516 • Частина IV. Психічні властивості особи

тобто на те, чого організму в даний момент час не вистачає. Потребу активізує організм, стимулює його поведінку, направлену на пошук того, що потрібний.

Кількість і якість потреб, які мають живі істоти, залежить від рівня їх організації, від образу і умов життя, від місця, займаного відповідним організмом на еволюційних сходах. Менше всього потреб у рослин, які мають потребу тільки в певних біохімічних і фізичних умовах існування. Більше всього різноманітних потреб у людини, яка окрім фізичних і органічних потреб володіє ще і духовними, соціальними. Соціальні потреби виражаються в прагненні людини жити в суспільстві, взаємодіяти з іншими людьми.

Основні характеристики людських потреб — сила, періодичність виникнення і спосіб задоволення. Додатковою, але вельми істотною характеристикою, особливо коли йдеться про особу, є наочний зміст потреби, тобто сукупність тих об'єктів матеріальної і духовної культури, за допомогою яких дана потреба може бути задоволена.

Спонукаючим до діяльності чинником є мета. Метою називають усвідомлюваний результат, на досягнення якого в даний момент направлена дія, пов'язана з діяльністю, що задовольняє актуалізовану потребу. Якщо всю сферу усвідомленої поведінки представити у вигляді своєрідної арени, на якій розгортається барвистий і багатогранний спектакль людського життя, і допустити, що найяскравіше в даний момент на ній освітлено то місце, яке повинне приковувати до себе найбільшу увагу глядача (самого суб'єкта), то це і буде мета. Психологічно мета є те мотиваційно-спонукальний зміст свідомості, яка сприймається людиною як безпосередній і найближчий очікуваний результат його діяльності.

Мета є основним об'єктом уваги, який займає певний об'єм короткочасної і оперативної пам'яті; з нею зв'язані що розгортається в даний момент часу розумовий процес і велика частина всіляких емоційних переживань.

Прийнято розрізняти мету діяльності і життєву мету. Це пов'язано з тим, що людині доводиться виконувати протягом життя безліч різноманітних деятельностей, в кожній з яких реалізується певна мета. Але мета будь-якої окремої діяльності розкриває лише якусь одну сторону спрямованості особи, що виявляється в даній діяльності. Життєва мета виступає як узагальнювальний чинник всіх приватних цілей, пов'язаних з окремими деятельностями. В той же час реалізація кожною з цілей діяльності є часткова реалізація загальної життєвої мети особи. З життєвими цілями пов'язаний рівень досягнень особи. У життєвих цілях особи знаходить вираз усвідомлювана нею «концепція власного майбутнього». Усвідомлення людиною не тільки мети, але і реальності її здійснення розглядається як перспектива особи.

Стан розладу, пригніченості, властиве людині, що усвідомлює неможливість здійснення перспективи, називається фрустрацией. Цей стан виникає в тих випадках, коли людина на шляху до досягнення мети стикається з реально непереборними препятствиями, бар'єрами або коли вони сприймаються як такі.

Розділ 22. Спрямованість і мотиви діяльності особи •517

Мотиваційну сферу людини, з погляду її розвиненості, можна оцінювати по наступних параметрах: широта, гнучкість і иврархизированностъ. Під широтою мотиваційної сфери розуміється якісна різноманітність мотива-ционных чинників — диспозицій (мотивів), потреб і цілей. Чим більше у людини різноманітних мотивів, потреб і цілей, тим більше розвиненою є його мотиваційна сфера.

Гнучкість мотиваційної сфери виражається в тому, що для задоволення мотиваційної спонуки більш загального характеру (вищого рівня) може бути використані більше різноманітних мотиваційних спонукачів нижчого рівня. Наприклад, гнучкішою є мотиваційна сфера людини, яка залежно від обставин задоволення одного і того ж мотиву може використовувати різноманітніші засоби, ніж інша людина. Скажімо, для одного індивіда потреба в знаннях може бути задоволена тільки за допомогою телебачення, радіо і кіно, а для іншого засобом її задоволення також є різноманітні книги, періодичний друк, спілкування з людьми. У останнього мотиваційна сфера, за визначенням, буде гнучкішою.

Слід зазначити, що широта і гнучкість характеризують мотиваційну сферу людини по-різному. Широта — це різноманітність потенційного круга предметів, здатних служити для даної людини засобом задоволення актуальної потреби, а гнучкість — рухливість зв'язків, що існують між різними рівнями ієрархічної організації мотиваційної сфери: між мотивами і потребами, мотивами і цілями, потребами і цілями.

Наступна характеристика мотиваційної сфери — це иерархизирован-ность мотивів. Одні мотиви і цілі сильніше за інших і виникають частіше; інші — слабкіше і актуалізуються рідше. Чим більше відмінностей в силі і частоті актуалізації мотиваційних утворень певного рівня, тим вище иерархизиро-ванность мотиваційною сф)еры.

Слід зазначити, що проблема дослідження мотивації завжди привертала увагу дослідників. Тому існує багато різноманітних концепцій і теорій, присвячених мотивам, мотивації і спрямованості особі. Розглянемо у загальних рисах деякі з них.

22.2. Психологічні теорії мотивації

Проблема мотивації поведінки людини привертала увагу учених з вікопомних років. Численні теорії мотивації стали з'являтися ще в роботах стародавніх філософів, а в даний час таких теорій налічується вже декілька десятків. Точка зору на походження мотивації людини в процесі розвитку людства і науки неодноразово мінялася. Проте більшість наукових підходів завжди розташовувалися між двома філософськими течіями: раціоналізмом і ірраціоналізмом. Згідно раціоналістичної позиції, а вона особливо виразно виступала в роботах філософів і теологів аж до середини XIX в., чоловік є унікальна істота особливого