31.1.2. Поліпи шийки матки

Поліпи шийки матки – це розростання слизової оболонки каналу шийки матки, які мають ніжки.

Утворення поліпів пов’язано як з гормональними порушеннями, так і запальними процесами. Частіше вони

виникають у жінок 40-50 років. Поряд з поліпами шийки матки у жінок часто виникає поліпоз, та фіброміоми

тіла матки, залозова гіперплазія ендометрію.

Поліпи можуть бути одиничними і множинними. Вони мають округлу форму, долькову будову і гладку

поверхню. Колір поліпів залежить від характеру епітелія, що його покриває. При розташуванні на поверхні

циліндричного епітелію поліп має розовий колір, внаслідок просвічування судин. Якщо поліп покритий

плоским багатошаровим епітелієм, то набуває білуватого кольору.

Хворі скаржаться на білі слизового характеру, інколи виникають контактні кровотечі.

В залежності від особливостей будови поліпи цервікального каналу ділять на залозові (або

аденоматозні) і залозовофіброзні. Утворення аденоматозних поліпів звичайно починається з локальної

гіперплазії залоз ендоцервікса. В новоутворенні залоз приймають участь резервні клітини, в результаті

гіперплазії яких виникають спочатку епітеліальні шари, потім внутрішньоепітеліальні залозові структури.

Покривний епітелій поліпів і епітелій залоз представлений високопризматичними клітинами із

базальнорозташованими ядрами. Контури призматичних клітин чіткі, поверхня вільного краю епітелію рівна. В

цитоплазмі вміщенні краплі слизу. Слиз в окремих клітинах концентрується над ядрами. Цитоплазма

призматичних клітин фарбується метахроматично толуоїдиновим синім в рожевий, або червоно-фіолетовий

колір. Залози поліпів нагадують залози цервікального типу і відрізняються від них лише хаотичним

розташуванням. Такі сформовані поліпи без ознак проліферації вважається простими (стаціонарними).

В аденоматозних поліпах або з’являються ознаки росту, прогресу, або епідермізації. При першому

варіанті проліферуючого аденоматозного поліпа в одній чи декількох ланках наступає проліферація резервних

клітин під покровним призматичним епітелієм або епітелієм залоз із наступною трансформацією в нові залозові

структури (проліферуючі поліпи).

При епітелізації поліпів багатошаровий плоский епітелій може мати два джерела надходження. В

одних випадках це багатошаровий плоский епітелій екзоцервікса, який в результаті зміщення опиняється в

цервікальному каналі і наростає на поліп. В других випадках багатошаровий плоский епітелій виникає в самих

залозах в результаті гіперплазії резервних клітин і подальшої диференцировки багатошарових солідних пластів

в сторону утворення багатошарового плоского епітелію.

Аденоматозні поліпи, в яких виникає ріст багатошарового епітелію, мають назву епідермізуючих.

31.1.3. Лейкоплакія

Лейкоплакія – це ороговіння плоского багатошарового епітелія шийки матки (гіперкератоз).

Захворювання частіше виникає у віці 40 років, скарг хворі звичайно не пред’являють. При огляді шийки матки

за допомогою дзеркал лейкоплакія визначається у вигляді тонкой білуватої плівки з мармуровим блиском, яка

знімається з поверхні шийки матки, не залишаючи при цьому видимих змін. Такі лейкоплакії мають

доброякісний характер. При цитологічному дослідженні в мазках виявляються у великій кількості без’ядерні

клітини плоского епітелію.

При морфологічному дослідженні діагностують дві основні форми лейкоплакій: просту і з явищами

атипії кліткових елементів. Останню відносять до предракових станів.