33.3. Рак тіла матки

Рак тіла матки це гормонально залежна злоякісна пухлина, яка переважно виникає у жінок в 55-65

років. Існують два патогенетичних варіанти виникнення рака тіла матки.

І варіант – рак виникає внаслідок стійкого порушення менструального циклу, переважно за типом

персистенції фолікулів, внаслідок чого відсутня лютиінова фаза і, відповідно, секреторні перетворення

ендометрію. Такий механізм виникнення рака тіла матки має місце у 60-70% хворих. Пухлина

високодиференційована, виникає, як наслідок гіперпластичних процесів ендометрію і росте повільно. Це

обумовлює її чутливість до терапії прогестероном.

При ІІ патогенетичному варіанті рак виникає після менопаузи, при атрофії ендометрію. Такі раки

низькодиференційовані, схильні до інвазивного росту та не мають гормональної залежності.

Існують обмежена (пухлина росте у вигляді поліпа) та дифузна (вражений весь ендометрій) форми рака

тіла матки. Ріст утворення, переважно, екзофітний, інколи зустрічаються виразково-інфільтративна та

ендофітна форми. За гістологічною структурою майже у 80% жінок злоякісна пухлина ендометрію є

аденокарциномою, рідко зустрічаються карциносаркоми, світлоклітинні аденокарциноми, диморфні і

триморфні раки, плоскоклітинний рак.

Клінічна класифікація рака тіла матки за стадіями

І стадія – пухлина в межах ендометрію;

ІІа стадія – пухлина інфільтрує міометрій;

ІІб стадія – пухлина інфільтрує навколоматкову сполучну тканину без переходу на стінки таза;

ІІв стадія – інфільтрат переходить на шийку матки;

ІІІа стадія – інфільтрована навколоматкова сполучна тканина з одного або обох боків з переходом на

стінку таза;

ІІІб стадія – пухлина проростає очеревину, але не пошкоджує суміжні органи;

IVа стадія – інфільтрація переходить на сечовий міхур та пряму кишку;

IVб стадія – присутні віддалені метастази.

Класифікація раку тіла матки за системою TNM (1985)

T – первинна пухлина;

Tis – преінвазивна карценома;

T0 – первинна пухлина не визначається;

T1 – карценома обмежена тілом матки;

T1а – порожнина тіла матки розміром 8см і менше;

T1в – розміри порожнини матки перевищують 8см;

T2 – карценома розповсюджується на шийку матки, але не виходить за межі матки;

T3 – карценома розповсюджується на піхву, але залишається в межах малого таза;

T4 – карценома розповсюджується на слизову оболонку сечового міхура або прямої кишки і (або)

виходить за межі малого таза;

Tx – для оцінки первинної пухлини даних не достатньо.

N – ураження регіонарних лімфовузлів;

N0 – ознак ураження лімфовузлів немає;

N1 – ураження регіонарних лімфовузлів;

Nx – для оцінки стану регіонарних лімфовузлів даних недостатньо.

M – наявність метастазів;

M0 – ознак ураження регіонарних метастазів немає;

M1 – є віддалені метастази;

Mx – даних для визначення наявності метастазів немає.

G – гістопатологічна градація;

G1 – високий ступінь диференціювання;

G2 – середній ступінь диференціювання;

G3 – низький ступінь диференціювання або недиференційований рак;

G4 – ступінь диференціювання не визначений.

Найпоширенішими і ранніми симптомами рака тіла матки є маткова лімфорея і кровотеча. Пізніше

з’являється переймоподібний біль внизу живота. Тупий біль виникає при розповсюдженні пухлини за межі

матки. Загальний стан хворих погіршується тільки на пізніх стадіях захворювання.

Діагностика рака тіла матки і ступеня його розповсюдження проводиться на підставі використання

даних анамнезу, гінекологічного огляду, гістероскопії, гістерографії, пневмопельвіографії, радіоізотопних

досліджень матки, нирок, лімфатичної системи, ректороманоскопії, гістологічного вивчення вишкрібу із матки.

Інформативним може бути цитологічне дослідження вакуум-аспірату із порожнини матки.

Лікування жінок з раком тіла матки проводять з урахуванням меж розповсюдження пухлини, її

гістологічної структури і ступеня диференціювання, наявності метастазів.

У випадках наявності низькодиференційованої пухлини показана розширена пангістеректомія за

Вертгеймом–Губаревим без проведення гормональної терапії, що обумовлено нечутливістю таких пухлин до дії

гормональних препаратів. У випадку високодиференційованого рака, після оперативного втручання

призначають лікування прогестероном.

При І патологічному варіанті протягом 2-3 тижнів проводять передопераційну гормонотерапію

прогестеронами. Призначають оксипрогестеронакапронат по 500мг на добу (курсова доза становить 8,0-10,0г).

Після проведення операції продовжують введення препарату (по 500мг 2-3 рази на тиждень). Курсова доза

8,0-12,0г. Наявність метастазів у лімфовузлах таза є підставою для проведення гормональної терапії за

спеціально розробленими схемами протягом 2-3 років.

За показаннями поєднують гормональну і променеву терапії. У випадку присутності протипоказань до

хірургічного втручання і променевої терапії можливе призначення гестагенів, як самостійного методу

лікування.