столовими приладами і т.д.
Найточніше рухи відтворюються в тих умовах, в яких вони виконувалися раніше. У абсолютно нових, незвичних умовах ми часто воспро-
Розділ 10. Пам'ять • 257
Це цікаво
отримані в експериментах з щурами і іншими видами тварин. У деяких експериментах одній групі щурів ушкоджували гіпокамп і кору, що оточувала його, а іншій групі ушкоджували абсолютно іншу ділянку в передній корі. Потім обидві групи щурів повинні були виконувати завдання із затриманою реакцією: у кожній пробі спочатку пред'являвся один стимул (скажімо, квадрат), а потім, через деякий час, — другий стимул (наприклад, трикутник); тварина повинна була реагувати тільки в тому випадку, якщо другий стимул відрізнявся від першого. Наскільки добре тварина справлялася з цим завданням, залежала від характеру перенесеного ним пошкодження мозку і тривалості інтервалу затримки між стимулами. При довгій затримці (15 з і більш) тварини з пошкодженим гіпокампом погано справлялися із завданням, а з пошкодженням передньої частини кори — відносно нормально. Оскільки при великій затримці між стимулами для зберігання першого стимулу потрібна довготривала пам'ять, ці результати узгоджуються з уявленням про вирішальну роль гіпокампу в довготривалій пам'яті. При малій затримці між двома стимулами (всього декілька секунд) відбувається зворотне: тепер тварини з пошкодженою корою погано справляються із завданням, а тварини з пошкодженням гіпокампу — відносно добре. Оскільки при малій затримці між стимулами перший з них повинен зберігатися в короткочасній пам'яті, ці результати показують, що ділянки фронтальної кори беруть участь в короткочасній пам'яті. Значить, короткочасна і довготривала пам'ять реалізуються різними ділянками мозку. Довгий час психологи не розділяли довготривалу пам'ять на окремі її види. Передбачалося, наприклад, що одна і та ж довготривала пам'ять використовується і для зберігання інформації про той, хто зараз керує державою, і для зберігання навиків їзди на велосипеді. Нові дані показали, що це невірно. Сьогодні дослідники пам'яті виділяють три види пам'яті. Пам'ять, в якій людина свідомо згадує минулу подію, причому цей спогад переживається як що відбувається у визначеному місці і часу, прийнято називати эксплицитной. Наступний вид довготривалої пам'яті пов'язаний з навиками. Така пам'ять називається имплицитной. Третій вид пам'яті — короткочасна пам'ять. По; Аткинсон Р. Л., Аткинсон Р. С., Сміт Э. Е. і ін. Введення в психологію: Підручник для університетів / Пер. з англ. під. ред. У. П. Зінченко. — М.: Трівола, 1999
|
переводимо рухи з великою недосконалістю. Неважко повторити рухи, якщо ми звикли виконувати їх, користуючись певним інструментом або за допомогою якихось конкретних людей, а в нових умовах ми опинилися позбавлені цієї можливості. Також дуже складно повторити рухи, якщо вони раніше були частиною якоїсь складної дії, а зараз їх треба відтворити окремо. Все це пояснюється тим, що рухи відтворюються нами не ізольовано від того, з чим вони були раніше зв'язані, а тільки на основі зв'язків, що вже утворилися раніше.
Рухова пам'ять у дитини виникає дуже рано. Її перші прояви відносяться до першого місяця життя. Спочатку вона виражається тільки в рухових умовних рефлексах, що виробляються у дітей вже в цей час. Надалі запам'ятовування і відтворення рухів починають приймати свідомий характер, тісно зв'язуючись з процесами мислення, волі і ін. Особливо слід зазначити, що до кінця першого року життя рухова пам'ять досягає у дитини такого рівня розвитку, який необхідний для засвоєння мови.
Слід зазначити, що розвиток рухової пам'яті не обмежується періодом дитячого віку або перших років життя. Розвиток пам'яті відбувається і в пізніший час. Так, рухова пам'ять у дітей дошкільного віку досягає рівня розвитку, що дозволяє вже виконувати тонко координовані