1500-5000Од внутрішньом’язово на протязі 5 днів. Результати оцінюють по підвищенню рівня прогестерону в

крові і базальної температури вище 37С. Якщо яєчники функціонально реагують на стимулюючий вплив

хоріогоніна, то після його введення посилюється утворення гормона жовтого тіла, що свідчить про центральний

генез порушень. Віддалені результати проби свідчать про первинну неповноцінність яєчників.

Проба з гестагенами. Проводять пробу з метою встановлення ступеню недостатності естрогенів і

прогестерону при захворюваннях репродуктивної системи, які супроводжуються аменореєю.

Внутрішньом’язово вводять 1мл 1% (10мг) масляного розчину прогестерону на добу щоденно протягом

6-8 днів, або 1мл 2,5% (25мг) масляного розчину прогестерону через день (усього 3 ін’єкції), або 2мл 12,5%

(250мг) масляного розчину 17-оксипрогестерону капронату (17-ОПК) одномоментно. При позитивній пробі

(поява менструально-подібної реакції через 2-4 доби після відміни прогестерону або через 10-14 діб після

введення 17-ОПК) слід думати про значну недостатність гестагенів. Це також свідчить про наявність в

організмі естрогенної стимуляції, так як прогестерон викликає секреторну трансформацію з послідуючим

відторгненням ендометрію тільки в тому разі, коли останній попередньо підготовлений для цього естрогенами.

Негативна проба може вказувати на значну недостатність естрогенів або органічні зміни ендометрію.

Проба з естрогенами і гестагенами. Проба проводиться з метою виключення (підтвердження)

захворювання або пошкодження ендометрію (так званої маткової форми аменореї) і з’ясування ступеню

недостатності естрогенів. Внутрішньом’язово вводять 1мл 0,1% (10000ОД) масляного розчину фолікуліну на

добу протягом 7 діб щоденно. Ін’єкції можна замінити вживанням етінілестрадіолу (мікрофолін) у дозі 0,1мг

(2 таблетки по 0,05мг одночасно) протягом 7 діб щоденно. Потім вводять прогестерон у дозах, вказаних для

проведення проби з гестагенами. Через 2-4 або 10-14 діб після введення відповідно прогестерону або 17-ОПК

повинна розпочатися ментруальноподібна реакція. Негативний результат, тобто відсутність

менструальноподібної реакції, вказує на глибокі органічні зміни ендометрію (маткова форма аменореї). Поява

менструальноподібної реакції свідчить про гіпофункцію яєчників.

Проби з дексаметазоном. Пробу проводять при підозрі на гіперандрогенію у жінок з клінічними

проявами вірілізації. Як відомо, джерелом андрогенів в організмі жінки можуть бути яєчники або наднирники.

Підвищена секреція андрогенів яєчниками можлива при ендокринних захворюваннях або вірілізуючих

пухлинах яєчників. Тому перед проведенням проб необхідно виключити пухлину яєчників ретельним

гінекологічним дослідженням. У жінок з ожирінням додатково проводять УЗД органів малого тазу, а при

підозрі на пухлину яєчників – лапароскопію. Проба з дексаметазоном базується на здатності дексаметазону (як і

всіх глюкокортикоїдних препаратів) зменшувати виділення АКТГ передньою долею гіпофізу, внаслідок чого

гальмується утворення і виділення андрогенів наднирниками.

Мала дексаметазонова проба: пацієнтці призначають дексаметазон по 0,5мг кожні 6 годин (2мг на

добу) протягом 3 діб, загальна доза препарату для проведення проби складає 6мг. За 2 дні до вживання

препарату і на наступний день після його відміни збирають добову сечу для визначення в ній 17-КС (для жінок

до 40 років нормальне значення цього показника становить до 37мкмол/добу). При зниженні вмісту 17-КС

порівняно з вихідними показниками більш ніж на 50-75% проба вважається позитивною, що вказує на

наднирникове джерело андрогенів. Зниження рівня 17-КС після проби менше, ніж на 25-30% вказує на

яєчникове походження андрогенів. Вміст метаболітів андрогенів у сечі знижується при цьому за рахунок

виключення наднирникової фракції.

При негативній пробі, тобто відсутності падіння 17-КС проводять велику дексаметазонову пробу:

вживання дексаметазону по 2мг (4 таблетки по 0,5мг одномоментно) кожні 6 год (8мг на добу) протягом 3 діб

(загальна доза 24мг). Контроль вмісту 17-КС проводиться як і при малій пробі. Негативний результат проби

(відсутність зниження 17-КС) точно вказує на наявність вірілізуючої пухлини наднирників, оскільки секреція

андрогенів у такій пухлині має автономний характер і не знижується при блокаді АКТГ гіпофіза

дексаметазоном.

Функціональні проби для визначення рівня порушення гіпоталамо-гіпофізарної системи. Перед

проведенням проб необхідно виключити органічні захворювання або пухлини гіпофіза, яєчників,

функціональну гіперпролактинемію, дизгенезію гонад (відсутність функціонально-активної тканини яєчників).

Проби проводять при нормальному або зниженому вмісті гонадотропінів у крові.

Проба з кломіфеном проводиться при захворюваннях, що супроводжуються хронічною ановуляцією на

фоні олігоменореї або аменореї. Пробу слід починати після менструальноподібної реакції, викликаної

вживанням естрогенів і прогестерона. Для цього призначають етінілестрадіол (мікрофолін) по 0,05мг на день

протягом 7 днів щоденно, потім 2мл 2,5% масляного розчину прогестерону через день (усього 4 ін’єкції).

Введення гормонів доцільне не тільки для отримання менструальноподібної реакції, як точки відліку, але і в

зв’язку з тим, що кломіфен більш ефективний після попередньої дії естрогенів.

З 5-го по 9-ий день від початку менструальноподібної реакції призначають кломіфен в дозі 100мг на

день (2 таблетки по 50мг). Дія кломіфену – антиестрогенна по своєму біологічному ефекту – реалізується через

рецептори естрогенів гіпофізотропної зони гіпоталамусу. Тимчасова блокада цих рецепторів викликає

підсилення секреції РГЛГ (люліберина), під впливом якого відбувається викид гіпофізом гонадотропінів ФСГ і

ЛГ і стимуляція синтезу стероїдів у дозріваючому фолікулі яєчника. Ефективність проби контролюється при

можливості визначення гонадотропінів або естрадіолу в плазмі до початку проведення проби і на 5-6-ий день

після закінчення вживання препарату. Підвищення рівня гонадотропінів до цифр овуляторного піку вказує на

збережені резервні можливості гіпофіза, тобто реакцію-відповідь гіпофіза на виділення люліберину.

Підвищення рівня естрадіола до цифр, які наближаються до овуляторного піку, вказує на гонадотропну

стимуляцію. Таким чином, позитивна проба вказує на збережену функціональну активність гіпоталамусу,

гіпофізу і яєчників.

Контролювати пробу з кломіфеном можна по результатам зміни базальної температури і появі або

відсутності менструальноподібної реакції через 25-30 днів після вживання кломіфену. Можливі три типи

реакції на проведення проби: