31.2.3. Аденоматоз

Ця патологія зустрічається не часто. Локалізується частіше в цервікальному каналі, але може бути і в

області піхвової частини шийки матки. В останньому випадку аденоматоз виникає на фоні ендоцервікозу.

При аденоматозі відмічається локальна гіперплазія залоз. Залози різної форми і величини розташовані

близько одна від одної, між ними утворюються тонкі прошарки сполучної тканини. Залози вистилає епітелій,

який втратив схожість з епітелієм шийкового типу. Залози не виробляють слиз. Ядра гіперхромні, гіпохромні,

різної величини і форми. Проміжної тканини між залозами дуже мало, вона має вигляд вузьких прошарків.

31.2.4. Еритроплакія

Дана патологія шийки матки зустрічається рідко. Виникає як в області ендоцервікозів, поліпів,

ектропіонів, так і на ураженій ділянці слизової оболонки шийки матки.

Макроскопічно – це яскраво-червона пляма, що обумовлено просвічуванням судинної сітки слизової

оболонки шийки матки крізь стоншений шар багатошарового плоского епітелію. Вона легко кровоточить при

доторкуванні. Спостерігаються випадки переходу еритроплакії на склепіння і стінки піхви. В розвитку

еритроплакії, як і лейкоплакії, надається велике значення порушенням гормонального балансу.

Гістологічно при еритроплакії відмічається стоншення вкриваючого епітелію. Ядра гіпо- або

гіперхромної, різної форми і величини, порушення ядерно-плазматичного індексу в бік ядра. В підлеглій

сполучній тканині при еритроплакії є повнокрів’я судин і лімфоїдна інфільтрація.

31.3. Діагностика фонових та передракових захворювань

жіночих статевих органів

31.3.1. Загальноклінічні методи обстеження

Обстеження хворих повинно починатись із докладного збирання анамнезу: відомості про вік хворої, її

сімейного статусу, перенесених захворюваннях, характеру скарг, які спонукають хвору звернутись за

лікарською допомогою, наявності порушень з боку основних функцій статевої системи (менструальної,

дітородної, секреторної), а також про функцію сечовивідної системи і кишечника.

Для кращого розуміння природи захворювання необхідно на підставі даних анамнезу скласти досить

повне уявлення про перенесені захворювання в минулому і ті методи лікування, які були використані в даної

хвороі.

Огляд шийки матки з допомогою дзеркал, бімануальне обстеження дає можливість вияввити

різноманітні захворювання шийки матки, такі як псевдоерозія, лейкоплакія, ерозований ектропіон та ін. Але

загальноклінічні методи діагностики не дають можливість диференціювати фонові і передракові стани, а також

діагностувати преклінічні форми раку.

31.3.2. Цитологічне дослідження

Цитологічне дослідження піхвових виділень є ефективним, та досить простим методом діагностики

патології шийки матки, яке обов’язково проводиться при онкопрофоглядах.

Результати цитологічного обстеження залежать від правильності забору матеріалу, виготовлення мазка

і кваліфікації цитолога. Забір матеріалу повинен бути цілеспрямованим, який представляє в усіх випадках

мікровишкрібання слизової оболонки. Матеріал беруть після огляду шийки матки в дзеркалах до виконування

будь-яких маніпуляцій. При відсутності видимих змін шийки матки виконується легкий зішкріб із всієї

поверхні шийки матки, зовнішнього вічка цервікального каналу. У жінок, яким більше 40 років, бажаний

зішкріб із глибини цервікального каналу. При патологічно зміненій шийці матки матеріал беруть із трьох місць:

місця ураження, поверхні шийки матки і зовнішнього маткового вічка.

Для забору матеріалу використовують стерильні шпателі, жолобчаті зонди, кюретки, петлі, піхвові

піпетки, або скляні трубочки із грушею. Мазки повинні бути тонкими. Формування цитологічного заключення

має важливе значення для правильної оцінки лікарями одержаних даних. Найбільшу розповсюдженість у світі

одержала класифікація цитологічних заключень по Папаніколау. Вона включає п’ять типів (груп) мазків:

І тип – цитограма без особливостей.

ІІ тип – зміна морфології клітинних елементів, обумовлена запаленням.

ІІІ тип – є одиничні клітини з аномаліями цитоплазми і ядер, але заключний діагноз встановити не

вдається. Потрібне гістологічне дослідження.

IV тип – визначаються окремі клітини з ознаками злоякісності: зміни ядра, аномальна цитоплазма,

хроматинові аберрації.

V тип – в мазках є велика кількість типових ракових клітин, діагноз злоякісного процеса не викликає

сумнівів.

Тактика лікаря визначається характером цитологічного заключення. I тип мазків – особливого нагляду

за жінкою не треба. ІІ тип – необхідно встановити етіологію і локалізацію запального процесу, провести

лікування. ІІІ тип – необхідно повторне цитологічне чи гістологічне дослідження. IV i V – негайне направлення

в онкологічний заклад для поглибленого обстеження і лікування.