36% Розчину по 50 г. Ваготил визиває поверхневу коагуляцію тканин, тому застосовується при недовгому

патологічному процесі і в основному у жінок, які не народжували. Методика: просушують шийку матки. На

ерозію накладають на 3 хвилини вату, змочену препаратом. Надлишок рідини видаляють сухим тампоном.

Процедуру повторюють 2-3 рази в неділю, кількість від 4 до 10. Ефективність 92,5%.

Солковагін – це суміш органічних і неорганічних кислот і є препаратом місцевої дії. Застосовується

при справжніх ерозіях, псевдоерозіях, простих лейкоплакіях, ектропіонах, тобто при наявності фонових станів.

Препарат ватним тампоном на паличці наносять лише на область ураження, без захвату здорових тканин. При

цьому утворюється біло-жовтий струп, який відторгається на 3-4 день, на 6-9 день проводять кольпоскопію і

при необхідності повторють процедуру. Оцінка результатів лікування проводиться через 2 тижні.

Радикальними методами лікування захворювань шийки матки є ті, які забезпечують розрушення

патологічного осередку в межах здорової тканини. Їх підрозділяють на дві групи:

1) Методи локальної деструкції патологічного осередку (діатермокоагуляція, кріодеструкція, лазерна

терапія);

2) Методи суто радикальної терапії (діатермоелектроексизія і хірургічне лікування).

Діатермоелектрокоагуляція (ДЕК)

Метод оснований на тому, що в результаті значного нагрівання, в тканинах виникає коагуляція.

Найчастіше використовуються моноактивний метод. Маніпуляція виконується в амбулаторних умовах. При

цьому жінці, яка лежить на гінекологічному кріслі, під крижі підкладається неактивний електрод в вигляді

свинцової пластинки діаметром 150-200см, а активний електрод у вигляді ножа чи петлі є робочим. Сила стуму

визначається індивідуально, але не перевищує 2 Ампера. Після виведення шийки матки в дзеркалах і обробки

операційного поля електрод прикладають до відділів ураженої поверхні спочатку передньої, а потім задньої

губи піхвової частини шийки матки. Потім круговими рухами коагулюють нижню третину каналу шийки

матки. На поверхні утворюється білий струп, який відторгається на 10-12 день. Епітелізація раневої поверхні

закінчується через 1,5-2 місяці. Процедуру слід виконувати у другій половині менструального циклу.

Ускладнення – кровотечі, загострення запальних процесів, розвиток рубцевих змін. Після проведення

маніпуляції жінка повинна утримуватись від статевого життя 4-6 тижнів, підняття великої ваги 3 тижні, кожний

день проводити туалет зовнішніх статевих органів розчином перманганату калію блідо-рожевого кольору.

Діатермоелектроконізація (ексцизія)

Суть цього методу полягає в електрохірургічному конусовидному висіченні патологічно змінених

тканин шийки матки з вершиною конуса, оберненого до внутрішнього вічка. В результаті такого висічення по

всій поверхні культі шийки матки, що залишилась, утворюється ранева поверхня (воронка), слизова оболонка

якої буде коагульованою. Після відторгнення струпу настає стійке заживлення. Цей метод застосовують при

поєднанні фонових процесів з гіпертрофією і післятравматичною деформацією шийки матки; при розходжені

цитологічних і біоптичних результатів дослідження; при відсутності ефекту від кріодеструкції і неможливості

виконати лазерну конізацію; при відсутності можливості провести кольпоскопію. Процедуру виконують за

допомогою апаратів, які призначені для виконання ДЕК з використанням конізаторів Теймса-Роговенко.

Частіше операцію проводять без знеболення, можливе застосування парацервікальної анестезії (40 мл 0,5%

розчину новокаїну). Для видалення всіх ушкоджених ділянок попередньо проводять розширену кольпоскопію.

Після обробки операційного поля шийку матки розкривають у дзеркалах, захвачують пульовими щипцями по

боковим поверхням і коловим рухом починають із залученням 0,3-0,4см здорової тканини висікання на 9 год.,

при цьому глибина конуса не повинна перевищувати 2/3 цервікального каналу.

В порівнянні з ДЕК є ряд переваг: радикальне видалення патологічного осередку в межах здорової

тканини, можливість гістологічного дослідження видаленого препарату, відносно невелике число ускладнень.

Ускладнення ранні: кровотечі, загострення запальних процесів, порушення менструальної функції; пізні –

стенозування каналу шийки матки (“синдром коагульованої шийки матки”), рецедиви захворювань, розвиток

посткоагуляційного ендометріозу.

Кріодеструкція

Це один з сучасних методів лікування при патологічних станах шийки матки. Під дією охолодження

відбувається складний комплекс фізіко-хімічних, біофізичних, біохімічних процесів, які викликають в тканинах

структурні і функціональні зміни. Це утворення всередині і зовні клітини кристалів льоду, які

супроводжуються дегідратацією молекул, підвищення концентрацій електролітів і денатурація ліпідно-

білкових комплексів; порушення мікроциркуляції, ішемія і розвиток некрозу.

Метод має ряд переваг: не пошкоджується здорова тканина, відсутні кровотечі, не утворюються

стенози каналу шийки матки. Осередки кріодиструкції швидко заживають.

Кріогенний метод застосовують при фонових і передракових станах: дисплазії, лейкоплакії,

еритроплакії, папіломатозі. Умовами для виконання кріодеструкції є: