1. Дайте визначення терміну “плацентарна недостатність”.

2. Чим відрізняється первинна плацентарна недостатність від вторинної?

3. Назвіть причини плацентарної недостатності.

4. Яким чином проводиться діагностика плацентарної недостатності?

5. Назвіть функціональні проби для діагностики плацентарної недостатності.

6. Складіть план лікування хворої з плацентарною недостатністю.

7. Назвіть типи кисневого голодування.

8. Назвіть класифікацію гіпоксії за типом інтенсивності, довготривалості і перебігу.

9. Як виникає гостра гіпоксія плода під час пологів ?

10. Як виникає хронічна гіпоксія плода ?

11. Назвіть основні симптоми гіпоксії плода.

12. Опишіть комплексний метод лікування гіпоксії плода.

13. Які препарати призначають для покращання функції фето-плацентарного комплексу.

14. Дайте визначення асфіксії новонародженого.

15. Які причини призводять до асфіксії новонародженого?

16. За якими критеріями проводиться визначення стану новонародженого за шкалою Апгар.

17. Опишіть методи реанімації новонароджених при наявності в навколоплідних водах частин

меконію.

18. Опишіть методи реанімації новонароджених при відсутності в навколоплідних водах частин

меконію.

19. Які реанімаційні дії проводяться при порушенні спонтанного дихання у новонароджених.

20. Які реанімаційні дії проводяться при порушені серцевої діяльності новонародженим.

РОЗДІЛ 19

РАННІ ТОКСИКОЗИ ВАГІТНИХ.

ПІЗНІ ГЕСТОЗИ

Гестозами (токсикозами) вагітних називають захворювання, що виникають в зв’язку з розвитком

плодного яйця при порушенні процесів адаптації організму жінки до вагітності.

Причиною їх виникнення є сама вагітність; із перериванням останньої (після пологів або аборту)

ознаки гестозу зникають. За терміном виникнення і клінічними проявами прийнято розрізняти наступні форми

гестозів вагітних:

1. Ранні токсикози: блювання, надмірне блювання, слинотеча.

2. Токсикози, що рідко зустрічаються: дерматози вагітних, хорея вагітних, жовтяниця вагітних, гострий

жировий гепатоз та ін.

3. Пізні гестози: гіпертензія, набряки, протеїнурія, прееклампсія легкого, середнього і тяжкого

ступенів, еклампсія.

19.1. Ранні токсикози вагітних

Патогенез ранніх токсикозів полягає в неадекватній реакції організму вагітної жінки на обов’язкові

зміни, що виникають в результаті розвитку гестаційного процесу. Ці зміни носять компенсаторний характер і

контролюються роботою центральної нервової системи. Перенесені до вагітності тяжкі захворювання (запальні

процеси статевих органів, статевий інфантилізм, травми головного мозку), наявність хронічних джерел

інфекції, неправильне харчування, нервове виснаження, стреси, перевтомлення та інші несприятливі фактори

призводять до порушення нормальних співвідношень між процесами збудження і гальмування в корі головного

мозку. В таких умовах компенсаторні зміни, які супроводжують вагітність, набувають патологічного характеру

і викликають порушення обміну речовин, судинні розлади, гормональний дисбаланс та пов’язані з цим

електролітні зрушення.

Блювання вагітних (emesis gravidarum) – найбільш часта форма токсикозу першої половини вагітності.

Від звичайного блювання, що у багатьох жінок супроводжує перші місяці вагітності, ця форма ранніх гестозів

відрізняється тим, що блювання буває не тільки ранком, але повторюється декілька разів на день, навіть після

прийому їжі. За ступенем тяжкості розрізняють легке, помірне та надмірне блювання. Блювання вагітних

легкого ступеню повторюється кілька разів (від 3 до 5) на день і не позначається на загальному стані хворої. Як

правило блювання виникає після їжі, супроводжується нудотою, зниженням апетиту, появою схильності до

гострих та солоних страв. Помірна ступінь токсикозу характеризується більш частим блюванням (10-12 разів на

день), що виникає незалежно від прийому їжі. Хвора не може втримувати їжу, з’являється слинотеча. Виникає

помірна тахікардія, відмічається субфебрильна температура, розвивається гіпотензія. Хвора скаржиться на

кволість, сонливість, інколи безсоння. Діурез зменшується. Такий стан може проходити самостійно або під

впливом проведеного лікування. Та у деяких жінок блювання підсилюється і набуває характеру надмірного,

повторюючись до 20 разів і більше на добу, виникаючи і вдень, і вночі. У шлунку не затримується не тільки

їжа, а і вода. В результаті зневоднення порушуються вуглеводний, жировий, водно-сольовий обміни,

наростають ознаки інтоксикації. Хворі апатичні, адинамічні, скаржаться на болі в епігастрії, правому

підребер’ї, над лоном. Жінки швидко втрачають масу тіла (від 2 до 5кг на тиждень), підшкірно-жировий шар

зникає. Шкіра стає сухою, при огляді відмічається симптом “пилового сліду” (смуга відшарованих лусочок

епідермісу, при проведенні пальцем по шкірі), тургор знижений. З’являється іктеричність склер, запах ацетону з

роту. Температура тіла підвищується до 38С і вище, розвивається тахікардія більше 120 ударів за хв. Пульс

слабкого наповнення. Тони серця приглушені. Артеріальний тиск знижується до 80мм рт.ст. Прогресивно

зменшується діурез, що супроводжується підвищенням в крові сечовини, білірубіну, залишкового азоту.

Наростає гематокрит, лейкоцитоз, зменшується рівень альбумінів, холестерину, калію. В сечі з’являється білок,

форменні елементи крові, реакція на ацетон різко позитивна. В організмі можуть виникнути тяжкі зміни, які

призводять до загибелі жінки. Лікування блювання вагітних повинно бути комплексним і спрямоване,

головним чином, на нормалізацію роботи центральної нервової системи і стану водно-сольового обміну.

Проводиться воно в стаціонарі, де створюються умови повного фізичного і психічного спокою. Психотерапія є

обов’язковим компонентом лікування. Хворим призначають легку їжу, яка добре засвоюється (сухарі, пюре,

чай, какао, каву, нежирне м’ясо, рибу, яйця, вершкове масло та ін.). Приймати її слід лежачи, часто і малими

порціями, бажано в охоложденому вигляді. Якщо їжа не засвоюється, призначають 40% розчин глюкози по

30-40мл внутрішньовенно разом з вітамінами В і С. При необхідності призначають медикаментозне лікування,

що включає в себе: