31.5.4. Діагностика

У хворих з порушенням менструального циклу у вигляді мено- чи метроррагії, поряд з оцінкою скарг,

анамнезу, оглядом по системам та органам, гінекологічним дослідженням, проводять ряд додаткових методів

обстеження. Діагностика гіперпластичних процесів базується на даних гістологічного дослідження слизової

оболонки матки.

В амбулаторних умовах часто проводять цитологічне дослідження аспірата із порожнини матки

(аспірацію проводять за допомогою шприця Брауна) чи змивів із порожнини матки. Цей метод дає можливість

визначити вираженість проліферативних процесів, але не буде чіткого уявлення про їх патоморфологічну

структуру. Тому цитологічне дослідження рекомендується в якості скринінга патології ендометрія і його стану

на фоні гормональної терапії. Проте його не можна застосовувати як альтернативу гістероскопії і роздільній

біопсії слизової оболонки цервікального каналу та слизової оболонки матки яке проводиться в стаціонарі з

наступним гістологічним дослідженням. Це один з найбільш точних методів визначення патології ендометрію.

В останні роки особливе місце в діагностиці внутрішньоматкової патології займає гістероскопія, яка

дає змогу детально вивчити стан ендометрію, провести чітку топічну діагностику і проконтролювати

результати терапії. Найчастіше використовують рідинну гістероскопію (ізотонічний розчин натрію-хлориду,

5% Розчин глюкози, дистильована вода), яка дозволяє виконати ряд внутрішньоматкових операцій, використати

електро- і лезерну хірургію. Контрольне гістерографічне дослідження дає можливість оцінити якість проведеної

біопсії з прицільним виділенням залишків гіперплазованого ендометрія чи поліпів, виявити супутню

внутрішньоматкову патологію (ендометріоз, міоматозні вузли).

У разі підозри на поєднану внутрішньоматкову патологію або неможливість провести гістероскопію

можна виконати і гістерографію. В порожнину матки вводять водорозчинні контрастні речовини (верографін,

урографін, уротраст) з наступною рентгенографією. Дослідження проводять на 7-8 день циклу.

Гіперплазований ендометрій і поліпи на гістерограмах проявляються у вигляді зазубрених контурів матки або

дефектів заповнення.

Впровадження в гінекологічну практику ультразвукового дослідження дозволило оцінювати стан

ендометрія по товщині і структурі серединного М-еха. Ендометрій має чіткі контури і велику акустичну

щільність в порівнянні з міометрієм, займає серединне положення паралельне зовнішньому контуру матки. Під

час нормального менструального циклу товщина ендометрію залежить від фази циклу і поступово збільшується

від 3-4 мм в І фазі до 12-15 мм в ІІ фазі циклу. Гіперплазія ендометрію обумовлює значне збільшення цих

показників. Поліпи ендометрію візуалізуються у вигляді округлих або овальних утворень з чітким контуром і

тонким ехонегативним ободком на фоні розширеної порожнини матки. В постменопаузі збільшення

серединного М-еха до 5 мм і більше свідчить про наявність гіперпластичного процесу навіть без клінічних

проявів. Все це дозволяє використосувати ехографію як високоінформативний і доступний скринінговий метод

дослідження стану ендометрія.

З метою встановлення характеру патології ендометрія застосовується радіометрія з 32Р. Радіонуклідне

дослідження базується на властивостях радіонуклідів накопичуватись в тканинах з високим рівнем обміну

речовин у більших концентраціях ніж у здорових тканинах. Накопичення 32Р в секреторному ендометрію

становить в середньому 175% при гіперплазії і поліпах – 260%, при передракових станах досягає 340% і більше.

Цей метод не дає повного уявлення про патоморфологічну структуру ендометрія, хоча дозволяє орієнтовно

визначити ступінь проліферації клітин і провести топічну діагностику патологічного процесу. Він широко

застосовується в онкологічних диспансерах.

В теперішній час особливу увагу приділяють вивченню стану стероїдних рецепторів в ендометрії, що

сприяє виясненню патогенеза і оптимізації лікувальних заходів. Враховуючи наявність супутньої патології,

гормональних порушень для уточнення патогенетичних механізмів розвитку хвороби у жінок з

гіперпластичними процесами доцільне вивчення стану і функціональної активності центральної нервової

системи, щитовидної залози, наднирників, яєчників, печінки, кишково-шлункового тракту.

Проведення такого комплексного обстеження хворих дасть можливість визначити характер змін в

ендометрії і провести раціональне лікування.