- •2.1. Жіноча консультація
- •2.2. Стаціонар пологового будинку
- •3.1. Анатомія жіночих статевих органів
- •3.1.1. Зовнішні статеві органи жінки
- •3.1.2. Внутрішні статеві органи жінки
- •3.1.3. Зв’язковий апарат матки. Тазове дно.
- •3.1.4. Кровопостачання та інервація статевих органів жінки
- •3.2. Фізіологічні особливості жіночого організму
- •3.3. Менструальний цикл
- •3.4. Методи функціональної діагностики
- •1. Запліднення
- •2. Розвиток плідного яйця
- •2.1. Плацента
- •2.2. Навколоплідні води
- •2.3. Критичні періоди розвитку плода
- •2.4. Динаміка розвитку плода
- •2.5. Будова та розміри доношеного плода
- •2.6. Ознаки життя і смерті новонародженої дитини
- •5.1. Зміни в ендокринній системі жінки під час вагітності
- •5.2. Зміни в центральній нервовій системі
- •5.3. Особливості метаболізму, властиві вагітності
- •5.4. Водно-солевий обмін
- •5.5. Серцево-судинна система під час вагітності
- •5.6. Гематологічні зміни під час вагітності
- •5.7. Функція дихання під час вагітності
- •5.8. Зміни в органах травлення вагітної жінки
- •5.9. Сечовидільна система
- •5.10. Зміна в статевих органах і молочних залозах
- •5.11. Зміни в опорно-руховій системі жінки при вагітності
- •5.12. Покриви тіла та вага жінки при вагітності
- •6.1. Ознаки вагітності
- •6.1.1. Сумнівні ознаки вагітності
- •6.1.2. Вірогідні ознаки вагітності
- •6.1.3. Достовірні ознаки вагітності
- •6.2. Біологічні методи діагностики вагітності
- •6.3. Акушерська термінологія
- •6.4. Методика обстеження вагітної
- •6.4.1. Опитування жінок
- •6.4.2. Об’єктивне дослідження
- •6.5. Діагностика терміну вагітності
- •6.6. Ведення вагітної у жіночій консультації
- •1. Ультразвукове дослідження
- •2. Біофізичний профіль плода
- •3. Оцінка стану серцевої діяльності плоду
- •4. Визначення ступеня зрілості легень плода
- •5. Інвазивні методи діагностики стану плода
- •11.1. Причини початку пологів
- •11.2. Регуляція пологової діяльності
- •11.3. Пологові сили
- •11.4. Біомеханізм пологів при згинальних передлежаннях
- •11.4.1. Передній вид потиличного передлежання
- •11.4.2. Задній вид потиличного передлежання
- •11.4.3. Теорії біомеханізму пологів
- •11.5. Клінічний перебіг пологів
- •11.6. Ведення пологів
- •12.1. Метод психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів
- •12.2. Медикаментозне знеболювання пологів
- •12.3. Немедикаметозні методи анестезії в пологах
- •14.1. Перебіг післяпологового періоду
- •14.1.1. Загальний стан породіллі і зміни у внутрішніх органах
- •14.1.2. Зміни в статевих органах в післяпологовому періоді
- •14.1.3. Функція молочних залоз
- •14.2. Ведення післяпологового періоду
- •14.2.1. Загальні вимоги до ведення післяпологового періоду
- •14.2.2. Лікувальна гімнастика
- •14.2.3. Туалет породіллі
- •14.2.4. Догляд за молочними залозами
- •15.1.Класифікація тазових передлежань
- •15.2. Діагностика сідничних передлежань
- •15.3. Перебіг і ведення вагітності при тазових передлежаннях
- •1. Нахил тулубу вагітної в сторону спинки плода.
- •1. Якщо тазова частина не опустилася у вхід малого тазу.
- •2. При нормальному об’ємі амніотичної рідини.
- •3. Передньому виді плода.
- •4. Відсутність ожиріння у пацієнтки.
- •1. Шляхом пологів per vias naturalis.
- •2. Шляхом операції кесарського розтину.
- •15.4. Біомеханізм родів при сідничних передлежаннях
- •15.5. Особливості перебігу і ведення пологів
- •500Мл фізіологічного розчину, починаючи з 8 крапель за 1хв., збільшуючи кожні 5-10хв. До 12-16 крапель, але
- •15.5.1.Ведення пологів при чистому сідничному передлежанні
- •15.5.2. Ведення пологів при ніжних передлежаннях
- •15.5.3. Класична ручна допомога при
- •1. Що таке сідничні передлежання.?
- •16.2. Діагностика багатоплідної вагітності
- •16.3. Перебіг та ведення багатоплідної вагітності
- •1.Узд проводиться в динаміці через 4 тижні для визначення характеру розвитку плодів, типу
- •8. Госпіталізація хворих при виявленні початкових ознак ускладнень багатоплідної вагітності
- •16.4. Перебіг пологів
- •16.5. Ведення пологів
- •1. Яка вагітність називається багатоплідною?
- •13 До 28 тижнів); передчасних пологів (від 29 до 37 тижнів). Викиднем, що не стався, називають вагітність у
- •29 Тижня вагітності. Наявність двох і більше випадків невиношування вагітності в анамнезі є підставою для
- •17.1.1. Діагностика передчасного переривання вагітності
- •370С і нижче є об’єктивним симптомом загрожуючого викидня. Важливе значення в проблемі самовільного
- •17.1.2. Лікування при загрозі переривання вагітності
- •1. Постільний режим.
- •0,125Мг. Після нормалізації рівня екскреції 17-кс у вагітних з гіперандрогенією, діагностованою під час
- •1. В анамнезі самовільні викидні в іі триместрі вагітності та передчасні пологи.
- •17.1.3. Акушерська тактика при передчасних пологах
- •1. Режим іі-ііі.
- •40Мг (при виявленній тахікардії разова доза 2,5мг,
- •0,075Мкг/хв, якщо скорочення матки відсутні протягом
- •48 Год., можна призначити препарат у таблетках
- •17.1.4. Профілактика респіраторного дистрес-синдрому новонароджених
- •17.2. Переношування вагітності
- •17.2.1. Визначення поняття
- •17.2.2. Клініка і діагностика переношування вагітності
- •IV тип (“безсумнівний термін пологів”) – переважають поверхневі клітини (40-80%), еозинофільний
- •0,01Од окситоцину) із швидкістю 1мл за хвилину. Якщо тонус матки підвищується після введення 0,01-0,03 од
- •17.2.3. Методи підготовки вагітних до родів
- •17.2.3.1. Медикаментозні методи підготовки вагітних до родів
- •17.2.3.2. Немедикаментозні методи
- •17.2.4. Розродження при переношуванні вагітності
- •1. Дайте визначення поняттям невиношування вагітності та звичне невиношування.
- •18.2. Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого
- •18.2.1. Гіпоксія плода
- •1. Функціональну гіпоксію – найлегшу форму кисневої недостатності, що супроводжується лише
- •2. Метаболічну гіпоксію – більш сильніша киснева недостатність, при якій зменшене постачання
- •3. Деструктивну гіпоксію, що є проявом важкої недостатності кисню і викликає зміни у клітинах
- •1. Зміна характеру серцебиття плоду:
- •18.2.2. Асфіксія новонародженого
- •0,1Мг/кг або бемегриду 0,1мг/кг.
- •1Мг/кг). Сумарна кількість введеної рідини не повинна перевищувати 50мл/кг. Призначають препарати, що
- •1. Дайте визначення терміну “плацентарна недостатність”.
- •1. Вплив на функції центральної нервової системи, як на основний патогенетичний чинник з метою
- •10,0Мл щоденно і підшкірно 10% розчин кофеїну по 1,0мл двічі на день).
- •19.2. Токсикози вагітних, що рідко зустрічаються
- •19.3. Пізні гестози
- •19.3.1. Етіологія пізніх гестозів
- •19.3.2. Патогенез
- •19.3.3. Класифікація пізнього гестозу
- •1. Щотижневе зважування жінки для визначення переросту маси тіла. В нормі вага жінки повинна
- •2. Виявлення прихованих набряків шляхом застосування проб:
- •3. Вимірювання артеріального тиску для виявлення вагітних з нестійким судинним тонусом, схильних
- •4. Дослідження сечі. Про розвиток претоксикозу свідчить зменшення добового діурезу до 900мл,
- •5. Оцінка аналізу крові. Рівень гематокриту у вагітних в стані претоксикозу може дещо підвищуватися,
- •6. Виявлення порушень периферичного кровообігу за допомогою капіляроскопії або шляхом
- •7. Розрахункове визначення об’ємів циркулюючої крові і інтерстиціальної рідини для виявлення
- •1. Седативні препарати (таблетки валеріани по 0,2г тричі на день або настоянка пустирника по 20
- •1. Седативна, десенсибілізуюча терапія, покращання реологічних властивостей крові та стану судинної
- •2. Спазмолітики: еуфілін по 1мл 24% розчину внутрішньом’язово, но-шпа по 2мл 2% розчину
- •3. Препарати, що інтенсифікують метаболізм міокарду (рибоксин 10% –10мл внутрішньовенно,
- •4. Заходи, що забезпечують:
- •5. Сечогінні засоби (фуросемід, гіпотіазид) під контролем діурезу з одночасним призначенням
- •6. Засоби, що покращують матково-плацентарний кровообіг і дозволяють попередити гіпоксію плоду.
- •19.3.6. Гіпертензія вагітних (Hypertensia gravidarum)
- •19.3.7. Протеїнурія вагітних (Proteinuria gravidarum)
- •19.3.8. Прееклампсія
- •19.3.9. Лікування прееклампсії
- •1. Седативна терапія з комбінованим використанням транквілізаторів (триоксазин по 0,6г 3-4 рази на
- •2. Гіпотензивна терапія.
- •40Мл, а при зростанні показника сат вище 130мм рт.Ст. – і до 50мл 25% розчину. Не допустиме різке
- •0,01% Розчину 2-3 рази на день; – поєднане використання -адреноблокаторів (анаприлін, обзидан) та
- •11. Антиоксидантна терапія, профілактика гіпоксії плоду, як при лікуванні прееклампсії легкого
- •19.3.10. Еклампсія (eclampsia).
- •IV фаза (розрішення) – хвора починає з шумом дихати, з рота з’являється пінна слина з домішками
- •1. Серцеві:
- •1. Хвору вкладають на рівну поверхню, уникаючи пошкоджень і повертають її голову у бік.
- •2. При відновленні спонтанного дихання після нападу, подається кисень. При тривалому апноє негайно
- •3. При припиненні серцевої діяльності паралельно з швл виконують закритий масаж серця і усі
- •4. Для припинення судом, препаратом вибору є сульфат магнію (20мл 25% розчину внутрішньовенно),
- •19.3.12. Акушерська тактика при пізніх гестозах
- •19.3.13. Профілактика пізнього гестозу
- •1. Виділяти в процесі диспансеризації вагітних групи високого ризику по розвитку пізнього гестозу,
- •2. Ведення вагітності з екстрагенітальною патологією повинне проводитись разом з лікарями
- •20.1. Класифікація аномалій пологової діяльності
- •20.1.2. Слабкість пологової діяльності
- •40 За одну хвилину, застосовується бинт Вербова. По показанням проводиться перінеотомія або епізіотомія.
- •20.1.3. Надмірно сильна пологова діяльність
- •50Мм рт.Ст.), швидким чергуванням перейм (більше 5 перейм за 10 хвилин) та підвищеним тонусом матки
- •20.1.4. Дискоординована пологова діяльність
- •20.1.5. Передчасний розрив плідного міхура
- •1. Класифікація аномалій скоротливої діяльності матки.
- •21.1.1. Класифікація вузьких тазів
- •21.1.2. Характеристика вузьких тазів
- •1. Інфантильний таз. Спостерігаються у жінок при морфологічних та функціональних ознаках
- •2. Таз чоловічого типу. Зустрічається у жінок високого зросту з ознаками інтерсексуальності:
- •3. Карликовий таз. Зустрічається у жінок маленького зросту (120-145см), але пропорційної будови тіла.
- •1. Простий плоский таз характеризується зменшенням усіх прямих розмірів, за рахунок приближення
- •2. Плоскорахітичний таз характеризується зменшенням прямого розміру площини входу в малий таз
- •3См), зменшена зовнішня кон’югата. При піхвовому дослідженні мис досягається, куприкова кістка сплощена,
- •3. Таз із зменшенням прямого розміру широкої частини порожнини малого тазу характеризується
- •21.1.3. Діагностика
- •85См (при величині близькій до 75см більше даних за значне звуження тазу);
- •2См в залежності від товщини кісток жінки.
- •21.2. Перебіг вагітності і пологів при звуженому тазі
- •1. Внаслідок високого стояння голівки плода при звуженому тазі не відбувається поділу
- •2. Процес вставлення голівки плода не тільки уповільнюється, а і порушується, що призводить до
- •3. На голівці утворюється велика родова пухлина, іноді виникає защемлення передньої губи шийки
- •4. Може з’явитися первинна або вторинна слабкість родової діяльності, особливо у інфантильних жінок
- •5. Якщо невідповідність між тазом матері і голівкою плоду велика (ознака Вастена позитивна),
- •6. У послідовому і в ранньому післяродовому періодах нерідко виникають кровотечі. Причина їх
- •7. Іноді можливе ушкодження лобкового симфізу, крижово-клубових і крижово-куприкових суглобів,
- •8. Пологи при вузьких тазах можуть ускладнюватись виникненням гіпоксії плоду і крововиливів в
- •21.2.1. Особливості біомеханізму родів при поперечнозвуженому тазі
- •21.2.2. Особливості біомеханізму пологів при
- •21.2.3. Особливості біомеханізму пологів при плоскорахітичному тазі
- •21.2.4. Особливості біомеханізму пологів при простому плоскому тазі
- •1) Особливості вставлення голівки і механізм пологів, властиві для даної
- •1) Особливості вставлення голівки, властиві даній формі звуження тазу, однак часто виникає механізм вставлення
- •1. Прогноз перебігу пологів у залежності від ступеня звуження тазу.
- •22.2. Розриви піхви
- •22.3. Розриви промежини і вульви
- •22.4. Розрив матки
- •1. Розрив під час вагітності.
- •1. Припинити родову діяльність.
- •2. Негайно закінчити пологи оперативним шляхом.
- •22.5. Післяродові нориці
- •22.6. Післяродовий виворіт матки
- •1. Які пошкодження відбуваються під час пологів ?
- •23.1. Передлежання плаценти
- •1. Повне (placenta praevia centralis), або центральне, при якому плацента повністю перекриває
- •2. Неповне (часткове) (placenta praevia parcialis) – плацента розміщена або біля краю внутрішнього
- •23. 2. Передчасне відшарування нормально
- •23. 3. Кровотечі в послідовому та ранньому
- •23.3.2. Аномалії відшарування плаценти і виділення посліду
- •23.3.3. Кровотечі в ранньому післяродовому періоді внаслідок
- •1. Випорожнення сечового міхура;
- •1000-1500Мл відновлюється розчинами колоїдів та кров’ю у співвідношенні 1:1, крововтрата 1500-3000мл –
- •IV ступінь тяжкості спостерігається при дефіциті оцк більше ніж 40%. Стан дуже тяжкий,
- •23.3.4. Кровотечі, обумовлені порушенням системи згортання крові
- •IV фаза – тромбо-емболічні ускладнення (від 1 до 3 тижнів).
- •23.3.5. Емболія навколоплідними водами (енв)
- •1. Яка етіологія, патогенез, класифікація, частота передлежання плаценти?
- •1) Постійна зміна видів бактеріальних збудників і їх біологічних властивостей під впливом
- •2) Нераціональні програми прийому антибіотиків, як його вибору так і його дозування;
- •3) Зниження імунної реактивності організму в умовах погіршення екологічного стану, несприятливих
- •24.1. Перший етап
- •24.2. Другий етап
- •24.3. Третій етап
- •10 Днів з урахуванням антибіотикограми. В комбінацію антибіотиків входять: напівсентетичні пеніциліни
- •1. Наявність септичниго осередку в організмі.
- •30Мг/кг маси тіла на поліглюкіні. Дофамін – від 1 до 5 мг/кг/хв – покращує нирковий кровоток.
- •24.4. Четвертий етап
- •1.Інфільтративна гнійна:
- •2. Абсцедуюча:
- •3. Флегмонозна:
- •4. Гангренозна.
- •24.5. Сучасні методи лікування післяпологових
- •2. Уфок проводиться за допомогою апарату “Ізольда”. Вже через 3-5хв. Від початку процедури у
- •3. Екстракорпоральне очищення організму.
- •0,35. У разі дефіциту оцк проводять його адекватну корекцію. Потім забезпечують доступ до двох великих
- •500 Од/кг і призначають премедикацію.
- •4. Плазмаферез.
- •5. Промивання порожнини матки.
- •1. Частота гнійно-септичних захворювань в післяродовому періоді.
- •25.1.1. Родова травма м’яких тканин
- •25.1.2. Родова травма кісток
- •25.1.3. Родова травма внутрішніх органів
- •25.1.4. Родові ураження центральної нервової системи
- •1) Травматичні пошкодження головного мозку без внутрішньочерепних виливів;
- •2) Внутрішньочерепні виливи: епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньомозкові (в тому
- •0,5Мл/кг, свіжезаморожену плазму 10мг/кг. Із седативних препаратів, крім магнію сульфату, призначають
- •25.2. Токсико-септичні захворювання новонароджених
- •25.2.1. Піодермія
- •25.2.2. Омфоліт
- •25.2.3. Кон’юнктивіт
- •25.2.4. Дакріоцистит
- •25.2.5. Пухирчатка
- •25.2.6. Флегмона
- •25.2.7. Остеомієліт
- •25.2.8. Сепсис
- •1. Дія на збудника (мікроорганізми).
- •2. Дія на макроорганізм (підвищення захисних сил дитини, корекція обмінних зрушень, симптоматична
- •3. Санація первинного і метастатичного вогнищ.
- •4. Організація оптимальних умов середовища.
- •10Мл/кг маси, антистафілококковий -глобулін 0,2мл/кг – тричі через 2-3 доби, лаферон 100000 од/кг за добу,
- •1. Які причини виникнення родових травм новонароджених?
- •26.2. Операції, що готують родові шляхи
- •26.2.2. Розширення шийки матки
- •26.2.3. Розтин промежини
- •1. Назвіть операції, що готують родові шляхи.
- •1. Вагітність 34-36 тижнів, живий плід.
- •26.3.2. Класичний комбінований зовнішньо-внутрішній поворот
- •3 Момент – власне поворот. Акушер діє обома руками. Зовнішня рука, захопивши голівку, відсуває її
- •1. Що називається акушерським поворотом?
- •60Мл з кожної сторони). Вибір знеболювання залежить від можливостей акушерського стаціонару, а також від
- •1. Введення ложок
- •2. Замикання щипців
- •3. Пробна тракція
- •4. Витягання голівки щипцями
- •5. Зняття щипців
- •1. Introitus vaginae іноді може бути дуже вузьким, що не дозволяє ввести пальці контрольної руки. В
- •1. З чого складається вакуум екстрактор?
- •1. З боку плода:
- •2. З боку матері:
- •180, Таким же чином змінюють іншу ручку. Після цього виводять голівку прийомом Морісо-Левре.
- •1. Дати визначення операції екстракції плода за тазовий кінець?
- •1. Кесарський розтин в нижньому сегменті:
- •2. Кесарський розтин класичний (корпоральний) із розрізом тіла матки.
- •3. Кесарський розтин із послідуючою ампутацією матки (операція Рейно-Порро).
- •1) М’язово-м’язові шви кількістю 10-12 на дистанції 0,5-0,6см один від одного;
- •1. Яка операція називається операцією кесарського розтину?
- •26.5.2. Декапітація
- •1. Захват ручки, що випала, помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де знаходиться голівка; якщо
- •2. Введення у піхву руки і захват шийки плода.
- •3. Введення і розміщення декапітаційного гачка.
- •26.5.3. Клейдотомія
- •26.5.4. Спонділотомія
- •26.5.5. Евісцерація (евентерація)
- •1. Операції, що призначені для зменшення об’єму плода.
- •26.6.2. Ручне обстеження порожнини матки
- •26.3.3. Інструментальна ревізія порожнини матки
- •26.6.4. Зшивання розривів промежини і шийки матки
- •26.6.5. Надпіхвова ампутація матки
- •26.6.6. Екстирпація матки
- •1. Які операції виконують у третьому періоді пологів і у ранньому післяпологовому періоді?
- •1Мл) і достатня лише для зволоження стінок піхви. В здоровому стані жінка не відчуває піхвових виділень. В
- •27.2. Методи обстеження гінекологічних хворих
- •27.2.1. Опитування хворої
- •1) На що скаржиться хвора (необхідно точно з’ясувати характер скарг);
- •2) Коли почалося захворювання, скільки часу визнає себе хворою.
- •27.2.2. Об’єктивне обстеження
- •27.2.3. Додаткові методи обстеження
- •27.2.3.1. Бактеріоскопічне дослідження
- •27.2.3.2.Кольпоцитологічне дослідження
- •6Мкм). Кі відображає естрогенну насиченість організму без урахування інших гормонів, оскільки вони не
- •27.2.3.3. Функціональні методи дослідження
- •27.2.3.4. Інструментальні методи дослідження
- •27.2.3.5. Визначення рівня статевих гормонів
- •1500-5000Од внутрішньом’язово на протязі 5 днів. Результати оцінюють по підвищенню рівня прогестерону в
- •1) Базальна температура монофазна, але менструальноподібна реакція наступила – цикл
- •2) Базальна температура зі скороченою другою фазою (менше 10 днів), менструальноподібна реакція
- •3) Базальна температура двофазна, менструальноподібна реакція своєчасна – овуляторний цикл.
- •1. Назвіть найважливіші симптоми гінекологічних захворювань.
- •28.1. Неспецифічні запальні захворювання
- •1. Запалення зовнішніх статевих органів (вульвіт, бартолініт).
- •2. Запалення внутрішніх статевих органів (кольпіт, ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгіт, оофорит,
- •500Мг через 8-10 годин). Рекомендується використання не менш ніж двох антибіотиків, при чому один з них
- •1. Антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості збудника та його групової належності – так при
- •1) Уретрит, особливо у поєднанні з двостороннім бартолінітом чи каналікулітом;
- •2) Ендоцервіцити у жінок з первинним безпліддям, які не мали діагностичних чи інших втручань, що
- •3) Двосторонній аднексит у жінок, що не мали пологів, абортів, внутрішньоматкових маніпуляцій,
- •1) Хімічний – змащування слизової оболонки уретри 1-2% розчином нітрату срібла, а каналу шийки
- •1) Проводити одночасне лікування жінки і її статевого партнера;
- •2) Заборонити на період лікування статеві зносини;
- •3) Застосування протитрихомонадних препаратів на фоні загальних і місцевих гігієнічних процедур. З
- •4) Підвищувати захисні сили організму шляхом призначення вітамінотерапії, адаптогенів.
- •1. Класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів за локалізацією.
- •29.1. “Гострий живіт”, пов’язаний з кровотечею
- •29.1.1. Позаматкова вагітність
- •29.1.2. Апоплексія яєчника
- •29.2. Порушення живлення пухлин внутрішніх статевих
- •29.2.1. Перекрут ніжки пухлини яєчника
- •29.2.2. Порушення живлення міоматозних вузлів матки
- •29.3. “Гострий живіт” при гнійних запальних
- •29.4. Пельвіоперитоніт та перитоніт
- •29.4.1 Пельвіоперитоніт
- •29.4.2 Перитоніт
- •1. Що являє собою поняття “гострий живіт”?
- •30.1. Класифікація порушень менструального циклу
- •30.2. Форми порушень менструального циклу
- •30.2.1. Аменорея
- •0,1% Розчин фолікуліна по 1мл, потім розчин фолікуліну 0,1% по 1мл і розчин прогестерону 1% по 0,5мл
- •30.2.2. Альгодисменорея
- •250Мг 3 рази, бутадіон, ацетилсаліцилова кислота по 200мг 4 рази на добу (препарати переліченні за ступенем
- •30.2.3. Нейроендокринні синдроми
- •1 Вазомоторні Приливи жару, підвищена пітливість, головний біль, гіпо- або
- •2 Урогенітальні Сухість слизової оболонки піхви, біль при статевих зносинах,
- •30.2.4. Дисфункціональні маткові кровотечі (дмк)
- •1. Скорочення фолікулінової фази циклу.
- •2. Скорочення лютеїнової фази циклу.
- •3. Подовження лютеїнової фази циклу.
- •30.2.4.1. Діагностика дмк
- •40Нмоль/добу), а прегнадіолу знижена.
- •30.2.4.2. Лікування дмк
- •1. Зупинити кровотечу.
- •2. Відвернути її рецидив.
- •2,5% Розчину прогестерону, або однарозово 1мл 12,5% розчину 17-опк. Можливе використання норколута по
- •10Мг на добу або туріналу.
- •2Мл кожного дня протягом 10 днів;
- •1% Розчином сірчанокислого цинку або із 10% розчином сірчанокислої міді, 10% розчином хлориду кальцію,
- •60Мг на добу або прогестерон по 10мг на добу) або естрогенний гемостаз (спочатку призначають 5 мг
- •1. Введення в порожнину матки 5% розчин йоду за допомогою шприця Брауна. Починають з 0,2мл і
- •2. Тампонада матки тампоном, добре змоченим 5-10% розчином йоду. Експозиція 20-30 хвилин. Курс
- •1. Абсолютні:
- •1. Ендоцервікоз:
- •31.1.2. Поліпи шийки матки
- •31.1.3. Лейкоплакія
- •31.1.4. Папіломи
- •31.1.5. Субепітеліальний ендометріоз
- •31.1.6. Справжня ерозія
- •31.1.7. Ендоцервіцит
- •31.1.8. Посттравматичні зміни в шийці матки
- •31.2. Передракові захворювання шийки матки
- •31.2.1. Дисплазія
- •1/3 Багатошарового епітелію. При цьому клітини зберігають нормальну будову і полярність розташування.
- •31.2.2. Лейкоплакія з явищами атипії
- •31.2.3. Аденоматоз
- •31.2.4. Еритроплакія
- •31.3. Діагностика фонових та передракових захворювань
- •31.3.1. Загальноклінічні методи обстеження
- •31.3.2. Цитологічне дослідження
- •31.3.3. Бактеріологічне дослідження
- •1) Призматичний і метоплазований із нього епітелій;
- •2) Клітини осередків дисплазії;
- •3) Елементи раку.
- •31.3.5. Цервікоскопія
- •31.3.6. Кольпомікроскопія
- •31.3.7. Біопсія шийки матки
- •31.3.8. Діагнгостичне вишкрібання цервікального каналу
- •31.4. Лікування фонових та передракових станів
- •36% Розчину по 50 г. Ваготил визиває поверхневу коагуляцію тканин, тому застосовується при недовгому
- •1) Методи локальної деструкції патологічного осередку (діатермокоагуляція, кріодеструкція, лазерна
- •2) Методи суто радикальної терапії (діатермоелектроексизія і хірургічне лікування).
- •1) Повне обстеження жінки (кольпоскопія, цитологічне дослідження);
- •2) Розповсюдження патологічного процесу не більше 2,5-3см;
- •3) Відсутність запальних захворювань.
- •1. При ектопії циліндричного епітелію (стаціонарний ендоцервікоз) і і-іі ступеню чистоти піхвових
- •1) Прагнути до найбільш повного охвату дорослого жіночого населення цитологічним скринінгом, а на
- •31.5.2. Класифікація
- •31.5.4. Діагностика
- •5% Розчин глюкози, дистильована вода), яка дозволяє виконати ряд внутрішньоматкових операцій, використати
- •31.5.5. Лікування
- •1% Розчин по 2мл внутрішньом’язово, дицинон по 2 мл внутрішньом’язово.
- •12,5% Розчин 17-оксипрогестерону капронату по 250мг внутрішньом’язово, депостат 200мг внутрішньом’язово,
- •6 Місяців. Ці препарати мають виражений антигонадотропний ефект, сприяють подавленню функції яєчників і,
- •31.5.6. Диспансеризація
- •1. Які ви знаєте фактори ризику і причини розвитку фонових та передракових захворювань жіночих
- •1. Доброякісні:
- •1) Інвертуючу форму (сосочки знаходяться в середині кістоми);
- •2) Евертуючу форму (сосочки знаходяться тільки зовні капсули кістоми);
- •3) Змішану (сосочки розміщуються і всередині і на зовнішній поверхні кістоми).
- •32.1.2. Пухлини строми статевого тяжа
- •10См в діаметрі. В залежності від будови пухлини можуть бути щільними, щільно-еластичної та м’якуватої
- •32.1.3. Ліпідно-клітинні пухлини яєчників
- •32.1.4. Герміногенні пухлини
- •32.1.6. Кісти яєчників
- •1) Через передню черевну стінку (лапароскопія);
- •2) Через заднє склепіння піхви (кульдоскопія).
- •1. Перекрут ніжки пухлини, крововилив в капсулу. Некроз.
- •1. Інтерстиціальну (інтрамуральну).
- •1) Вік хворої – фіброміома матки в 60-80% випадків розвивається після 35-40 років;
- •2. Некроз фіброматозного вузла
- •3. Нагноєння вузла
- •14 Та 21 дні циклу, або 1раз на тиждень; курсова доза 2,4-4,8г, тривалість лікування 6 місяців. Препарат провера
- •1. Етіологія і патогенез пухлиноутворення.
- •IV стадія – пухлина розповсюджена на суміжні органи або метастази у віддалені органи.
- •33.2. Рак шийки матки
- •0 Стадія – преінвазивний (внутрішньоепітеліальний) рак.
- •IVа стадія – рак проростає в сечовий міхур і (або) в пряму кишку.
- •IVб стадія – присутні віддалені метастази за межами малого тазу.
- •33.3. Рак тіла матки
- •IVа стадія – інфільтрація переходить на сечовий міхур та пряму кишку;
- •IVб стадія – присутні віддалені метастази.
- •33.4. Саркома матки
- •IV стадія – відмічається проростання пухлини в суміжні органи, черевну порожнину, є віддалені
- •33.5. Рак яєчників
- •IV стадія – пухлина одного або обох яєчників з віддаленими метастазами.
- •IV стадії – 10%.
- •33.6. Рак маткових труб
- •33.7. Трофобластичні захворювання
- •33.7.1. Міхуровий занесок
- •33.7.2. Хоріонепітеліома
- •1. Аборт, зроблений за медичними або соціальними показаннями.
- •2. Аборт медичний за власним бажанням жінки.
- •3. Аборт кримінальний (заборонений, карний).
- •34.1. Штучне переривання вагітності до 12 тижнів
- •1. Інфекційні та паразитарні захворювання (туберкульоз, сифіліс, снід, віл-інфікованість,
- •1. Гострі та підгострі запальні захворювання статевих органів.
- •34.1.1. Вишкрібання порожнини вагітної матки
- •34.1.2. Вакуум-екскохлеація
- •34.1.3. Медикаментозні методи переривання вагітності
- •34.2. Переривання вагітності після 12 тижнів
- •1Мл та вводиться внутрішньовенно зі швидкістю 2,5мкг/хв протягом 30хв, потім швидкість введення може бути
- •34.2.2. Хірургічні методи
- •34.3. Ускладнення штучного аборту
- •1. Безпосередні ускладнення:
- •2. Ранні ускладнення:
- •3. Віддалені ускладнення:
- •1. Традиційні методи контрацепції: бар’єрні (або механічні), сперміциди (або хімічні), природні (або
- •2. Сучасні методи контрацепції: внутрішньоматкова, гормональна.
- •35.1. Традиційні методи контрацепції
- •35.1.1. Бар’єрні методи контрацепції
- •1Г ноноксінола-9. Контрацептивна губка має вид подушки округлої форми із заглибленнями з боку шийки
- •45Млн чоловіків користувалися презервативом як засобом регулювання народжуваності.
- •35.1.2. Сперміциди
- •35.1.3. Природні методи контрацепції
- •1. Календарний метод (метод Ogino-Knaus), заснований на визначенні фертильного періоду на підставі
- •100 Жінок/років), необхідністю довготривалого утримання від статевих контактів. Складності використання
- •2. Метод базальної температури. У 1876 році Марією Путнам була встановлена зміна базальної
- •100 Жінок/років), необхідність щоденних вимірювань базальної температури, можливість виникнення
- •3. Метод цервікального слизу (метод Беллінга) заснований на змінах якостей цервікального слизу під
- •39,7 На 100 жінок/років). Ця обмеженість обумовлена неможливістю інтерпретувати характер виділень з піхви
- •4. Симптотермальний метод базується на поєднанні контролю базальної температури тіла,
- •5. Метод лактаційної амінореї базується на фізіологічному ефекті пригнічення овуляції під час
- •6. Метод перерваного статевого акту – це традиційний метод контрацепції, який полягає в тому, що
- •35.2. Сучасні методи контрацепції
- •35.2.1. Внутрішньоматкові засоби (вмз)
- •35.2.2. Гормональна контрацепція
- •0,03 Мг етиніл-естрадіолу
- •0,5 Мг етинодіол діацетат
- •35.3. Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •50 Мг норетиндрон енантату
- •35.4. Невідкладна (посткоітальна) контрацепція
- •35.5. Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •1. Що являє собою програма по плануванню сім’ї, її завдання?
- •1. Медико-генетичному консультуванні сімей щодо прогнозування потомства.
- •2.1. Причини та механізми виникнення вроджених вад
- •2.2. Тератогенні ввр
- •2.3. Генетичні ввр
- •40%). А каудальна дисплазія у плодів матерів з цукровим діабетом виникає у 227 разів частіше, ніж у популяції.
- •1/185 (До 30 років – 1/510), від 40 до 44 років така можливість 1 на 63 випадки, після 45 років – 1 на 24 випадки,
- •3. Методи медико-генетичної діагностики
- •1. Неінвазивні:
- •2. Інвазивні:
- •4. Профілактика ввр плода
- •1. Назвіть основні етапи надання медико-генетичної допомоги та їх завдання.
6.4.2. Об’єктивне дослідження
Необхідним етапом об’єктивного дослідження жінки під час вагітності, пологів та післяпологового
періоду повинно бути вивчення стану основних органів і систем, результатом якого є повне відображення
загального соматичного стану жінки.
Огляд вагітної проводиться за певною схемою.
1. Відповідність загального вигляду вагітної її вікові дані (дитячі риси у дорослої жінки свідчать про
інфантилізм).
2. Зріст. Якщо зріст жінки малий (менше ніж 145см), у неї може бути вузький таз; якщо великий (180 і
більше) - широкий таз або таз чоловічої форми.
3. Будова тіла. Неправильна будова тіла, викривлення хребта та гомілок, стовщення реберних хрящів,
квадратна голова, неоднакова довжина нижніх кінцівок, анкілоз суглобів та інші зміни скелета
свідчать про перенесений у дитинстві рахіт або кістково-суглобний туберкульоз. У таких випадках
можливі деформації таза та його звуження, що веде до ускладнення під час пологів.
4. Угодованість. Ожиріння або виснаження свідчать про порушення обміну речовин.
5. Шкіра. Пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, шкіри довкола сосків і наявність свіжих
рубців вагітності на животі та стегнах - сумнівні ознаки вагітності. Набряки на нижніх кінцівках,
обличчі та інших частинах тіла вказують на наявність токсикозу вагітних, захворювання серця або
нирок. Блідість шкіри та слизових оболонок, ціаноз губ, жовтяничність шкіри та склер є ознаками
важких захворювань (кровотечі, захворювання печінки, серця тощо).
6. Живіт. Форма живота вагітної має важливе діагностичне значення. Різко збільшений живіт купястої
формибуває при багатоводді; відвислий або загострений догори живіт властивий для вузького таза.
Витягнутий пупок спостерігається при вагітності ранніх термінів, згладжений - коли вагітність
досягає 8 місяців, вигнутий - при терміні вагітності 9 місяців.
7. Стан молочних залоз. Розвиток молочних залоз, форма сосків (вигнуті, плоскі, втягнуті), рубці
вагітності, виділення із сосків (сумнівна ознака вагітності), наявність рубців після перенесеного
маститу.
Важливим питанням, що визначає перебіг і результати пологів, є оцінка форми і розмірів малого тазу,
який є одним з компонентів пологового акту. Як відомо, розміри малого тазу не доступні для безпосереднього
обміру, тому про форму і розміри його роблять висновки опосередковано за розмірами великого тазу.
В положенні стоячи необхідно звернути увагу на характер попереково-крижового ромбу (ромб
Міхаеліса). Будова ромбу відображає особливості будови малого тазу жінки. Верхня точка ромбу відповідає
надкрижовій ямці – заглибленню під остистим відростком п’ятого поперекового хребця, нижня – верхівці
крижів (місце відходження сідничних м’язів). З боків ромб обмежений точками, котрі відповідають
задньоверхнім остям клубових кісток. Довжина ромбу (вертикальний розмір) в середньому дорівнює 11см,
поперечник – 10см. Чим довершеніший таз тим більше форма ромбу наближена до квадрата. При зміні форми
розмірів таза змінюється форма і розміри попереково-крижового ромбу (ромбу Міхаеліса), що є одним з
діагностичних критеріїв оцінки стану пологових шляхів.
За допомогою акушерського тазоміра вимірюють розміри великого тазу (розділ 10).
Певне клінічне значення має обмір виходу таза, який здійснюється в положенні жінки на спині з
притиснутими до живота ногами.
Прямий розмір виходу вимірюється звичайним тазоміром – ґудзики тазоміра встановлюються зовні на
нижній край симфізу та на верхівку куприка. Для визначення розміру виходу необхідно при обмірі величини
відняти 2см (на товщину м’яких тканин). Поперечник виходу (відстань між внутрішньою поверхнею сідничних
бугрів) вимірюють спеціальним тазоміром або сантиметровою стрічкою, при цьому до знайденої величини із
врахуванням товщини м’яких тканин додають 2см. Найбільше значення при вимірах розмірів тазу має оцінка
істинної кон’югати, найважливішого розміру малого тазу. Саме з боку прямого розміру входу в малий таз
голівка плоду зустрічає першу і найбільшу перепону при проходженні по родовому каналу. Опосередковане
визначення істинної кон’югати проводиться по величині зовнішньої кон’югати, при вимірюванні діагональної
кон’югати, яка визначається в процесі виконання вагінального дослідження, при вимірюванні вертикального
розміру ромба Міхаеліса.
Найточніше розміри малого тазу та, перш за все, величина істинної кон’югати, можуть бути визначені
за допомогою рентгенографії та ультразвукового дослідження.
Для визначення терміну вагітності і величини плоду сантиметровою стрічкою на рівні пупка
вимірюють обвід живота і по середній лінії висоту стояння дна матки над верхнім краєм симфізу.
Основним методом зовнішнього акушерського дослідження є пальпація живота, котра дозволяє
оцінити стан передньої черевної стінки, розміри, форму, тонус матки, положення і розміри плоду, кількість
навколоплідних вод.
При проведенні пальпації плоду в матці використовують чотири способи зовнішнього акушерського
дослідження (прийоми Леопольда) (рис.9).
Перший прийом дає можливість скласти враження про величину матки, рівень стояння її дна, і частину
плоду, розташовану в її дні – при цьому поверхні долонь обох рук розташовуються на матці охоплюючи її дно,
пальці звернені один до одного.
Другий прийом дозволяє визначити в який бік звернені спинка і дрібні частини плоду (тобто положення
і позицію плоду) – руки розташовуються по боках матки, обережно пальпуючи плід на рівні пупка.
Третій прийом ставить за мету визначити характер передлеглої частини та її відношення до входу в
малий таз – права рука охоплює над лоном передлеглу частину таким чином, що великий палець
розташовується з одного її боку, а чотири інших – з іншого. При передлежанні голівка вдається пальпувати
крупну частину округлої форми щільної консистенції.
Четвертий прийом – можна не тільки уточнити характер передлеглої частини, але і визначити рівень її
стояння відносно входу і відносно площин малого тазу. Лікар стає обличчям до ніг вагітної, руки розташовані
на бокових поверхнях матки трохи вище симфізу і обережно просуває їх у глиб між головкою та боковими
відділами входу в таз.
Для оцінки стану плоду використовується метод аускультації. Аускультація проводиться за
допомогою акушерського стетоскопа, котрий має широкий розтруб. Серцеві тони плоду ясні і ритмічні, мають
нормальну частоту 120-140 уд/хв Місце найкращого вислуховування серцевих тонів залежить від позиції, виду і
передлежання плода (рис.10). При головному передлежанні серцеві тони вислуховуються нижче пупка
праворуч або ліворуч відповідно до позиції, при тазовому передлежанні – вище пупка. При оцінці серцевої
діяльності плоду враховується не лише частота, але і звучність тонів і їх ритмічність. Сучасна ультразвукова
діагностична апаратура дозволяє дати посилене звукове відтворення серцевих тонів. З цією метою може бути
використаний вітчизняний апарат “Малюк”. При аускультації нерідко можна вислухати шум судин пуповини і
плаценти, ритм яких синхронний з частотою пульсу вагітної.
Найважливішим діагностичним методом обстеження вагітної є внутрішнє акушерське дослідження.
Вагінальне дослідження в І триместрі є одним з основних методів діагностики вагітності. Спочатку
оглядають зовнішні статеві органи, промежину і ділянку задньопрохідного отвору, звертають увагу на висоту
промежини (в нормі 4-5см), ступінь змикання статевої щілини, наявність патологічних змін (варикозне
розширення вен, гнійнички, рубці та ін.). Потім пальцями лівої руки розтуляють малі статеві губу і оглядають
вхід у піхву при цьому звертають увагу на забарвлення слизової (гіперемія, ціаноз), стан уретри, вивідних
протоків великих вестибулярних залоз, залишків дівочої пліви. Обов’язковим компонентом вагінального
дослідження є огляд піхви і шийки в дзеркалах, при якому оцінюється стан слизової піхви і шийки матки,
характер виділень з цервікального каналу і вмісту піхви. Пальцями правої руки, введеними у піхву, визначають
його довжину і ширину, стан стінок (набрякання, складчастість, еластичність), потім обстежують шийку матки,
визначають її довжину, консистенцію, положення, стан зовнішнього вічка, досліджують вагінальні склепіння,
їх виразність, болючість, після чого переходять до дворучного дослідження. За допомогою пальців внутрішньої
і зовнішньої рук визначають положення, величину, форму, консистенцію, рухливість та болючість матки,
виявляючи при цьому ряд характерних для вагітності ознак. Далі визначають стан придатків матки, тазової
клітковини і зв’язок матки. При вагінальному дослідженні обстежують також усі доступні для пальпації
внутрішні поверхні малого тазу (внутрішню поверхню лонної дуги, крижову впадину, сідничні ості, крижово-
куприкове зчленування). При внутрішньому дослідженні малого тазу можна виявити патологічні кісткові
утворення (екзостози), зміни форми крижів, отримати уявлення про місткість малого тазу в цілому. Закінчують
дослідження вимірюванням діагональної кон’югати – відстані від найбільш виразної точки мису до нижнього
краю симфізу. Для цього кінець середнього пальця правої руки, що знаходиться у піхві, притискають до мису, і
на вказівному пальці відмічають зовнішньою рукою те місце, яке прилягає до нижнього краю симфізу. Пальці
виводять з піхви і тазоміром вимірюють відстань між відміченою точкою і кінчиком середнього пальця. В
нормі діагональна кон’югата дорівнює 12,5-13см. Віднявши від розмірів діагональної кон’югати 1,5-2см,
визначають розмір істинної кон’югати.
Вагінальне дослідження в ІІ і ІІІ триместрах вагітності проводиться тільки в умовах стаціонару, при
дотриманні правил асептики і антисептики.
При вагінальному дослідженні в кінці вагітності, крім вказаного вище, необхідно з’ясувати ступінь
готовності пологових шляхів до пологів, а також оцінити передлеглу частину плоду. Ступінь підготовленості
родових шляхів оцінюється “зрілістю” шийки матки, критеріями якої є довжина її, консистенція,
розташування в порожнині малого тазу та стан зовнішнього вічка і цервікального каналу. Терміном “незріла”
шийка матки позначається стан при якому ознаки готовності до пологів мало виражені або відсутні. При цьому
довжина шийки матки досягає 4 і більше сантиметрів, консистенція її щільна, зовнішнє вічко закрите, шийка
матки відхилена до заду. “Зріла” шийка вкорочена до 1-2см, м’якої консистенції, зовнішнє вічко у
народжуючих вперше вільно пропускає палець, у народжуючих повторно для досліджуючого пальця
цервікальний канал прохідний по всій довжині, вісь шийки розташовується по провідній вісі тазу. Через піхвові
склепіння вдається пальпувати передлеглу частину, за консистенцією якої можна встановити передлежання
плоду. Намагаючись досліджуючим пальцем відштовхнути голівку, можна уточнити її розташування –
притиснута до входу в малий таз, рухлива над входом в малий таз.
За такої акушерської патології, як передлежання плаценти, при внутрішньому дослідженні можна
визначити своєрідну тістуватість у вагінальному склепінні та підвищену судинну пульсацію.