1. З чого складається вакуум екстрактор?

2. Принцип дії вакуум-екстрактора.

3. Показання до застосування вакуум-екстракції.

4. Протипоказання до застосування вакуум-екстракції.

5. Техніка виконання вакуум-екстракції плоду.

26.4.3. Екстракція плоду за тазовий кінець

Екстракція плода за тазовий кінець – операція, що проводиться у пологах при тазовому передлежанні

плода і наявності показань з боку матері і плоду для швидкого родорозрішення. Цю операцію потрібно

відрізняти від ручної допомоги при тазових передлежаннях. Ручну допомогу при тазових передлежаннях

застосовують при самовільному народженні плода у тазовому передлежанні.

Екстракція плода за тазовий кінець є операцією вилучення плода, коли більша його частина

знаходиться у родовому каналі.

Показання до операції:

1. З боку плода:

– гіпоксія плода ІІ-ІІІ ступеня.

2. З боку матері:

– слабкість родової діяльності;

– важкі форми гестозу;

– інфекційні захворювання з підвищенням температури тіла;

– ендометрит у пологах;

– екстрагенітальні захворювання у стадії декомпенсації;

– важкі форми нервово-психічних розладів;

– інтоксикація або отруєння;

– після класичного повороту плода на ніжку.

Умови для операції екстракції плода за тазовий кінець:

– повне розкриття шийки матки;

– відсутність плідного міхура;

– правильне співвідношення розмірів голівки плода і тазу матері;

– живий плід.

Для виконання операції вилучення плода за тазовий кінець роділля повинна знаходитись на

операційному столі у положенні на спині.

Знеболювання: наркоз або розслаблення м’язів промежини (атропін, новокаїн з лідазою, но-шпа).

Для операції вилучення плода за тазовий кінець інструменти не потрібні. Використання сідничного

крючка Смеллі допускається тільки при вилученні мертвого плоду.

При тазовому передлежанні розрізняють: вилучення плода за ніжку, за обидві ніжки і за паховий згин.

Вилучення плода за ніжку застосовується при неповному ножному передлежанні.

Техніка операції. Ніжку плода захоплюють всією рукою так, щоб великий палець розташовувався

вздовж ікроножних м’язів плоду, а верхівка пальця знаходилася у підколінній ямці. Великий палець повинен

бути розміщений суворо по довжині гомілки плода, не перетинаючи її. Інші пальці охоплюють гомілку плода

спереду. Тракціями вниз і дещо на себе вилучають усю ніжку таким чином, щоб її передня поверхня була

обернена назад. По мірі народження ніжки її захвачують ближче до статевої щілини обома руками. Вилучають

плід за ніжку до тих пір, поки під нижнім краєм лонного з’єднання не з’явиться паховий згин. Після

народження з-під симфізу переднього пахового згину і здухвинної кістки, стегно плода необхідно підняти вгору

(вперед). У результаті цього сідниця, що розміщена нижче, народжується із промежини. Після народження

сідниць руки на них знаходяться таким чином, щоб великі пальці лежали поряд вздовж крижів, а чотири інших

пальці охоплювали б здухвинні кістки і стегна плода. Тракціями на себе і назад (вниз) акушер сприяє

народженню тазу у косому розмірі при спинці, оберненій до симфізу. Таким чином тулуб плода народжується

до пупка, а потім подальшими тракціями вилучається до нижнього кута передньої лопатки. У цей час голівка

плода вступає у вхід тазу і пуповина може притиснутись до стінок тазу. Тому дії лікаря повинні бути швидкими

і точними.

Як тільки з-під симфізу з’явиться нижній кут передньої лопатки, приступають до звільнення ручок.

Спочатку вилучають задню ручку, як це роблять при класичній ручній допомозі. Потім, повернувши плід на