1. Ендоцервікоз:

- простий

- проліферуючий

- заживаючий

2. Поліпи:

- простий

- проліферуючий

- епідермізуючий

3. Папіломи.

4. Проста лейкоплакія.

5. Ендометріоз.

Б. Запальні:

- справжня ерозія

- цервіцити.

В. Післятравматичні:

- розриви

- ектропіон

- рубцеві зміни

- шийково-піхвові нориці.

А. Дисплазія, яка виникла на

незміненій шийці матки або в

області фонових процесів

- слабо виражена

- помірна

- виражена або важка.

Б. Лейкоплакія з атипією клітин.

В. Аденоматоз.

А. Преклінічні форми:

1. Рак in situ.

2. Рак in situ з початком інвазії.

3. Мікрокарцинома.

Б. Клінічні форми:

- плоскоклітинний ороговіваючий,

неороговіваючий

- аденокарцинома різного ступеня

зрілості

- світлоклітинний

(мезонефральний)

- залозисто-клітинний рак

- аденоідно-кістозний рак

-недиференційований рак

31.1. Фонові процеси жіночих статевих органів

Фонові процеси – це доброякісні захворювання піхвової частини шийки матки, які можуть сприяти

розвитку раку. В залежності від причин виникнення вони діляться на підгрупи: перша пов’язана з

дисгормональними порушеннями, друга – із змінами запального характеру і третя – із травмою, та їх

комбінації.

31.1.1. Гіперпластичні дисгормональні процеси шийки матки

Найбільшу групу складають фонові процеси, пов’язані із гормональними порушеннями. Серед них

найчастіше зустрічаються ендоцервікози (ектопії) – це зміщення високого призматичного епітелію на ділянку

піхвової частини шийки матки. Такі ділянки розміщуються навколо зовнішнього вічка матки. Ектопія на шийці

матки спостерігається у 10-15% жінок молодших 30 років. В залежності від функціонального стану покровного

епітелію серед них розрізняють: прості, проліферуючі форми і заживаючі.

Простий або стаціонарний ендоцервікоз, характеризується гладкою рівною поверхнею, яка вкрита

однорядним призматичним епітелієм. Залози розташовані в межах ендоцервікозу, мають таке ж вистилання.

Цитоплазма епітеліальних клітин багата на кислі та нейтральні мукополісахариди, вміщує слиз. Ядра

розташовані, як правило, на основі клітини, процесів проліферації епітелія не відмічається.

Проліферуючий або прогресуючий ендоцервікоз характеризується новоутвореннями залозових

структур. Утворюються доброякісні зони трансформації, які є результатами перетворення (метаплазії)

призматичного епітелію в багатошаровий плоский епітелій. Поряд із сформованими залозами, які утворені

призматичним епітелієм, спостерігаються залози на різних стадіях їх розвитку, які вистелені кубічним і

низькопризматичним епітелієм та не продукують слиз. При проліферуючих ендоцервікозах, як правило,

відмічаються різні фази проліферації резервних клітин із утворенням солідних пластів і формуванням в цій

області залоз, виражені лімфогістіоцитарні інфільтрати з домішками плазматичних, тучних клітин.

Ендоцервікоз, який загоюється, є фазою зворотнього розвитку процеса. В його основі два процеси:

вростання багатошарового плоского епітелію з країв ендоцервікоза в гирло ерозованих залоз, або

новоутворення багатошарового плоского епітелію із проліферуючих базальних клітин призматичного епітелію.

В першому випадку багатошаровий плоский епітелій клиноподібно підповзає під призматичний

епітелій і останній гине. В деяких випадках багатошаровий плоский епітелій не заглиблюється в ерозовані

залози, а перекриває їх. Такі залози перетворюються на кісти (ovulae Nabotii).

При другому варіанті загоєння ендоцервікозів утворення багатошарового плоского епітелію виникає за

рахунок проліферації резервних клітин призматичного епітелію. Останні формують спочатку солідні

багатошарові пласти, які потім диференціюються в багатошаровий плоский епітелій екзоцервікального типу.

В процесі епітелізації ендоцервікозів в новоутвореному багатошаровому епітелії можуть відмічатись

відхилення від звичної диференціації, які мають вигляд гіпер- паракератоза, акантоза, гіперплазії клітин

базального шару. В таких випадках виникають зміни, які трактують як лейкоплакію або дисплазію.

Ендоцервікози можуть супроводжуватись вторинними змінами: загибеллю вкриваючого епітелію,

приєднанням вторинних інфекцій та розвитком запалення. Такі ендоцервікози можна назвати ерозованими. В

таких випадках в області ендоцервікоза спостерігається типова картина запального процесу, розвивається

грануляційна тканина з макрофагами, нейтрофільними і еозинофільними лейкоцитами.