1) Призматичний і метоплазований із нього епітелій;

2) Клітини осередків дисплазії;

3) Елементи раку.

Модифікацією розширеної кольпоскопії є хромокольпоскопія – забарвлення піхвової частини шийки

матки різними забарвлювачами з наступною кольпоскопією. Проба з метиленовим синім: незмінений

багатошаровий плоский епітелій забарвлюється в світло-синій колір, осередки дисплазії і раннього раку – в

інтенсивно-синій, ектопований призматичний епітелій і ділянки справжньої ерозії не забарвлюються.

Гематоксилінова проба А.Б.Деренже (1960 р.) проводиться після проби Шиллера для прижиттєвого забарвлення

шийки матки гемотоксиліном. Незмінений багатошаровий плоский епітелій має ніжно-фіолетовий колір,

ділянки лейкоплакії виглядають блідно-білими; ділянки атипії забарвлюються в інтенсивно-синій колір

(позитивна проба).

При наявності на шийці матки патологічного процесу можна застосувати і додаткові методи

обстеження, які сприяють якісній діагностиці:

а) проба із зондом (Хробак) – при натисненні голівкою маткового зонда на підозріле місце шийки

матки (при раці) вона легко загиблюється в пухлину, при передракових станах заглиблення зонда в тканину не

виникає;

б) проба на опір ракової тканини, запропонована Спредеєм. Шийку матки стискають між пальцями.

При раковому процесі з’являються кров’яні виділення з шиийки матки.

31.3.5. Цервікоскопія

Цервікоскопія – це ендоскопічний метод дослідження, який надає можливість встановити характер

патологічного процесу в цервікальному каналі, а у випадку необхідності вірно обрати місце і об’єм біопсії.

31.3.6. Кольпомікроскопія

Кольпомікроскопія – це прижиттєве гістологічне дослідження слизової оболонки шийки матки, при

якому тканина вивчається в падаючому світлі. Метод запропонований T.Antoine at al.. Для дослідження

застосовують кольпомікроскоп – прилад, за допомогою якого ділянку поверхні роздивляються при збільшенні в

160-280 разів, глибина дослідження 70 мкм. Визначають особливості будови ядер і цитоплазми поверхневих

шарів епітелію.

31.3.7. Біопсія шийки матки

Біопсією називають висічення і мікроскопічне дослідження ділянки тканини з діагностичною метою. Є

кілька видів біопсії. Проста біопсія (неприцільна) може бути одиночною (матеріали для дослідження береться з

поверхні ектоцервікса під візуальним контролем) або множинною (взяття матеріалу проводять з чотирьох

квадратів шийки матки на 3, 6, 9 і 12 годин). Прицільна біопсія матеріалу береться з найбільш підозрілої

ділянки шийки матки після розширеної кольпоскопії на межі здорової і зміненої тканини.

Методика

Після дезінфекції зовнішніх статевих органів і піхви шийку матки відкривають ложкоподібними

дзеркалами. На шийку матки з двох сторін ділянки, що підлягає висіченню накладають пульові щипці.

Найбільш ідеальним інструментом для забору тканини є хірургічний скальпель. Рідше використовують

конхотоми, так як взятий ними матеріал часто роздроблений з порушенням архітектоніки тканини. Після

видалення ділянки тканини з захватом незмінної тканини, матеріал вміщують у банку, заливають 10% розчином

нейтрального формаліну і відправляють для дослідження в лабораторію. При неохідності на рану накладають

кетгутовий шов.

В останні роки для одержання біоптату застосовується також конусовидна діатермоексцизія і ексцизія

за допомогою СО2 – лазера.