564 • Частина IV. Психічні властивості особи

поволі перебудовує навики і звички. При цьому він енергійний і працездатний. Відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, він важко сходиться з новими людьми, слабо відгукується на зовнішні враження. По своїй психологічній суті він інтроверт.

Меланхолік. Людина з високою чутливістю і малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності призводить до того, що незначний привід може викликати у нього сльози, він надмірно образливий, хворобливо чутливий. Міміка і рухи його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай він невпевнений в собі, боязкий, щонайменша трудність примушує його опускати руки. Меланхолік неенергійний, нснастойчив, легко стомлюється і малоработоспособен. Йому властиво увага, що легко відволікається і нестійке, сповільнений темп всіх психічних процесів. Більшість меланхоліків — інтроверти.

У сучасній психологічній науці склалося тверде переконання в тому, що тип темпераменту у людини є природженим і в цілому характеризує особливості динаміки нервових процесів. Але від яких саме властивостей його природженої організації він залежить — в даний час ще не відомо.

Оскільки характеристики темпераменту визначають динаміку психічних процесів, то можна було б припустити, що темперамент визначає успішність діяльності людини. Проте встановлено, що якщо діяльність протікає в умовах, які можна визначити як нормальні, то залежність між рівнем досягнення, тобто кінцевим результатом дій, і особливостями темпераменту відсутній. Незалежно від ступеня рухливості або реактивності індивіда в нормальній, не стресовій ситуації, результати діяльності в цілому будуть однаковими, оскільки рівень досягнень залежатиме головним чином від інших чинників, а не від особливостей темпераменту.

Разом з тим дослідження, що встановлюють цю закономірність, показують, що залежно від особливостей темпераменту змінюється спосіб здійснення самої діяльності. Ще Б. М. Теплов звернув увагу на те, що залежно від особливостей темпераменту люди розрізняються не кінцевим результатом дій, а способом досягнення результатів. Розвиваючи цю думку, вітчизняні психологи провели ряд досліджень з метою встановити залежність між способом виконання дій і особливостями темпераменту. У цих дослідженнях розглядався індивідуальний стиль діяльності як шлях до досягнення результатів або спосіб рішення певної задачі, обумовлений головним чином типом нервової системи. Результати досліджень переважної більшості авторів, незалежно від особливостей досліджуваних груп і експериментальних ситуацій, в яких вивчався типовий для даних індивідів спосіб виконання дій, показують, що саме тип нервової діяльності, і перш за все сила і рухливість нервових процесів, робить істотний вплив на формування певного стилю діяльності.

Наприклад, особи з переважанням збудження на першому етапі проявляють підвищену активність, але при цьому здійснюють багато помилок. Потім вони виробляють свій стиль діяльності, і кількість помилок зменшується. З іншого боку, особи з переважанням гальмування на перших порах, як правило, мало-

Розділ 24. Темперамент • 565

активні, їх діяльність непродуктивна, але потім вони формують свій спосіб виконання діяльності, і продуктивність їх праці різко зростає.

На закінчення слід ще раз відзначити, що немає хороших або поганих типів темпераменту. Особлива рухливість (реактивність) сангвініка може принести додатковий ефект, якщо робота вимагає зміни об'єктів спілкування, роду занять, частого переходу від одного ритму життя до іншого. Люди, що відрізняються слабкою нервовою системою, — меланхоліки, — сильніше мотивовані на виконання простіших дій, ніж інші. Тому вони менше втомлюються і гарячаться від їх повторення. Більш того, оскільки люди із слабкою нервовою системою чутливіші до зовнішніх дій, т. с. швидше на них реагують, то, як показують дослідження Е. П. Ільіна, більшість висококласних спортсменів-спринтерів володіють саме ці типом нервової системи. В той же час спортсмени, чия діяльність протікає на тлі надмірних емоційних навантажень, наприклад штангісти, в своїй більшості володітимуть сильною нервовою системою.

Тому не тільки не можна, але і безглуздо прагнути до того, щоб змінити темперамент. Доцільнішим представляється облік властивостей темпераменту конкретної особи при організації діяльності.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте темперамент як властивість особи. Дайте визначення темпераменту по Б. М. Теплову.

2. Розкажіть про основні типи темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолійний, флегматичний).

3. У чому полягає суть вчення про темперамент Гіппократа?

4. Що ви знаєте про типологію темпераменту Э. Кречмера?

5. Розкажіть про концепцію типів статури і темпераменту У. Шелдона.

6. Розкажіть про дослідження проблеми темпераменту в працях І. П. Павлова.

7. Що ви знаєте про дослідження темпераменту Б. М. Тепловим?

8. Які основні характеристики і властивості темпераменту по Б. М. Теплову?

9. Що ви знаєте про концепцію темпераменту В. М. Русалова?

10. Що є фізіологічною основою темпераменту?

11. Розкажіть про психологічні характеристики різних типів темпераменту.

12. У чому виражаються особливості співвідношення темпераменту і успішності діяльності людини?

Рекомендована література

1. Ананьев Б. Г. Избранные психологічні праці: У 2-х т. Т. 1 / Під ред. А. А. Вода-льова, Би. Ф. Ломова. - М.: Педагогіка, 1980.

2. Бодальов А. А. Психология про особу. — М.: Вид-во МГУ, 1988.