1. Нахил тулубу вагітної в сторону спинки плода.

2. Згинання нижніх кінцівок у колінному та кульшовому суглобах з одночасним згинанням тулуба в

сторону позиції плода.

3. Вигинання спини з упором на шведську стінку.

4. Вигинання спини у колінно-ліктьовому положенні.

5. Згинання нижніх кінцівок лежачи на спині, приведення колін до живота, напівповорот тазу із

зігнутими ногами в сторону позиції плоду.

Коригуюча гімнастика по І.Ф.Дикань.

Лежачи на кушетці вагітна повертається з одного боку на інший 3-4 рази підряд і перебуває кожному

положенні 10хв. Комплекс вправ потрібно повторювати 3-4 рази на день протягом 7-10 днів. Після повороту

плода потрібно його зафіксувати бандажем.

Б.Г.Кайо рекомендує піднімати нижні кінцівки відповідно позиції плода і відводити витягнуту нижню

кінцівку назад, поєднуючи ці рухи з глибоким черевним диханням.

Зовнішній профілактичний поворот плода на голівку при тазовому передлежанні по

Б.А.Архангельському.

Проводиться тільки в умовах стаціонара при терміні вагітності 34-36 тижнів. Перед виконанням

очищають кишечник та випорожняють сечовий міхур. Поворот потрібно проводити дуже обережно, не

використовувати наркотичних речовин. Правила зовнішнього профілактичного повороту такі: сідниці

зміщують в сторону спинки, спинку – в сторону голівку, а голівку в сторону черевної стінки плоду, дивлячись,

щоб у кінцевому результаті утворився передній вид головного передлежання.

Зовнішній поворот на голівку буде більш ефективним за наступних умов:

1. Якщо тазова частина не опустилася у вхід малого тазу.

2. При нормальному об’ємі амніотичної рідини.

3. Передньому виді плода.

4. Відсутність ожиріння у пацієнтки.

Протягом процедури проводиться моніторінг серцевої діяльності плода і, бажано провести УЗД-

контроль. Деякі фахівці відмовились від зовнішнього профілактичного повороту через велику кількість

протипоказань і високий відсоток ускладнень.

Вагітна із тазовим передлежанням повинна бути госпіталізована в 38 тижнів для підготовки до пологів.

Намагаючись зменшити перинатальну захворюваність і смертність, в сучасному акушерстві важливим

є визначення тактики при родорозрішенні жінок із тазовими передлежаннями.

Завершення вагітності може бути:

1. Шляхом пологів per vias naturalis.

2. Шляхом операції кесарського розтину.

При виборі методу родорозрішення при передлежаннях враховується: термін вагітності, паритет,

різновидність тазового передлежання, положення головки плода, передбачувана маса плода, стан плода,

зрілість шийки матки, розміри таза, ефект від родозбудження.

Показаннями до кесарського розтину при тазових передлежаннях є:

– анатомічно вузький таз;

– великий плід (масою 3600г і більше);

– плід масою менше 2000г;

– ускладнений акушерський анамнез (мертвонародження, слабкість пологової діяльності і т.д.);

– безпліддя в анамнезі;

– роділля, що народжує вперше, віком понад 30 років;

– переношена вагітність;

– передлежання або передчасне відшарування плаценти;

– рубець на матці;

– гіпоксія плода;

– плацентарна недостатність;

– розгинання голівки;

– пізній гестоз (тяжкі форми);

– відсутність готовності шийки матки при терміні 40 тижнів і більше;

– відсутність ефекту від родозбудження.