1. При ектопії циліндричного епітелію (стаціонарний ендоцервікоз) і і-іі ступеню чистоти піхвових

мазків, комплекс терапії рекомендується обмежити засобами місцевого впливу: хімічною коагуляцією (у жінок,

які не мали пологів), діатермокоагуляцією або кріотерапією (у жінок, які мали пологи) із послідуючим

призначенням препаратів, які прискорюють процеси регенерації: метилурацил по 0,5 г, 3 рази на добу per os або

10% мазь місцево, або оротат калію по 0,5г 2-3 рази на добу per os 20-30 днів, що попереджує розвиток

метаплазії епітелію.

2. При розвитку доброякісної зони трансформації (прогресуючий або ендоцервікоз, який

загострюється) обгрунтованим є використання біоседа по 2.0 мл N 5, потім по 1.0 мл N 10-15 в/м або п/ш; аевіта

по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу N 20. Після проведення електрохірургічного лікування рекомендується

застосування метилурацилу або оротату калія.

3. У випадках цервіциту у хворих із вищепереліченою патологією слід провести санацію з урахуванням

результатів бактеріологічного дослідження, антибіотикограми, із застосуванням в комплексі терапії діоксидіну

(1% розчин місцево), як одного із антибактеріальних препаратів широкого спектра дії.

4. Лікування хворих із фоновою патологією шийки матки рекомендується проводити комплексно із

застосуванням загальної і місцевої терапії, яка включає:

а) імунотерапію – продігіозан 0.005% розчин по 25-50 мкг в/м 1 раз в 3-4 доби, всього N 3-4;

б) антибактеріальну терапію з урахуванням бактеріологічного дослідження піхвової мікрофлори,

антибіотикограм. Антибіотики вводять у вигляді парацервікального блоку із розчином новокаіну 0,5% –

20-40мл, кожного дня або через день, N 6-8 в поєднанні із місцевим застосуванням антибактеріальних

препаратів (в мазях або гелях);

в) препарати, які покращують обмінні процеси і живлення тканин: – біосед до 2,0 мл N 5, потім по 1 мл

N 10-15 в/м або п/ш кожного дня, або місцево (аплікація); – глотамевіт по 1 драже після їжі 2 рази на день або

аевіт по 1-2 таблетки 2-3 рази на день N 20-30; – метилурацил по 0.5г 3-4 рази на добу per os або місцево (10%

мазь), або оротат калію по 0.5г 2 рази на добу N 20-30.

г) фізіотерапія – циклічний електрофорез із сірнокислою магнезією (25% в) в першу половину

менструального циклу, та сірково-кислим цинком (2.5%) – в другій половині менструального циклу.

Таким чином, для успішної профілактики, виявлення і лікування фонових і передракових станів шийки

матки необхідно:

1) Прагнути до найбільш повного охвату дорослого жіночого населення цитологічним скринінгом, а на

етапі первинної діагностики не зневажати кольпоскопічним і гістологічним методами дослідження;

2) не втрачати онкологічної настороженності і додержуватись правила – в першу чергу виключити

наявність злоякісної пухлини і тільки після цього розпочинати лікувати інших захворювань;

3) до початку лікування визначити стан сусідніх оганів і систем для прогностичної оцінки планового

лікування;

4) тільки проведення комплексного і раціонального лікування дасть можливість знизити частоту данної

патології.

31.5. Гіперпластичні процеси ендометрію

Гіперпластичні процеси ендометрію є однією з актуальних проблем гінекології. Їх частота суттєво

підвищується у періоді вікових гормональних змін в періменопаузі. Складність цієї проблеми обумовлена тим,

що гіперплазія слизової оболонки матки може бути проявленням багатьох патологічних станів жіночого

організму.

31.5.1. Етіологія і патогенез

Збалансована гормональна дія через цитоплазматичні і ядерні рецептори забезпечує фізіологічні

циклічні зміни слизової оболонки матки. Зміни в гормональному стані жінки в результаті порушення

співвідношення ФСГ/ЛГ (обсолютна або відносна недостатність ЛГ) може призвести до зміни росту.

Проліферативну дію визивають не лише класичні естрогени (естрадіол, естрон, естріол), а і

фенолстероїди, які утворюються в яєчниках, наднирниках, особливо в післяменопаузі. Порушення метаболізму

гормонів у печінці і шлунково-кишковому тракті, ліпідного обміну, функцій щитовидної залози, іммунитету

сприяє також розвитку гіперпластичних процесів.

В анамнезі хворих можуть бути дані про дисфункціональні маткові кровотечі в різні періоди життя

жінки, тяжкі стресові ситуації, що підтверджує роль ЦНС в механізмі виникнення цієї патології.

В періоді статевого дозрівання до розвитку гіперпластичних процесів ендометрія в основному

приводить ановуляція по типу атрезії фолікулів, що супроводжується пролонгованою стимуляцією ендометрія

низькими дозами естрогенів і прогестеронодефіцитним станом. Інколи розвиток гіперпластичних процесів

може бути при непорушених гормональних співвідношеннях.