IV стадія – пухлина розповсюджена на суміжні органи або метастази у віддалені органи.

Відповідно міжнародній класифікації рака вульви за системою TNM (1985), рекомендованою для

клінічного використання, стадію захворювання визначають за трьома критеріями: ступенем розповсюдження

первинної пухлини (T – tumor), станом регіонарних лімфовузлів (N – nodus) і наявністю віддалених метастазів

(M – metastases).

Міжнародна класифікація за системою TNM

Tis – преінвазивна карценома;

T0 – первинна пухлина не визначається;

T1 – поодинока пухлина не перевищує в діаметрі 2см;

T2 – поодинока пухлина в діаметрі від 2 до 5см;

T3 – поодинока пухлина в діаметрі більшому за 5см або пухлина будь-якого розміру з

розповсюдженням на піхву (до 2см), анус (без залучення слизової оболонки) та уретру. Багаточисленні пухлини

в зоні що не перевищують 10см;

T4 – поодинока пухлина будь-якого розміру з розповсюдженням на піхву (більш ніж на 2см), анус (із

залученням слизової оболонки) або на ректо-вагінальну перетинку. В зоні багаточисленні пухлини;

N0 – лімфовузли не пальпуються;

N1 – лімфовузли, які легко зрушуються, пальпуються на боці ураження (N1а – неметастатичні, N1в –

метастатичні);

N2 – лімфовузли, які легко зрушуються, пальпуються з обох боків або на протилежному боці (N2а –

неметастатичні, N2в – метастатичні);

N3 – лімфовузли, які не зрушуються;

M0 – без ознак віддалених метастазів;

M1 – з віддаленими метастазами.

Клінічно рак вульви характеризується, з початку, появою свербіння в ділянці зовнішніх статевих

органів, потім з’являються біль і кров’яні виділення. Останні симптоми свідчать про проростання пухлини в

підлеглі тканини та її розпад.

Метастазує рак вульви переважно лімфогенним шляхом. Регіонарними для цієї патології є поверхневі і

глибокі пахові лімфовузли, розташовані біля стегневих судин.

Діагноз рак вульви ставиться на підставі аналізу анамнестичних даних, знаходження виразок та

інфільтратів при огляді зовнішніх статевих органів, проведення кольпоскопії і мікрокольпоскопії. Діагностичне

значення має цитологічне дослідження мазків-відбитків із вражених ділянок вульви. З метою визначення

ступеня розповсюдження патологічного процесу проводять лімфографію та пункційну біопсію пахових

лімфовузлів.

Для лікування жінок із раком вульви використовують комбінований метод та променеву терапію.

Комбіноване лікування (оперативне втручання і променева терапія) призначається при І-ІІІ стадіях

захворювання і забезпечує п’ятирічне продовження життя хворих, майже у 60% жінок. Під час операції

проводять вульвектомію з видаленням регіонарних лімфовузлів.

Променева терапія як частина комбінованого лікування складається з опромінювання, за допомогою

гама- або рентгенотерапевтичних апаратів, зони ушкодження та регіонарних лімфовузлів напередодні і під час

операції. Як соматичний метод лікування її застосовують при І-ІІІ стадіях раку вульви при наявності

протипоказань для оперативного лікування. Ефективність такої терапії (п’ятерічна виживаємість хворих)

коливається в межах 30%.

Низький показник виживаємості хворих при лікуванні раку вульви пов’язаний із виразною злоякістю

перебігу патології та ранньою появою метастазів.