- •А. Г. Маклаков загальна психологія
- •Короткий зміст
- •Операційно-технічні аспекти діяльності .............. 125
- •Контрольні питання ........................................................ 161 Рекомендована література ................................................ 162
- •Рекомендована література ................................................. 282
- •Рекомендована література ................................................. 435
- •Рекомендована література ................................................. 468
- •Рекомендована література ............................................... 534
- •Рекомендована література ................................................. 551
- •Юнг Карл Густав ......................................................................... 494
- •1.1. Методологічні основи вивчення людини
- •16 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •1.2. Науки про людину і людство
- •18 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •20 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •26 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •28 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •34 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •36 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Короткий зміст
- •2.1. Уявлення античних і середньовічних
- •40 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •42 Часть I. Введение в психологию
- •Розділ 2. Психологія в структурі сучасних наук • 43
- •44 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •46 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •48 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •50 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •52 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •54 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •56 Частина I. Введення в загальну психологію
- •58 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •60 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •62 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •64 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •66 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •68 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Короткий зміст
- •72 • Частина I, Введення в загальну психологію
- •74 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •76 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •78 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •80 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •82 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •84 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •86 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •90 • Частина 1. Введення в загальну психологію
- •92 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •94 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •96 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •98 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •100 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •102 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •104 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •106 • Частина I. Введення а загальну психологію
- •108 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •1 10 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Частина I . Введення в загальну психологію
- •114 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •116 Частина I. Введення в загальну психологію
- •118 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •120 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •124 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •126 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 127
- •128 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •130 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •132 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •134 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 135
- •138 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •140 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •142 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •144 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 145
- •146 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •148 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •150 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •152 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Частина I. Введення в загальну психологію
- •156 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •158 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 6. Неусвідомлювані психічні процеси • 159
- •1 60 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •162 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •166 • Частина II. Психічні процеси
- •166 • Частина II. Психічні процеси
- •170 • Частина II. Психічні процеси
- •172 • Частина II. Психічні процеси
- •7.3. Основні властивості і
- •174 • Частина II. Психічні процеси
- •176 • Частина II. Психічні процеси
- •178 • Частина II. Психічні процеси
- •180 • Частина II. Психічні процеси
- •7.5. Розвиток відчуттів
- •184 • Частина II. Психічні процеси
- •7.6. Характеристика основних видів відчуттів
- •186 • Частина II. Психічні процеси
- •188 • Частина II. Психічні процеси
- •194 • Частина II. Психічні процеси
- •198 • Частина II. Психічні процеси
- •8.1. Загальна характеристика сприйняття
- •202 • Частина II. Психічні процеси
- •8.2. Фізіологічні основи сприйняття
- •Як людина розпізнає об'єкти!
- •208 • Частина II. Психічні процеси
- •210 • Частина II. Психічні процеси
- •212 • Частина II. Психічні процеси
- •214 • Частина II. Психічні процеси
- •216 • Частина II. Психічні процеси
- •218 • Частина II. Психічні процеси
- •220 • Частина II. Психічні процеси
- •222 • Частина II. Психічні процеси
- •224 • Частина II. Психічні процеси
- •228 • Частина II. Психічні процеси
- •230 • Частина II. Психічні процеси
- •232 • Частина II. Психічні процеси
- •236 • Частина II. Психічні процеси
- •238 • Частина II. Психічні процеси
- •240 • Частина II. Психічні процеси
- •242 • Частина 11. Психічні процеси
- •244 • Частина II. Психічні процеси
- •246 • Частина II. Психічні процеси
- •248 • Частина II. Психічні процеси
- •250 • Частина II. Психічні процеси
- •252 • Частина II. Психічні процеси
- •254 • Частина II. Психічні процеси
- •258 • Частина II. Психічні процеси
- •260 • Частина II. Психічні процеси
- •264 • Частина II. Психічні процеси
- •266 • Частина II. Психічні процеси
- •268 • Частина II. Психічні процеси
- •270 • Частина II. Психічні процеси
- •272 • Частина II. Психічні процеси
- •274 • Частина II. Психічні процеси
- •276 • Частина II. Психічні процеси
- •Феноменальна пам'ять
- •282 • Частина II. Психічні процеси
- •284 • Частина II. Психічні процеси
- •286 • Частина II. Психічні процеси
- •290 • Частина II. Психічні процеси
- •292 • Частина II. Психічні процеси
- •294 • Частина II. Психічні процеси
- •296 • Частина II. Психічні процеси
- •300 • Частина II. Психічні процеси
- •304 • Частина II. Психічні процеси
- •306 • Частина II. Психічні процеси
- •308 • Частина II. Психічні процеси
- •310 • Частина II. Психічні процеси
- •314 • Частина II. Психічні процеси
- •316 • Частина II. Психічні процеси
- •318 • Частина II. Психічні процеси
- •320 • Частина II. Психічні процеси
- •322 • Частина II. Психічні процеси
- •324 • Частина II. Психічні процеси
- •326 • Частина II. Психічні процеси
- •330 • Частина II. Психічні процеси
- •332 • Частина II. Психічні процеси
- •334 • Частина II. Психічні процеси
- •336 • Частина II. Психічні процеси
- •340 • Частина II. Психічні процеси
- •344 • Частина II. Психічні процеси
- •346 • Частина II. Психічні процеси
- •348 • Частина II. Психічні процеси
- •350 • Частина II. Психічні процеси
- •352 • Частина II. Психічні процеси
- •358 • Частина II. Психічні процеси
- •362 • Частина II. Психічні процеси
- •364 • Частина II. Психічні процеси
- •366 • Частина II. Психічні процеси
- •368 • Частина II. Психічні процеси
- •370 • Частина II. Психічні процеси
- •372 • Частина II. Психічні процеси
- •374 • Частина II. Психічні процеси
- •376 • Частина II. Психічні процеси
- •378 • Частина II. Психічні процеси
- •380 • Частина II. Психічні процеси
- •384 • Частина II. Психічні процеси
- •386 • Частина II. Психічні процеси
- •388 • Частина II. Психічні процеси
- •394 • Частина II. Психічні процеси
- •396 • Частина II. Психічні процеси
- •398 • Частина II. Психічні процеси
- •400 • Частина II. Психічні процеси
- •402 • Частина II. Психічні процеси
- •404 • Частина II. Психічні процеси
- •408 • Частина II. Психічні процеси
- •410 • Частина II. Психічні процеси
- •412 • Частина II. Психічні процеси
- •414 • Частина II. Психічні процеси
- •18 • Частина II. Психічні процеси
- •420 • Частина II. Психічні процеси
- •422 • Частина II. Психічні процеси
- •424 • Частина II. Психічні процеси
- •426 • Частина II. Психічні процеси
- •428 • Частина II. Психічні процеси
- •430 • Частина II. Психічні процеси
- •432 • Частина II. Психічні процеси
- •434 • Частина II. Психічні процеси
- •436 • Частина II. Психічні процеси
- •442 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •444 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •446 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •448 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •450 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •452 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •454 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •458 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •460 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •462 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •464 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •466 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •468 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •472 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •476 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •478 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •480 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •482 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •484 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •486 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •Стійкість деяких особових якостей в часі (по Дж. Блоку)*
- •488 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •492 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •494 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •496 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •498 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •500 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •502 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •504 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •506 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •508 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •510 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •512 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •514 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •516 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •518 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •520 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •522 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •524 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •526 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •528 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •532 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •534 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •536 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •538 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •540 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •542 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •544 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •546 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •548 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •550 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •552 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •554 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •556 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •558 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •560 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •562 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •564 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •566 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •568 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •570 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •572 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •574 • Частина IV, Психічні властивості особи
- •576 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •578 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •580 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •582 • Частина IV. Психічні властивості особи
318 • Частина II. Психічні процеси
предметами. Виконуючи певні дії з предметами, дитина допомагає уявному їх розчленовуванню або з'єднанню. З віком роль практичної діяльності для розвитку синтезу і аналізу не зменшується. Для того, щоб розібратися в роботі якого-небудь механізму, доросла людина в процесі навчання розбирає і збирає його.
Проте подібні дії не завжди можливі, тому їх часто заміщають сприйняттям що кожною підлягає виділенню частині предмету. Якщо людині, не знайомому з мікробіологією, показати під мікроскопом краплю води, то він не зможе розібратися в скупченні побачених ним мікроорганізмів. Але якщо заздалегідь йому показати їх зображення, то, розглядаючи краплю води під мікроскопом, він вже зможе ідентифікувати окремі живі організми.
Отже, ми можемо стверджувати, що впродовж всього життя чоловік постійно використовує аналіз і синтез. Дані операції за своєю суттю можуть бути практичними і теоретичними (розумовими). При цьому слід мати на увазі, що аналіз і синтез, як розумові операції, завжди пов'язані з іншими розумовими діями. Якщо аналіз відірваний від інших операцій, він стає порочним, механистичным. Елементи такого аналізу спостерігаються у дитини на перших етапах розвитку мислення, коли дитина розбирає, а точніше, ламає іграшки. Розібравши на окремі частини іграшку, маленька дитина ніяк не використовує їх далі. У свою чергу, синтез не може бути механічним з'єднанням частин і не зводиться до їх суми. При правильному з'єднанні окремих частин машини, тобто при їх синтезі, виходить не купа металу, а машина, здатна пересуватися або виконувати певні операції.
Легкість виконання операцій синтезу і аналізу залежить від того, наскільки складну задачу ми намагаємося вирішити. Якщо предмети, які ми розглядаємо, майже однакові, то ми з легкістю виявляємо те, чим вони схожі. І навпаки, якщо вони майже у всьому різні, то нам набагато важче знайти певну схожість між ними. Добре виділяється також те, що розходиться з нашими звичайними уявленнями.
Будучи протилежними за своєю суттю операціями, аналіз і синтез фактично тісно зв'язані між собою. Вони беруть участь в кожному складному розумовому процесі. Наприклад, коли ви, погано знаючи англійський, чуєте розмову на цій мові, ви прагнете перш за все виділити у фразі, що прозвучала, знайомі слова, а лише потім сприйняти слова менш знайомі і надалі спробувати їх осмислити. У цьому виявляються функції аналізу. Проте одночасно з цим ви намагаєтеся скласти в єдине ціле сенс почутих вами слів і скласти осмислену фразу. В даному випадку ви використовуєте іншу розумову операцію — синтез.
Звичайно, не завжди операції синтезу і аналізу протікають відповідно до цього прикладу. Але безперечне те, що вони завжди присутні при рішенні щодо складного розумового завдання.
Абстракція і конкретизація. Абстракція — це уявне відвернення від яких-небудь частин або властивостей предмету для виділення його істотних ознак. Суть абстракції як розумовій операції полягає в тому, що, сприймаючи який-небудь предмет і виділяючи в нім певну частину, ми повинні розглядати виділену частину або властивість незалежно від інших частин і властивостей
Розділ 12. Мислення • 319
даного предмету. Таким чином, за допомогою абстракції ми можемо виділити частину предмету або його властивості зі всього потоку сприйманої нами інформації, тобто відвернутися, або абстрагуватися, від інших ознак отримуваної нами інформації.
Абстракція широко використовується нами при освіті і засвоєнні нових понять, оскільки в поняттях відбиті тільки істотні, загальні для цілого класу предметів ознаки. Наприклад, сказавши «стіл», ми представляємо якийсь образ цілого класу предметів. У цьому понятті об'єднуються наші уявлення про різні столи. Для того, щоб сформувати дане поняття, нам довелося відвернутися від цілого ряду приватних властивостей і ознак, характерних тільки для певного об'єкту або окремої групи об'єктів, які визначаються сформованим нами поняттям.
Сформовані нами конкретні поняття надалі використовуються при освіті і засвоєнні так званих абстрактних понять, які істотно відрізняються від конкретних понять. Так, в приведеному вище прикладі поняття «стіл» відноситься до конкретних понять, оскільки воно позначає предмет або групу предметів в цілому. На відміну від конкретних понять абстрактними поняттями називаються поняття про узагальнені ознаки і властивості предметів і явищ. До абстрактних понять відносяться, наприклад, такі, як «твердість», «яскравість», «гіркота», «мудрість» і т.п. При утворенні подібних понять особливо важливо відвернутися від інших властивостей, тому утворення абстрактних понять є важчий процес, ніж засвоєння конкретних понять. В той же час абстракція не існує без плотської опори, інакше вона стає беззмістовною, формальною. Серед видів абстракції можна виділити практичну, безпосередньо включену в процес діяльності; плотську, або зовнішню; вищу, або опосередковану, виражену в поняттях.
Слід зазначити, що при здійсненні операцій абстракції ми можемо зіткнутися з помилками двоякого роду. У одних випадках, засвоюючи певні поняття (теореми, правила і т. д.), ми не можемо відвернутися від конкретних прикладів або інформаційного фону, з використанням якого проводиться (формування даного поняття, внаслідок чого ми не можемо використовувати сформоване поняття в інших умовах. При вивченні правил вуличного руху з використанням ілюстрованих підручників, що містять приклади на певне правило, людина не відразу починає застосовувати сформовані в процесі навчання поняття на практиці, опинившись за кермом автомобіля в дещо іншій, не розглянутій в підручнику обстановці.
Помилкою іншого роду при здійсненні операцій абстракції є відвернення від істотних ознак предмету або явища. В результаті ми намагаємося узагальнити те, що не можна узагальнювати, і у нас формується спотворене або помилкове уявлення.
Конкретизація є процесом, протилежним абстракції. Конкретизація — це уявлення чого-небудь одиничного, що відповідає тому або іншому поняттю або загальному положенню. У конкретних уявленнях ми не прагнемо відвернутися від різних ознак або властивостей предметів і явищ, а, навпаки, прагнемо уявити собі ці предмети у всьому різноманітті