31.2. Передракові захворювання шийки матки

Під передраком розуміють локальні, часто багаточисельні, проліферативного характеру розростання

епітелію, які не виходять за межі базальної мембрани. Проліферуючі клітини при цьому відносно молоді, без

ознак різкої анаплазії і розростання їх не пов’язане із запаленням. Такі ланки проліферації називають

дисплазією, базальноклітинною гіперплазією, атиповою гіперплазією, анаплазією, передраковою метаплазією.

Поряд з чистими формами дисплазії до морфологічного передраку відноситься лейкоплакія з атипією,

ерітроплакія, аденоматоз.

Передракові зміни епітелію найчастіше з’являються в області фонових процесів. Клінічна діагностика

їх складна, так як передракові зміни не мають чіткої ні клінічної, ні кольпоскопічної семіотики і маскуються

фоновими захворюваннями. Основна роль в діагностиці передракових змін епітелію належить морфологічному

методу.

31.2.1. Дисплазія

Дисплазія – це такий патологічний процес, при якому виражені гіперплазія, проліферація, порушення

дифференціювання, дозрівання і відторгнення епітеліальних клітин.

При дисплазії багатошарового плоского епітелію з’являються на різних рівнях клітини базального

типу, підвищується мітотична активність, порушується полярність розташування клітин і змінюється ядерно-

цитоплазматичне співвідношення в сторону ядра. В залежності від глибини ураження багатошарового плоского

епітелію розрізняють слабку, помірну та виражену дисплазію.

Слабковиражена дисплазія характеризується гіперплазією та атипією клітин базального типу в межах

1/3 Багатошарового епітелію. При цьому клітини зберігають нормальну будову і полярність розташування.

Відмічається дискаріоз в окремих клітинах базального і парабазального шарів.

При помірній дисплазії зміни виявляються в половині або нижніх двох третинах епітелія. Явища

дискаріозу спостерігаються в багатьох клітинах, проліферуючі клітини є у всіх шарах епітеліального пласта.

При вираженій або важкій дисплазії процес захвачує майже весь епітелій. Характерна виражена проліферація

базальних і парабазальних клітин, гіперхроматоз ядер, ядра великі, часто зустрічаються мітози. Явища

дискаріозу виявляються майже у всіх шарах епітеліального покрову.

При дисплазії в гіперплазованих клітинах базального типу глікоген не визначається, відмічається

підвищений вміст в ядрах ДНК. Кількість лужної фосфатази значно знижується.

31.2.2. Лейкоплакія з явищами атипії

Цю форму лейкоплакії відносять до морфологічної форми передраку. Вона характеризується змінами

двох типів. Як і при всякій лейкоплакії, виникає потовшення багатошарового плоского епітелію, проявлення

акантозу, гіпер- і паракератозу; але поряд із гіпер- і паракератозом відмічається гіперплазія клітин базального

шару, як це має місце при дисплазії. В цьому випадку відбувається одночасово два процеси – лейкоплакія і

виражена дисплазія. Анатомічно при обстеженні шийки матки в дзеркалах лейкоплакія з атипією виглядає як

звичайна справжня форма. Визначити, чи є поєднання лейкоплакії із гіперплазією та атипією базальних клітин

можна лише при гістологічному обстеженні біопсійного матеріалу.