1) Повне обстеження жінки (кольпоскопія, цитологічне дослідження);

2) Розповсюдження патологічного процесу не більше 2,5-3см;

3) Відсутність запальних захворювань.

Операція проводиться амбулаторно або в умовах стаціонару, в більшості випадків без знеболення.

Після обробки операційного поля шийку матки протирають сухим ватним тампоном. Обробляють розчином

Люголя для визначення межі і характеру патологічного процесу. Підводять робочу частину кріозонда і подають

рідкий азот. Експозиція 3 хвилини. При необхідності проводять повторний тур заморожування (подвійна

криокоагуляція). Інколи кріодеструкцію поєднують з лазерною або ультразвуковою дією. Температура на кінці

кріозонда від - 1000 до - 170-1750С. Після закінчення процедури до шийки матки на 6-8 годин підводять тампон

з протизапальною маззю. Після проведення операції слід дотримуватись індивідуальної гігієни, утримуватись

від статевого життя на протязі 1-2 місяців. Для прискореного заживлення призначають ферменти, еубіотики.

В більшості випадків кріодеструкція добре переноситься хворими, але можуть бути загальна слабкість,

нудота, блювота, запаморочення голови. Тому не слід відразу відпускати жінку додому, а на протязі кількох

годин спостерігати за її станом.

Лазерна терапія

Дія на патологічно змінену ділянку шийки матки променем лазера – сучасний і ефективний метод

лікування при фонових і передракових захворюваннях шийки матки. Розрізняють лазерну вапоризацію

(коагуляцію) і лазерну конізацію (або ексцизію). Для проведення маніпуляції використовують

високоенергетичні лазери (вуглекислотний, неодимовий, аргоновий), які дозволяють різати, випарювати і

коагулювати біологічні тканини за рахунок сильного поглинання ними лазерного випромінювання. Техніка

проведення операції традиційна. При лазерній коагуляції нефокусоване випромінювання направляють на

змінену поверхню зеркально призматичним світоводом, який забезпечує вільний рух у трьох площинах. Лазер

включають на мінімальну генерацію, так що дія на тканини проводиться випромінюванням потужністю 2-6 Вт.

Час опромінення залежить від величини поверхні дисплазії і складає в середньому 2-7 хв. Крім опромінення

уражених тканин обов’язково залучають 1-2 мм суміжної здорової тканини. Опромінена поверхня стає

білуватою. При виражених деформаціях, гіпертрофії шийки матки застосовують лазерну конізацію –

випарювання патологічного осередку проводять спочатку на екзоцервікс, потім на ендоцервікс, щоб по

можливості відтворилась правильна форма зовнішнього вічка, а шийка мала вигляд конусу.

Опромінення не супроводжується больвими відчуттями, кровотечею, так як не утворюється струп.

Епітелізація завешується на протязі 2-4 тижнів. На протязі 7-10 днів у піхву можна вводити шарики з

протизапальними мазями та розчинами. Для відновлення нормальної мікрофлори піхви після закінчення

виділень місцево зстосовують еубіотики (препарати лакто- і біфідобактерій).

Хірургічний метод

Хірургічний метод застосовують при довготривалому патологічному процесі на фоні різкої деформації

і гіпертрофії шийки матки, виражених післяпологових розривів і ектропіонів.

Патологічно змінені ділянки шийки матки видаляють хірургічним шляхом, проводячи клиновидну

ампутацію передньої, задньої або обох губ. Перевагу віддають проведенню реконструктивно-пластичної

операції по В.І.Єльцову-Стрілкову (1980 р.). Операцію проводять методом розшарування і відновлення

анатомічних взаємовідносин структур шийки матки. Подібне втручання дозволяє нормалізувати функцію

шийки матки, створити фізіологічні умови і лужне середовище для слизової оболонки цервікального каналу.

При значних деформаціях виконують конусовидну ампутацію шийки матки по Штумдорфу в різних

модифікаціях.

Вибір методу лікування залежить від ступеню розповсюдженості, тривалості захворювання, даних

клініко-ендоскопічного і цитологічного обстеження.

Хворих із дисгормональною ектопією циліндричного епітелію необхідно обстежувати для виявлення

гормональних порушень і відповідної гормонотерапії. При цьому слід пом’ятати, що ектопія циліндричного

епітелію у жінок, у яких не було пологів, в віці до 20-23 року є фізіологічним станом і не підлягає лікуванню.

При наявності запальних процесів шийки матки обов’язкове проведення протизапального лікування,

що приводить до оздоровлення шийки матки, а в ряді випадків сприяє нормалізації процеса метаплазії. При

наявності запалення шийки матки біопсія протипоказана, так як морфологічне обстеження, а також вище

вказана маніпуляція може викликати активацію та загострення запалення і переходу його на сусідні органи і

тканини. Біопсія повина бути зроблена при відповідних показаннях після ліквідації запалення.

При виявленні поліпу шийки матки його обов’язково видаляють. Якщо він на тонкій ніжці то шляхом

викручування, якщо на товстій – висікають основу поліпа і накладають кетгутовий шов. Обов’язково проводять

фракційну біопсію цервікального каналу і порожнини матки з направленням препаратів на гістологічне

дослідження.

Післятраматична ектопія циліндричного епітелію і доброякісна зона трансформації підлягають

діатермокоагуляції або кріодеструкції. У випадках ерозованого ектропіону, гіпертрофії або післяпологової

деформації шийки матки показана діатермоконізація, в фертильному періоді краще віддати перевагу

діатермопунктурі, або пластичній операції.

У хворих з дисплазіями вибір способу лікування здійснюється після комплексного клініко-

кольпоскопічного, цитологічного і гістологічного обстеження.

Адекватними способами лікування дисплазії є конізація, кріодеструкція, лазерна коагуляція, а в ряді

випадків – гістеректомія. При вирішенні питання про характер лікувальних заходів слід враховувати ступінь

дисплазії, вік жінки, фон, на якому розвивався передраковий процес і супроводжуючі захворювання геніталій.

Після вилікування необхідний цитологічний і кольпоскопічний контроль один раз в три місяці протягом – двох

років.

Лейкоплакія з атипією. У випадках лейкоплакії з базально-клітинною гіперактивністю і атипією

показано висічення патологічного осередку. Рекомендується кріодеструкція або лазерна вапоризація. При

переході лейкоплакії на піхвове склепіння виконують двохетапне лазерне лікування: перший етап – видалення

осередку патологічного процесу на шийці матки, другий – видалення в наступному менструальному циклі

осередку лейкоплакії на стінках піхви.

Еритроплакія і аденоматоз шийки матки

Проводиться хірургічне лікування шляхом ексцизії або повної деструкції патологічно змінених тканин

(кріо- і лазеротерапія).

При виявленні групи хворих із візуально незміненою шийкою матки, в яких цитологічна картина

підозріла на злоякісне перетворення, необхідні додаткові методи обстеження з метою уточнення діагнозу і

диспансерного спостереження з цитологічним і кольпоскопічним оглядом один раз в три місяці.