1.Інфільтративна гнійна:

а) дифузна;

б) вузлова.

2. Абсцедуюча:

а) фурункульоз ареоли;

б) абсцес ареоли;

в) абсцес в товщі залози (інтрамамарний);

г) абсцес по заду залози (ретромамарний);

3. Флегмонозна:

а) гнійно-некротична;

4. Гангренозна.

Мастит, як правило має гострий початок: підвищення температури тіла до 39С і вище, нерідко остуда,

відчуття розбитості, головний біль, біль в молочній залозі, особливо при годуванні. Молочна залоза

збільшується в об’ємі, тепліша на дотик, ніж здорова. Іноді посилюється біль в підпахвинних лімфовузлах. При

переході захворювання в стадію нагноювання підвищується температура тіла, остуда, поганий сон, втрата

апетиту. Інфільтрат швидко збільшується у розмірах, з’являється флюктуація.

Терапія повинна бути ранньою. В стадії інфільтрації – випорожнення молочної залози, антибіотики, лід

на вражену ділянку під час набряку, потім масляні компреси, ретромаммарна блокада (новокаїн + антибіотики),

ультразвук на молочну залозу, стафілококовий анатоксин.

При переході запального процесу в нагноювання призначається хірургічне лікування – розтин абсцесу

з широким дренуванням гнійної порожнини і лікування як септичного захворювання.

Годування дитини при маститі заборонене.

Питання стосовно пригнічення лактації потрібно вирішувати індивідуально при згоді хворої. Для цього

використовують препарат, що пригнічує синтез пролактину – бомокриптин (парлоден).

Профілактика післяпологового маститу повинна здійснюватися в трьох напрямках суворе дотримання

санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів: систематичне проведення заходів попередження

стафілококової інфекції, дотримання правил особистої гігієни, лікування лактостазу і тріщин сосків.

24.5. Сучасні методи лікування післяпологових

септичних захворювань

1. Лазерне опромінення крові.

2. Ультрофіолетове опромінення крові (УФОК).

3. Гемо- і лімфосорбція.

4. Плазмаферез.

5. Промивання або лаваж порожнини матки.

1.Лазерне опромінення крові.

Позитивна фотобіологічна дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання полягає у активації

ферментних систем організму, утворенні активних форм кисню, та індукуванні процесів окислення, взаємодії

електромагнітного поля лазерного випромінювання з електромагнітним полем клітини, що сприяє

перерозподілу вільного електричного заряду в клітині.

На клітинному рівні мають місце слідуючі реакції:

– збільшення мітотичної активності та синтезу ДНК і РНК;

– прискорення біосинтетичної та біоенергетичної активності;

– прискорення реакції окисленого фосфолірування, цикла Кребса, синтезу АТФ;

– посилення антиоксидантного захисту;

– активізація супероксиддісмутази, каталази, цирулоплазміну;

– антимутагенний ефект внаслідок дії на ДНК клітин.

Завдяки тому, що промінь гелій-неонового лазера має спектр випромінювання, подібний до того, який

випромінює живий організм, активує життєдіяльність клітин.

Промінь низькоінтенсивного квантового генератора непрямо діє на мікробні клітини, а через

підвищення захисних сил організму, що є проявлення загально-адаптаційної реакції організму.

В комплексному лікування септичних післяпологових та післяопераційних ускладнень застосовується

як внутрішньосудинне, так і зовнішнє низькоїнтенсивне лазерне опромінення крові.

При внутрішньосудинному опромінюванні крові волокнистий світловод вводиться через отвір в ділянці

кубітальної або підключичної вени. Режим випромінювання безперервний, потужність випромінювання

4-5мВт, час експозиції 30 хвилин, довжина хвилі 0,63мкм. Використовують 7-10 сеансів.

При зовнішньому випромінюванні світловодний накінцівник встановлюють над місцем проекції сонної

артерії у синокаротидній ділянці. Потужність випромінювання 10мВт, час експозиції 600с. Кількість сеансів та

режим випромінювання такий як при внутрішньому низькоінтенсивному лазерному опромінюванні крові.

Зовнішнє опромінювання крові більш сприятливе ніж внутрішньосудинне, завдяки неінвазивності,

простоті виконання, подвійної дії (як на поток крові який рухається по судинам, так і на рефлексогенну зону

синокаротидної ділянки.