1.Спектр та характеристика рентгенівського випромінювання.

Вільгельм Конрад Рентген (нім. Wilhelm Conrad Röntgen ) — (*27 березня 1845 — †10 лютого 1923) — німецький фізик.

У 1895 році відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання — рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності.

Перша Нобелівська премія з фізики 1901 року була присуджена Рентгену. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу у медицині. Конструкція створеної ним першої рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів

Біографія

Перший лауреат нобелівської премії Вільгельм Конрад Рентген народився 17 квітня 1845 року у прикордонному місті Ленепе(Німеччина, сучасна назва міста Ремшайд). Вільям був єдиною дитиною в родині. Батько був купцем і виробником одягу. Мати Шарлота Констанца родом з Амстердама. Першу освіту Вільгельм отримує у приватній школі Мартинуса фон Дорна. З 1861 він відвідує Утрехтську Технічну школу, але в 1863 його відраховують за карикатуру на викладача, через що юнак мав переїхати до Цюріха навчатися у вищу технічну школу. У цьому закладі атестат не був обов'язковим, натомість був передбачений екзамен, на якому 30 років по тому провалився Ейнштейн. Особливу цікавість Конрад Рентген проявляє до математики та фізики. В 1869 році захищає дисертацію на ступінь доктора філософії.

Визначивши для себе профільною наукою фізику, Вільгельм влаштовується асистентом на кафедрі фізики в Цюріху, Гісені. У період з 1871 по 1873 Вільгельм працює у Вюрцбурзькому університеті, а 1874 року разом зі своїм професором Августом Адольфом Кундта переходить до Страсбурзького університету. Там В.Рентген п'ять років працював лектором (до 1876), а потім професором (з 1876 року). У 1875 році Вільгельм стає професором Академії Сільського Господарства в Каннінгемі (Віттенберг). У 1879 році його перевели на кафедру фізики в університеті Гіссен, яку згодом очолив. З 1888 року Рентген очолював кафедру фізики в Університеті Вюрцбурга, у 1894 році його обирають ректором цього університету. У 1900 році Рентген очолює кафедру фізики університету Мюнхена - вона стала останнім місцем його роботи. Після досягнення відповідного граничного віку науковець передав кафедру Вільгельму Провину, але працювати продовжував до кінця життя.

Вільгельм Рентген мав родичів у США і хотів емігрувати. Його навіть прийняли в Колумбійський університет у Нью-Йорк. Проте вчений залишився у Мюнхені.

Помер 10 лютого 1923 від раку. Його прах захоронено в Гісені.

Дослідження

Вільгельм Конрад Рентген досліджував пружні властивості кристалів, в'язкість та діелектричну проникність деяких рідин, вимірював магнітне поле рухомих зарядів. Його наукові інтереси простиралися в області електромагнетизму, фізики кристалів, оптики, молекулярної фізики. Рентген відкрив в 1885 магнітне поле діелектрика, який рухається в електричному полі (так званий "рентгенів струм"). Його дослід наочно показав, що магнітне поле створюється рухомими зарядами, і мав величезне значення для створення Г. Лоренцом електронної теорії. Досліджуючи електромагнітні явища в кристалах, він відкрив взаємозв'язок електричних і оптичних явищ у кристалах. Але найвідомішим відкриттям Рентгена стали промені, названі його ім'ям.

Ще Фарадей серйозно займався цими явищами, описав різноманітні форми розряду, відкрив темний простір у світному стовпі розрідженого газу. Гольдштейн (1850-1931), вивчаючи властивості променів, назвав їх катодними променями (1876 р.). Через три роки Вільям Крукс (1832-1919) довів матеріальну природу катодних променів і назвав їх "променистою матерією" - речовиною, що знаходяться в особливому четвертому стані. Відхилення катодного пучка магнітним полем в трубці Крукса стало класичною шкільною демонстрацією. Проте досліди по електричному відхиленню катодних променів не були настільки переконливими. Герц не виявив такого відхилення і прийшов до висновку, що катодний промінь - це коливальний процес в ефірі. Учень Герца Ф. Ленард, експериментуючи з катодними променями, в 1893р. показав, що вони проходять через віконце, закрите алюмінієвою фольгою, і викликають світіння у просторі за віконцем. Ось з такими трубками експериментував Вюрцбурзький професор Вільгельм Конрад Рентген в кінці 1895р. при відкритті X-променів.

У 1920 році він опублікував свою останню роботу - обширну рукопис з фізики кристалів, яка узагальнювала дослідження, початі ним спільно з Йоффе. За своє життя вчений опублікував не дуже багато праць. Сім великих публікацій і 60 наукових статей. Але кожне слово в них було обгрунтовано, кожен аргумент математично і експериментально доведено.