5.8. Зміни в органах травлення вагітної жінки

Підвищення метаболічної активності в умовах вагітності потребує підвищеного споживання їжі і

обумовлює виникнення певних змін у функціонуванні травної системи. Під час вагітності у жінки підвищується

апетит і одночасно пригнічуються смакові відчуття, зменшується секреція слинних залоз. Уповільнюється

моторика шлунково-кишкового тракту, що пов’язане зі зменшенням його тонусу під впливом вегетативної

нервової системи та зміщенням зростаючою маткою. Зменшується кислотність шлункового соку і вміст в ньому

пепсину. Одночасно активізуються процеси пристінкового травлення і всмоктування в тонкому кишечнику. В

товстій кишці уповільнюється всмоктування води і електролітів.

В печінці активізується синтез жирів, вуглеводів, білків, особливо і глобулінів. Дезинтоксикаційна

здатність дещо обмежується. В останні тижні вагітності печінка зміщується вгору і вправо, трохи збільшується.

Відмічається розширення жовчних протоків. Кількість жовчі зростає, в ній збільшується рівень холестерину,

чим пояснюється схильність до каменеутворення при вагітності.

5.9. Сечовидільна система

Прогресивне зростання інтенсивності обміну речовин, як в материнському організмі, так і в організмі

плода, зумовлює підвищене навантаження на сечовидільні органи. Основні зміни, що виникають в роботі

клубочково-канальцевої системи нирок згадані в підрозділі 5.4. Крім того, слід зазначити, що крім змін в

фільтрації та реабсорбції води і електролітів, змінюється також інтенсивність цих процесів для глюкози (для

вагітності характерна глюкозурія навіть при нормальному її рівні в крові ), кінцевих продуктів білкового

обміну (збільшення виведення сечовини, креатиніну), сечової кислоти. В кінці вагітності можливе виведення

деякої кількості білка (не більше 0,1г/л).

Під час вагітності, особливо в другій половині, послаблюється зв’язковий апарат нирок, що призводить

до патологічної їх рухливості. Розширюється чашково-лоханкова система. Нерідко ці фактори призводять до

стазу сечі і венозного застою, що в поєднанні з пригніченням тонусу сечоводів, на фоні посиленої дії

прогестерону, створює умови для розвитку пієлонефриту.

5.10. Зміна в статевих органах і молочних залозах

Під час вагітності зовнішні статеві органи стають набряклими, вологими і приймають ціанотичний

відтінок. Слизова піхви стає соковитою, гіперемованою, складчастість її більш виражена. Піхвові виділення

посилюються за рахунок підвищеної секреції цервікальних і вестибулярних залоз. В шийці матки поступово

збільшується кількість сполучної тканини і, в меншій мірі, м’язових елементів. Шийка стає щільною,

посилюється її васкуляризація.

Найбільших змін зазнає матка. Розміри її за період вагітності зростає до 37-38см в довжину і 25-26см в

поперечнику (довжина не вагітної матки 7-8см, поперечник 4-5см), а вага збільшується до1000-1200г (вага не

вагітної матки 50-70г). Матка втрачає свою грушоподібну форму і спочатку стає асиметричною через нідацію

плодового яйця в одному із її кутів. В подальшому ця асиметрія вирівнюється і з другої половини вагітності

матка набуває правильної овоїдної форми. Антифлексія матки, збільшуючись в перший тиждень вагітності,

надалі зникає. Консистенція її при вагітності теж змінюється. Матка стає м’якою, особливо в області

перешийку.

В міометрії відмічаються значні структурні зміни, що адаптують м’язові волокна до розмірів плодового

яйця. Вони проявляються в гіпертрофії і гіперплазії міоцитів, які зумовлюються ендокринним впливом

гіпофізу, яєчників і плаценти. Постійно зростає синтез в мускулатурі матки актиноміозину, а наприкінці

вагітності посилюється неогенез гладком’язових клітин із еластичних волокон, що має суттєве значення в

підвищенні скоротливої діяльності міометрію.

Одночасно підлягають змінам і сполучнотканинні елементи. Еластичні волокна в тілі та дні матки

значно потовщуються, а в істмічному відділі залишаються тонкими. Тому до кінця вагітності нижній сегмент

зберігає здатність до розтягування.

Збільшується ємкість кровоносного русла матки: різко розширюються артеріальні та венозні судини,

тонкі їх гілки розростаються і потовщуються, посилюється утворення нових судин; маткові судини звивисті на

початку вагітності, в третьому триместрі випрямляються. Об’єм кровообігу в них відрізняється постійністю

навіть при функціональних змінах в кровонаповненні інших органів, що посилюється впливом гормонів

жовтого тіла, ацетилхоліну та обмеженим вазопресорним впливом антидіуретичного гормону на маткові

судини.

Зв’язковий апарат внутрішніх статевих органів подовжується, що дозволяє матці розвивати нормальну

родову діяльність. Труби розправляються і потовщуються. Яєчники під час вагітності збільшуються, овуляція в

них припиняється. На одному з яєчників функціонує жовте тіло вагітності.

По мірі свого росту матка виходить з порожнини тазу в черевну порожнину, досягаючи на дев’ятому

місяці вагітності мечоподібного відростку грудини.

Молочні залози впродовж вагітності готуються до лактації. Залозисті частки збільшуються в об’ємі і

зростають в кількості. Розростається судинна сітка молочних залоз, підшкірні вени розширюються. Епітеліальні

тканини в залозистих частках збільшуються, в їх протоплазмі з’являються ліпідні включення. Шляхом

видавлювання вже в перші тижні вагітності можна одержати із залози декілька крапель молозива.

Такі зміни в молочних залозах під час вагітності посилюються впливом статевих гормонів і

пролактину. Естрогени стимулюють розростання секретуючої тканини молочних залоз та її

гіперваскуляризацію, прогестерон сприяє росту вивідних проток, а пролактин викликає секрецію молока.