1Мл та вводиться внутрішньовенно зі швидкістю 2,5мкг/хв протягом 30хв, потім швидкість введення може бути

збільшена чи зменшена в залежності від клінічного ефекту. Для екстраамніального введення застосовують

більш концентрований розчин (100мкг/кг), який вводиться через катетер Фоллея №12-14. Початкова доза – 1мл,

в подальшому вводять по 1-2мл через кожні 2-4 години.

При застосуванні з метою аборту дінопроста (простін F2) виконується трансабдомінальна пункція

плідного міхура, видаляється не менше ніж 1 мл амніотичної рідини, потім в плідний міхур дуже повільно

вводиться 40 мг (8мл) препарату. Якщо протягом 24 годин аборт не відбувся, можливе повторне введення ще

10-40мг (2-8мл) препарату тим же шляхом. Для переривання вагітності дінопростоном можна використовувати

його таблетовану форму. Внутрішньопіхвові таблетки (3,0мг – 6 таблеток) вводяться високо в піхву. Введення

повторюють кожні 3-5 годин до розвитку аборту.

При наявності протипоказань до застосування простагландинів (гострі запальні запалення органів

малого тазу, захворювання серця, легень, печінки, нирок, глаукома, бронхіальна астма) застосовуються

альтернативні методи переривання вагітності в пізні терміни. Багаторічний клінічний досвід довів, що для

проведення медичного аборту в пізні терміни найбільш ефективне екстра- та інтраамніальне введення

гіпертонічних розчинів натрію хлориду 10-20% та глюкози 20%, оскільки ці речовини не інородні для

організму.

34.2.2. Хірургічні методи

Для переривання вагітності в пізні терміни застосовується малий кесарський розтин. Це кесарський

розтин, який виконується до 28 тижня вагітності при наявності протипоказань до інших способів медичного

аборту та при необхідності швидкого завершення вагітності. Також ця операція може бути застосована при

наявності показань до стерилізації шляхом операції на маткових трубах або до хірургічного втручання з

приводу будь-якого утворення статевих органів при одночасній необхідності перервати вагітність.

Малий кесарський розтин може бути виконаний як піхвовим так і трансабдомінальним шляхом.

Піхвовий малий кесарський розтин застосовують, якщо термін вагітності становить 16-20 тижнів.

Запропоновано декілька методик вагінального кесарського розтину, сутність яких полягає в розтині шийки

матки та нижнього сегменту з утворенням доступу в її порожнину. Через утворенний отвір видаляють плід та

послід. Кінцевим етапом операції є відновлення цілосності тканини матки та піхви.

Малий кесарський розтин через передню черевну стінку частіше виконується в термін 20-28 тижнів.

Техніка виконання даної операції майже не відрізняється від такої ж при звичайному кесарському розтині.

Не дивлячись на всю ефективність описаного методу переривання вагітності в пізні терміни, потрібно

пам’ятати, що гістеротомія є достатньо травматичною операцією. Навіть при сучасному рівні хірургічної

техніки та анестезіологічної допомоги можливі ускладнення під час операції, в найближчий операційний

період, а також у віддалені терміни після операції.

34.3. Ускладнення штучного аборту

Вагітність представляє собою складний процес. З моменту зачаття в організмі жінки проходять дуже

складні зміни. Аборт по суті є “руйнуючою силою” тому, що раптово переривається “перебудова” у всьому

організмі вагітної, що почалася з моменту зачаття. Не для кожного організму подібні втручання безпечні і

проходять безслідно.

Після аборту, навіть проведеного за всіма правилами у лікувальному закладі, не виключається

можливість ускладнень. За статистичними даними, кожний п’ятий аборт супроводжується ускладненнями.

Ускладнення аборту поділяють на 3 групи в залежності від часу їх виникнення: безпосередні, ранні

(виникають протягом 2 місяців після аборту), віддалені (виникають в пізні терміни).