0,1% Розчин фолікуліна по 1мл, потім розчин фолікуліну 0,1% по 1мл і розчин прогестерону 1% по 0,5мл

протягом 4 днів, потім 8 днів розчин прогестерону 1% по 1мл внутрішньом’язово.

При тестикулярній фемінізації пропонується видалення яєчків, ампутація клітора, пластика піхви і

естрогенотерапія з метою стимуляції розвитку молочних залоз.

Лікування маткової аменореї повинно бути етіологічним. При синехіях порожнини матки проводять

вискрібання порожнини матки з послідуючою естрогенотерапією і введенням внутрішньоматкового

контрацептива 2-3 місяці. Перед проведенням операції доцільне введення в порожнину матки лідази (64 ОД)

або призначення сеансу ультразвукової терапії на область проекції матки. Можлива трансплантація ендометрію

в матку. При тотальній облітерації лікування часто виявляється безперспективним.

При лікуванні адреногенітального синдрому застосовуються глюкокортикоїди, з метою компенсації

недостатку кортизолу і пригнічення надмірного синтезу кортикотропіну. Призначають дексаметазон по

0,25-0,125 (1/2-1/4таблетки) щоденно, тривалий період під контролем вимірювання базальної температури,

кольпоцитологічних досліджень і щомісячного контролю 17-КС (рівень повинен зберігатися на нижній межі

норми. При такому лікуванні повинна підвищуватися естрогенна насиченість організму, відновитися овуляція і

продовжитися друга фаза циклу. Для підвищення фемізації організму терапію глюкокортикоїдами посилюють

призначенням естрогенів (оптимальне їх співвідношення 501). При необхідності проводять пластичні операції

(ампутація клітора) або хірургічне втручання при пухлині кори наднирників.

При розвитку аменореї внаслідок захворювань щитовидної залози проводять необхідну корегуючу

терапію препаратами тиреоідних гормонів гормонів або тиреостатичними засобами в залежності від форми

захворювання. Часто після лікування основного захворювання менструальний цикл у таких хворих досить

швидко відновляється.

30.2.2. Альгодисменорея

Альгодисменорея є однією з найбільш розповсюджених видів гінекологічної патології. Слід пам’ятати,

що болі супроводжують іноді менструацію і у здорових жінок, і це не є патологія. В такому разі больові

відчуття обмежуються областю статевих органів, на супроводжуються додатковими симптомами і не

призводять до зміни працездатності жінки. Альгодисменорея, як одна з форм патологічно порушеного

менструального циклу характеризується різкими, гострими або тупими, ниючими болями внизу живота і в

попереку під час менструації, головним болем, тахікардією, нудотою і блюванням, розладом кишечної функції,

набряком повік, швидкою стомлюваністю, періодичною тимчасовою втратою свідомості.

Розрізняють первинну, або нейропсихогенну, альгодисменорею, яка не пов’язана із захворюваннями

геніталій, і вторинну, яка обумовлена патологічними змінами статевих органів (пухлини, запалення,

інфантилізм, аномалії положення матки, гіперестрогенія). Первинна альгодисменорея спостерігається у жінок з

перших менструацій і частіше зустрічається серед тих, які не народжували.

Причиною болючих відчуттів, що турбують жінку під час менструації, є спастичні скорочення матки,

що викликають ішемію міометрію. Основним чинником, який обумовлює такі скорочення, є порушення

синтезу простагландинів, особливо ПГ F2. Саме гіперпростагландинемією пояснюються і інші симптоми

альгодисменореї (головний біль, нудота, блювання, діарея та ін.), а також той факт, що ця патологія

здебільшого супроводжує овуляторні цикли (пргестерон сприяє синтезу простагландинів в секреторному

ендометрії). Певну роль також мають ендогенні опіати (ендорфін, енкуфалін), які блокують больові рецептори в

тканинах центральної нервової системи і таким чином визначають ступінь сприйняття хворою больового

відчуття.

Для лікування первинної альгоменореї в основному застосовують препарати, які пригнічують синтез

простагландинів: напросін по 250мг 2-3 рази на добу, індометацин (метіндол) по 25мг 3 рази на добу, бруфен по