АКУШЕРСТВО

ТА

ГІНЕКОЛОГІЯ

а редакцією

доктора медичних наук, професора А.М. Громової,

доктора медичних наук В.К. Ліхачова

Допущено Головним управлінням навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я

України як підручник для студентів стоматологічних факультетів медичних

навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації

ПОЛТАВА-2000

ББК 57.1+57.16 ] я 73

УДК 618.2/.7+618.1(075.8)

Автори: А.М.Громова, В.К.Ліхачов, Л.М.Добровольська, А.П.Голубєв, Г.М.Алтуєв,

Н.І.Мітюніна, Т.Ю.Ляховська, М.С.Чопорова, Н.О. Удовицька, В.Б.Мартиненко,

О.Г.Макаров, А.А. Дудченко.

Акушерство та гінекологія / За ред. А.М. Громової, В.К. Ліхачова.– Полтава:

Полтава”, 2000. – 600с., іл.

В підручнику, підготовленому колективом кафедри акушерства і гінекології

Української медичної стоматологічної академії, наведені вичерпні дані про фізіологічне та

патологічне акушерство, гінекологічні захворювання, які передбачені програмою для

стоматологічних факультетів, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України.

Висвітлено сучасні уявлення про фізіологію вагітності та пологів. Описано етіологію,

патогенез, клініку, діагностику, лікування основних видів акушерської та гінекологічної

патології, зокрема пізні гестози, невиношування та переношування вагітності,

фетоплацентарну недостатність, аномалії скоротливої діяльності матки, акушерські

кровотечі, запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення менструальної

функції. Викладені основи оперативного акушерства, сучасні методи планування сім ї.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Основні етапи розвитку акушерства (А.М.Громова, Л.М. Добровольська)

Розділ 2. Структура і організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні (Л.М. Добровольська)

*0 Жіноча консультація

*1 Стаціонар пологового будинку

Розділ 3. Анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму (А.М.Громова)

*2 Анатомія жіночих статевих органів

*3 Фізіологічні особливості жіночого організму

*4 Менструальний цикл

*5 Методи функціональної діагностики

Розділ 4. Запліднення та розвиток плода (А.П.Голубєв, О.Г.Макаров)

*6 Запліднення

*7 Розвиток плідного яйця

Розділ 5. Зміни в організмі жінки під час вагітності (В.К.Ліхачов)

*8 Ендокринна система

*9 Центральна нервова система

*10 Особливості метаболізму, властиві вагітності

*11 Водно-сольовий обмін

*12 Серцево-судинна система

*13 Гематологічні зміни під час вагітності

*14 Функція системи дихання

*15 Органи травлення

*16 Зміни в статевих органах і молочних залозах

*17 Опорно-рухова система

*18 Покриви тіла та вага жінки при вагітності

Розділ 6. Діагностика вагітності. Спостереження за її перебігом (А.П.Голубєв, В.Б.Мартиненко)

*19 Ознаки вагітності

*20 Біологічні методи діагностики вагітності

*21 Акушерська термінологія

*22 Методи обстеження вагітної

*23 Діагностика терміну вагітності

*24 Ведення вагітної в жіночій консультації. Видача дородової відпустки

Розділ 7. Сучасні методи діагностики стану плода (В.Б.Мартиненко, Л.М.Добровольська)

*25 Ультразвукове дослідження

*26 Біофізичний профіль плода

*27 Оцінка стану серцевої діяльності плода

*28 Визначення ступеня зрілості легень плода

*29 Інвазивні методи діагностики стану плода та навколоплідних вод

Розділ 8. Гігієна та дієтетика вагітних (М.С.Чопорова)

Розділ 9. Асептика та антисептика в акушерстві (М.С.Чопорова, Г.М.Алтуєв)

Розділ 10. Жіночий таз. Таз з акушерської точки зору (В.Б.Мартиненко, О.Г.Макаров)

Розділ 11. Фізіологія пологів (А.М.Громова, Н.І.Мітюніна, Г.М.Алтуєв)

*30 Причини початку пологів

*31 Регуляція пологової діяльності

*32 Пологові сили

*33 Біомеханізм пологів при згинальних передлежаннях

*34 Клінічний перебіг пологів

*35 Ведення пологів

Розділ 12. Знеболювання пологів (Н.І.Мітюніна)

*36 Метод психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів

*37 Медикаментозне знеболювання пологів

*38 Немедикаментозні методи анестезії в пологах

Розділ 13. Фізіологія новонародженого, надання допомоги та догляд за ним (А.М.Громова)

Розділ 14. Клінічний перебіг та ведення післяпологового періоду (В.К.Ліхачов)

*39 Перебіг післяпологового періоду

*40 Ведення післяпологового періоду

Розділ 15. Тазові передлежання плода. Перебіг вагітності та пологів (А.М.Громова, Н.І.Мітюніна)

*41 Діагностика тазових передлежань

*42 Перебіг і ведення вагітності

*43 Біомеханізм родів при тазових передлежаннях

*44 Особливості перебігу і ведення пологів при тазових передлежаннях

Розділ 16. Багатоплідна вагітність (Н.І.Мітюніна, М.С.Чопорова)

*45 Загальні положення

*46 Діагностика багатоплідної вагітності

*47 Перебіг та ведення багатоплідної вагітності

*48 Перебіг пологів

*49 Ведення пологів

Розділ 17. Невиношування та переношування вагітності (Л.М.Добровольська)

*50 Невиношування вагітності

*51 Переношування вагітності

Розділ 18. Фетоплацентарна недостатність. Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого

(Л.М.Добровольська)

*52 Фетоплацентарна недостатність

*53 Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого

Розділ 19. Ранні токсикози вагітних. Пізні гестози (В.К.Ліхачов)

*54 Ранні токсикози вагітних

*55 Токсикози вагітних, що рідко зустрічаються

*56 Пізні гестози

Розділ 20. Аномалії скоротливої діяльності матки (А.М.Громова)

*57 Патологічний прелімінарний період

*58 Слабкість родової діяльності

*59 Надмірно сильна родова діяльність

*60 Дискоординована родова діяльність

Розділ 21. Аномалії кісткового тазу (В.К.Ліхачов)

*61 Анатомічно звужений таз

*62 Перебіг вагітності і пологів при звуженому тазі

*63 Ведення пологів при звужених тазах

Розділ 22. Родові травми (А.П.Голубєв, Т.Ю.Ляховська)

*64 Розриви шийки матки

*65 Розриви піхви

*66 Розриви промежини і вульви

*67 Розрив матки

*68 Післяродові нориці

*69 Післяродовий виворіт матки

*70 Розходження і розриви лонного сполучення

Розділ 23. Акушерські кровотечі (А.М.Громова, Т.Ю.Ляховська)

*71 Передлежання плаценти

*72 Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти

*73 Кровотечі в послідовому та ранньому післяродовому періодах

Розділ 24. Післяпологові септичні захворювання (А.М.Громова, В.К.Ліхачов)

*74 Перший етап

*75 Другий етап

*76 Третій етап

*77 Четвертий етап

*78 Загальні принципи лікування післяпологових септичних захворювань

Розділ 25. Захворювання новонароджених (А.М.Громова)

*79 Родові травми новонародженого

*80 Токсико-септичні захворювання новонароджених

Розділ 26. Оперативне акушерство (В.К.Ліхачов)

*81 Операції, що зберігають вагітність

*82 Операції, які готують родові шляхи

*83 Акушерський поворот

*84 Розроджуючі операції

– акушерські щипці (Н.О.Удовицька)

– вакуум-екстракція плода

– екстракція плода за тазовий кінець

– кесарський розтин (Н.І.Мітюніна)

Плодоруйнівні операції

Операції, що виконуються в третьому періоді пологів і в ранньому післяпологовому

періоді

Розділ 27. Загальна _____симптоматологія гінекологічних захворювань та методи обстеження гінекологічних

хворих (В.К.Ліхачов, Т.Ю.Ляховська)

*85 Симптоми гінекологічних захворювань

*86 Методи обстеження гінекологічних хворих

Розділ 28. Запальні захворювання жіночих статевих органів (В.К.Ліхачов, Т.Ю.Ляховська)

*87 Неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів

*88 Запальні захворювання жіночих статевих органів, які передаються статевим шляхом

Розділ 29. “Гострий живіт” в гінекології (В.К.Ліхачов)

*89 “Гострий живіт”, пов’язаний з кровотечею в черевну порожнину

*90 Порушення живлення пухлин внутрішніх статевих органів

*91 “Гострий живіт” при гнійних запальних захворюваннях жіночих статевих органів

*92 Пельвіоперитоніт та перитоніт

Розділ 30. Порушення менструальної функції (А.М.Громова, В.К.Ліхачов)

*93 Класифікація порушень менструального циклу

*94 Форми порушень менструального циклу

Розділ 31. Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів (А.М.Громова,

Т.Ю.Ляховська, Н.О.Удовицька)

*95 Фонові процеси жіночих статевих органів

*96 Передракові захворювання шийки матки

*97 Діагностика фонових та передракових захворювань жіночих статевих органів

*98 Лікування фонових та передракових станів жіночих статевих органів

*99 Гіперпластичні процеси ендометрію

Розділ 32. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів (А.М.Громова, Т.Ю.Ляховська,

Н.О.Удовицька, Г.М.Алтуєв)

*100 Доброякісні пухлини яєчників

*101 Фіброміома матки

Розділ 33. Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів (Л.М.Добровольська, В.К.Ліхачов)

*102 Рак вульви

*103 Рак шийки матки

*104 Рак тіла матки

*105 Саркома матки

*106 Рак яєчників

*107 Рак маткових труб

*108 Трофобластичні захворювання

Розділ 34. Штучний аборт (Г.М.Алтуєв, О.Г.Макаров)

*109 Штучне переривання вагітності до 12 тижнів

*110 Переривання вагітності після 12 тижнів

*111 Ускладнення штучного аборту

Розділ 35. Сучасні методи планування сім’ї (Л.М.Добровольська)

*112 Традиційні методи контрацепції

*113 0Сучасні методи контрацепції

*114 Добровільна хірургічна стерилізація

*115 Невідкладна (посткоітальна) контрацепція

*116 Контрацепція в різні періоди життя жінки

Розділ 36. Медико-генетичне консультування в акушерстві (А.М.Громова, А.А.Дудченко)

*117Організація і структура медико-генетичної служби

*118 Спадкові захворювання та вроджені вади розвитку

*119 Методи медико-генетичної діагностики

*120 Профілактика вроджених вад розвитку плода.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АКТГ – адренокортикотропний гормон

АЛТ – аланінамінотрансфераза

АСТ – аспартатамінотрансфераза

АТ – артеріальний тиск

АТФ – аденозинтрифосфат

БМ – бар’єрний метод (контрацепції)

ВВР – вроджені вади розвитку

ВМК – внутрішньоматковий контрацептив

ВСДМ – висота стояння дна матки

ГБО – гіперборична оксигенація

ГГВК – глюкозо-гормонально-вітаміно-кальцієвий фон

ДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (крові)

ДНК – дезоксирибонуклеінова кислота

ДХС – добровільна хірургічна стерилізація

ЕКГ – електрокардіографія

ЗПОС – загальний периферичний опір судин

ІЦН – істміко-цервікальна недостатність

КІК – комбіновані ін’єкційні контрацептиви

КОК – комбіновані оральні контрацептиви

17-КС – 17-кетостероїди

КТГ – кардіотокографія

ЛГ – лютеінізуючий гормон

НСТ – нестресовий тест

НУГ – натрійуретичний гормон

ОІР – об’єм інтерстиціальної рідини

ОЦК – об’єм циркулюючої крові

ПМ – природні методи (контрацепції)

ПН – плацентарна недостатність

ПРПО – передчасний розрив плодових оболонок

ПСЗ – післяпологові септичні захворювання

РДС – респіраторний дистрес синдром

РНК – рибонуклеїнова кислота

СА – самовільні аборти

САТ – середньодинамічний артеріальний тиск

СДР – синдром дихальних розладів

СТ – стресовий тест

СТГ – соматотропний гормон

ТТГ – тіреотропний гормон

УЗД – ультразвукове дослідження

УФОАК – ультрафіолетове опромінення аутокрові

УФОК – ультрафіолетове опромінення крові

ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт

ФКГ – фонокардіографія

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон

ХГ – хоріонічний гонадотропін

ЦРЛ – центральна районна лікарня

ЧСС – частота серцевих скорочень

ШВЛ – штучна вентиляція легень

ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Акушерство і гінекологія – це дві спеціальності, які в практиці тісно пов’язані між собою.

Акушерство (від франц. accoucher – народжувати) – медична дисципліна, що об’єднує відомості про

дітородну функцію жінки і визначає раціональну допомогу під час нормального і патологічного перебігу

вагітності, пологів і післяпологового періоду. Важливим розділом акушерства є профілактичні заходи,

направлені на попередження патологічних процесів, які виникають на підставі вагітності.

Гінекологія (наука про жінку, від грец. gyne – жінка та logos – наука) – медична дисципліна, що

займається вивченням фізіологічної діяльності статевих органів жінки та патологічних процесів, що виникають

в них, а також профілактикою та лікуванням захворювань статевих органів.

Акушерство – це найдавніша галузь медицини, а гінекологія сформувалась як окрема медична

дисципліна в середині ХІХ сторіччя. Зараз в Україні створена широка мережа лікувально-профілактичних

установ по наданню допомоги матерям і дітям. Це консультації для жінок і дітей, акушерсько-гінекологічні

стаціонари, ясла, дитячі садки, дитячі поліклініки і лікарні.

Вивчення акушерства є невідкладною складовою частиною сучасної підготовки медичних кадрів, в

тому числі і стоматологів.

Одним з перших російських лікарів, який побачив зв’язок акушерства із стоматологією, був засновник

вітчизняного акушерства Н.М.Максимович-Амбодик (1744-1812), уродженець с. Веприк Полтавської губернії.

В своєму творі “Мистецтво повивання, або наука про баб’ячу справу” (1784-1786) Н.М.Максимович-Амбодик

звертає увагу також на деякі питання стоматології, дає багато корисних порад про гігієну порожнини рота

дитини, описує захворювання зубів та слизової оболонки рота.

Сьогодні існує науково обґрунтована антенатальна профілактика стоматологічних захворювань.

Відомо, що кожному терміну антенатального періоду відповідає ступінь формування та мінералізації різних

груп тимчасових зубів. Рентгенологічні дослідження показали, що при терміні вагітності 18-19 тижнів

починається мінералізація ріжучого краю ікла і медіально-щічних горбів перших молярів. У 24-25 тижнів

вагітності продовжується мінералізація різців, майже повністю кальцифікується ріжучий край ікла, триває

мінералізація щічних горбів першого моляра, з’являються ділянки кальцифікації язиково-медіальних горбів,

виникають ознаки початку мінералізації щічно-медіального бугра другого моляра, починає вимальовуватись

фолікул першого постійного моляра. У 26 тижнів вагітності продовжується мінералізація різців та ікол; щічні

горби перших молярів майже зливаються, візуалізуються перші ознаки мінералізації верхівки дистально-

щічного горба другого моляра, збільшується фолікул шостого зуба. У 32 тижні вагітності продовжується

мінералізація різців та ікол. Зливаються щочні горби перших молярів, з’являється верхівка медіально-язичного

горба другого моляра. У 36 тижнів вагітності кальцифіковані всі поверхні різців (крім пришиїчної ділянки),

повністю злилися щічні горби перших молярів, більш чітко вимальовуються язичні горби перших тимчасових

молярів, процес мінералізації розповсюджується на проксимальну поверхню першого тимчасового моляра.

Інтенсивніше йде мінералізація дистально-язикового горба другого моляра. Пришиїчна ділянка різців,

вестибулярна, пришиїчна та проксимальна поверхня ікол, язична поверхня першого тимчасового моляра,

основна частина коронки першого постійного, а також фісури усіх тимчасових зубів формуються після

народження дитини.

Патологія тимчасових різців ізольована від патології молярів. Вона виникає у випадку патологічного

впливу на зачаток, що формується в терміні до 17 тижнів вагітності. Патологічні умови, які впливають на

формування тимчасових зубів у період після 17 тижнів вагітності, викликають вади розвитку тільки в

тимчасових молярах.

Патологічний перебіг вагітності (гестози вагітних, ізоантигенна несумісність між організмом матері і

плода, загроза переривання вагітності) та екстрагенітальні захворювання у вагітних негативно впливають на

формування органів порожнини рота і зубів плода. У здорових вагітних при оптимальних умовах розвитку

плода формування зубів проходить швидше, краще йде кальцифікація зубних тканин тимчасових різців, а у

жінок з токсикозом і екстрагенітальними захворюваннями розвиток тимчасових зубів у плода затримується,

мінералізація тканин цих зубів значно уповільнюється.

Порушення процесу ембріогенезу в зачатках зубів проявляється різними формами гіпоплазії твердих

тканин зубів. При цьому має місце дегенерація або деструкція адамантобластів. Їх недостатня, сповільнена, а

часом й спотворена функція викликає порушення процесу формування білкових структур і мінералізації

тимчасових зубів. Багаточисельними дослідженнями підтверджено, що на стійкість тимчасових зубів до карієсу

впливає порушення вуглеводного обміну, що спостерігається у жінок з цукровим діабетом або виникає

внаслідок захворюваня щитовидної залози, психічних травм, вірусних захворювань, хронічної гіпоксії. Ступінь

мінералізації емалі тимчасових зубів і насичення її мінеральними компонентами у недоношених дітей набагато

нижче, ніж у дітей, які народились своєчасно.

Відомо, що аномалії розвитку обличчя та щелеп у вигляді розщілин з’являються, головним чином, в

перші три місяці вагітності. Протягом перших двох місяців внутрішньоутробного розвитку можуть

утворюватись кісти та нориці білявушної ділянки та шиї. Захворювання вагітної в ці періоди можуть привести

до подібних ембріопатій. Вади, що виникають пізніше, головним чином є наслідком пошкоджуючої дії як

ендогенних (підвищена кількість білірубіну та креатиніну в сироватці крові, наявність ацетону), так і

екзогенних факторів (прийом медикаментів, вплив іонізуючої радіації та електромагнітних полів). Сюди

відносять: неправильну будову черепа, недорозвиток хрящів носу і вуха.

Профілактика зубо-щелепної патології повинна розпочинатись в антенатальному періоді в жіночій

консультації шляхом охорони здоров’я вагітної жінки. Мета профілактики цього періоду – усунення

професійних шкідливостей, встановлення правильного режиму дня і харчування жінки, лікування інфекційних

захворювань, профілактика та лікування гестозів вагітних. За направленням жіночої консультації стоматолог

повинен взяти на облік жінок із проявами вродженої патології (розщілини губи та щелеп, вроджені синдроми та

ін.), забезпечити всім вагітним санацію порожнини рота. Важливим є з’ясування наявності патології зубо-

щелепної системи у батьків, так як такі аномалії, як адентія зубів, діастема, глибокий прикус, прогнатичний

прикус спадкуються. Так виникає потреба тісної сумісної роботи стоматолога із акушером-гінекологом і,

бажано, із клінічним генетиком.

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

Охорона здоров’я жінки, матері і дитини є першочерговим державним завданням. Правильна

організація акушерсько-гінекологічної допомоги в значній мірі визначає її ефективність.

Особливе значення має співпраця акушерської та гінекологічної служби з терапевтичною службою,

диспансеризація та оздоровлення населення в підлітковому віці, перед вступом до шлюбу і створенням сім’ї.

Важливим завданням акушерства є перинатальна охорона плода, покращання діяльності центрів і кабінетів

пренатальної діагностики, загальної медичної і спеціалізованої допомоги вагітним жінкам.

Лікувально-профілактична допомога жінкам надається в амбулаторно-поліклінічних, лікарняних і

санаторно-курортних закладах, а також в закладах швидкої медичної допомоги.

Основними закладами охорони здоров’я, які надають акушерсько-гінекологічну допомогу є:

1. Об’єднаний пологовий будинок (загального профілю і спеціалізований по одному із видів патології

вагітних: серцево-судинні, ендокринні захворювання, туберкульоз, серологічна несумісность крові матері та

плоду, невиношування вагітності та ін.). В неспеціалізованих пологових будинках є відділення або палати для

вагітних, роділь і породіль з вказаними захворюваннями.

2. Жіноча консультація, яка може бути структурним підрозділом пологового будинку, поліклініки або

амбулаторії.

3. Акушерські та гінекологічні відділення міських, обласних, районних, відділкових та інших лікарень.

Згідно розпорядження Міністерства охорони здоров’я можуть створюватись і інші заклади, не

передбачені номенклатурою (санаторії для вагітних, матері і дитини, медико-генетичні консультації). Крім

того, акушерсько-гінекологічна допомога жінкам може надаватись закладами, які не входять в систему охорони

материнства і дитини (будинки відпочинку для вагітних, акушерсько-гінекологічні відділення і жіночі

консультації відомчих лікарень і т д ).

У великих містах створюються консультації з питань шлюбу та сім’ї, де надається консультативна і

лікувально-профілактична допомога при захворюваннях, які приводять до порушення сімейно-шлюбних

відносин. В цих консультаціях є кабінети сексопатологічної допомоги, дитячої гінекології, жіночого та

чоловічого безпліддя, по невиношуванню вагітності, лікуванню патологічного клімаксу, плануванню сім’ї та

інші. Також у великих містах організуються медико-генетичні консультації або кабінети. Їх діяльність

направлена на профілактику, своєчасне виявлення і лікування складних хвороб, невиношування вагітності та

пов’язаних з цим ускладнень для матері і дитини.

Акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості проводиться поетапно:

I етап – сільський лікарський відділок. Він включає: фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП),

колгоспний пологовий будинок та пологові і гінекологічні ліжка, кабінети акушерства та гінекології в

відділкових лікарнях або в самостійній лікарняній амбулаторії.

II етап – районні заклади. Головними з них є: районний пологовий будинок та центральна районна

лікарня (ЦРЛ), яка, в свою чергу, об’єднує жіночу консультацію та акушерсько-гінекологічні відділення.

III етап – обласні заклади. Сюди входять: обласний пологовий будинок, акушерсько-гінекологічні

відділення обласної лікарні, міський пологовий будинок обласного центру (виконує функції обласного

пологового будинку), кабінети лікарів акушер-гінекологів обласної поліклініки. Вищий рівень цього етапу –

республіканські (державні) консультативні центри, науково-дослідні інститути охорони матері і дитини,

кафедри акушерства і гінекології медичних вузів.

На етапі сільського лікарняного відділку за надання лікувально-профілактичної допомоги жінкам

відповідає головний лікар відділкової лікарні. В районі загальне керівництво виконує головний лікар ЦРЛ, а

безпосередньо – при населенні району 70 тисяч чоловік і більше – заступник головного лікаря ЦРЛ по

дитинству і пологовій допомозі; при населенні менше ніж 70 тисяч – позаштатний районний акушер-гінеколог.

В обласних закладах відповідає – головний акушер-гінеколог – штатний спеціаліст управління охорони

здоров’я обласного виконавчого комітету.

2.1. Жіноча консультація

Жіноча консультація – це амбулаторно-поліклінічне відділення диспансерного типу, в роботі якого

найбільш достатньо відображається основний принцип сучасної охорони здоров’я – єдність профілактики та

лікування.Метою діяльності жіночої консультації є надання лікувально-профілактичної допомоги, яка

спрямована на оздоровлення жінок; профілактики материнської та перинатальної захворюваності та смертності.

Для досягнення цієї мети у жіночій консультації вирішуються такі завдання:

1. Здійснення лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на попередження ускладнень

вагітності, пологів, післяпологових та гінекологічних захворювань; проведення перинатальної охорони плоду.

2. Надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги.

3. Проведення роботи по контрацепції та попередженню абортів.

4. Впровадження у практику сучасних методів діагностики, профілактики та лікування патології

вагітності, захворювань роділь та гінекологічних хворих.

5. Проведення санітарно-просвітницької роботи.

6. Забезпечення жінок соціально-правовим захистом у відповідності з законодавством про охорону

материнства та дитинства.

7. Забезпечення послідовності в обстеженні та лікуванні вагітних жінок, породіль та гінекологічних

хворих.

8. Здійснення систематичного зв’язку з пологовим будинком (відділенням) поліклінік, відділень

швидкої та невідкладної допомоги, інших лікувально-профілактичних установ (протитуберкульозного, шкірно-

венерологічного, онкологічного диспансерами та ін.);

9. Проведення роботи по плануванню сім’ї.

Жіночі консультації працюють в поєднанні з акушерськими стаціонарами, поліклініками, а також як

самостійні лікувально-профілактичні заклади.

Не дивлячись на численність завдань, які виконуються лікарями під час нагляду за вагітними, головним

залишається виявлення серед них груп високого ризику перинатальної та материнської смертності. Жінкам цієї

групи необхідно проводити цілеспрямовані профілактичні заходи і забезпечити розродження в стаціонарі, що

відповідає ступеню виявленого ризику.

До I (низького) ступеню відносять пологи у жінок, що народжують вдруге або втретє і мають

неускладнений перебіг вагітності; жінок з першою вагітністю без акушерських ускладнень та екстрагенітальних

захворювань з нормальними даними акушерської антропометрії; жінок, що народжують вперше, які мають не

більше одного неускладненого аборту в анамнезі.

До II (середнього) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з екстрагенітальними захворюваннями,

анатомічно вузьким тазом, великим плодом, неправильним положенням плоду, передлежанням плаценти, а

також у вагітних старших вікових груп (понад 30 років). До цієї групи відносяться жінки з гестозами,

інфекційними ускладненнями, мертвим плодом, кількома абортами, перинатальною загибеллю плоду в

анамнезі, із звичним невиношуванням та загрозою невиношування, жінки з пологами, що ускладнені

кровотечею, а також жінки з операціями на матці.

До III (високого) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з важкими екстрагенітальними

захворюваннями: ревматичний або септичний ендокардит, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба II-III ст,

загострення системних захворювань сполучної тканини, гепатоз, відшарування та передлежання плаценти,

бактеріальний та больовий шок, емболія навколоплідними водами.

Направлення вагітних у стаціонар із врахуванням ступеню ризику дозволяє виконати принцип

етапності розродження та сприяє зниженню перинатальної та материнської смертності.