31.3.8. Діагнгостичне вишкрібання цервікального каналу

і порожнини матки

Це один з видів біопсії, коли матеріалом для гістологічного дослідження є слизова оболонка

цервікального каналу. При наявності супутньої патології тіла матки (аденоміоз, міоми, гіперпластичні процеси)

проводять тотальне штрихове вишкрібання ендометрію. Дослідження краще проводити в другу фазу

менструального циклу. Інформаційність методу дуже висока. Недоцільно повторювати вишкрібання в короткі

терміни, особливо при відсутності результатів попереднього морфологічного дослідження. Після вишкрібання

спостерігається різке повнокрів’я, порушення цілості кровоносних, лімфатичних судин, що різко підвищує

загрозу дисемінації раку.

31.4. Лікування фонових та передракових станів

жіночих статевих органів

Сучасна система профілактичних заходів злоякісних пухлин геніталій складається з двох етапів:

І етап – проводиться первинне виявлення (скринінг). Він вміщує збір анамнезу, загальний огляд,

обстеження молочних залоз, огляд зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки в дзеркалах, забір мазків для

цитологічного дослідження, бімануальне піхвове та ректальне обстеження.

ІІ етап – складається з методів поглибленої діагностики при підозрі на рак і передрак геніталій.

Профілактичні огляди обов’язково повинні проводитись із застосуванням цитологічного дослідження.

Вірогідність цитологічного скринінгу досягає 98%. Невід’ємною умовою цитологічного скринінгу є регулярне

цитологічне обстеження більшості жіночої популяції (80%) в віці за 20 років. Етап поглибленого обстеження

завершується встановленням вірогідного діагнозу.

Головною метою лікаря є розпізнання фонових і передракових захворювань шийки матки і адекватне

лікування цих станів. До останнього часу допускаються великі помилки лікування хворих із патологією шийки

матки. В більшості випадків на шийці матки діагностують “ерозії” шийки матки, які відносять до передракових

захворювань. Після обстеження цієї групи хворих застосовують широко розповсюджений метод –

діатермокоагуляцію. У 10-12% випадків виникає рак. Це тому, що після електрокоагуляції виліковуються лише

патологічні процеси, які знаходяться на поверхні епітелію. Нерідко досягається косметичний ефект, в той час

як більш виражені патологічні процеси в глибоких шарах епітелію, які мають місце при дисплазіях (справжніх

передраках), залишаються без змін. Все це свідчить про те, що діатермокоагуляція не може бути застосована

для лікування хворих із дисплазіями.

В групі доброякісних патологічних процесів вибір методу лікування можливий на основі даних клініко-

ендоскопічного і цитологічного обстеження.

Всі методи лікування захворювань шийки матки розділяють на консервативні і хірургічні. В свою

чергу консервативні діляться на фармакотерапевтичні, немедикаментозні (фізіотерапевтичні і нетрадиційні).

Консервативне лікування проводиться при виявленні запальних процесів шийки матки і піхви. Бажано

встановити інфекційний агент (бактеріальна флора, кандидоз, хламідії та ін.). Терапія повинна мати

комплексний характер. Після етіопатогенетичного лікування морфологічна картина захворювання може

змінюватись в кращий бік.

Фізіотерапія включає низькочастотний ультразвук на шийку матки, внутрішньошийковий

електрофорез (1-2% розчин цинку сульфату 1 раз в тиждень 6-8 процедур), короткохвильову УФ-терапію.

З нетрадиційних методів терапії застосовують голкорефлексотерапію. Використовують метод дисперсії

з експозицією голок 20-40 хвилин. Ці види лікування рідше використовують як самостійні, а частіше як

компонент комплексного лікування.

До консервативних методів лікування відноситься хімічна коагуляція шийки матки. Для хімічної

коагуляції в клінічній практиці застосовують препарати Ваготил (Польща) і Солковагін фірми “Solco”

(Швейцарія).

Ваготил – це продукт конденсації метакроол сульфанової кислоти і метанолу. Випускається у вигляді