5. Метод лактаційної амінореї базується на фізіологічному ефекті пригнічення овуляції під час

грудного годування дитини.

Тривалість ановуляції варіює від 4 до 24 місяців після пологів і залежить від частоти грудного

годування за добу. При умові, що перерви між годуванням не перевищують чотири години, лактаційна

аменорея зберігається до шести місяців після пологів внаслідок зменшення пульсуючого виділення

гонадотропін-релізінг гормону, що призводить до пригнічення секреції лютеінезуючого гормону, необхідного

для процесу овуляції.

Під час смоктання молочної залози немовлям нервові імпульси від навколососкових ділянок шкіри

передаються через блукаючий нерв до гіпоталамуса, де нейропептиди стимулюють продукцію пролактину в

гіпофізі, що призводить до секреції молока і до ановуляції.

При умовах виключно грудного годування, наявності аменореї на протязі 6 місяців після пологів метод

лактаційної аменореї забезпечує захист від вагітності більше, ніж на 98%. У разі поновлення менструації жінці

рекомендують обрати інший метод контрацепції.

6. Метод перерваного статевого акту – це традиційний метод контрацепції, який полягає в тому, що

чоловік повністю виводить пеніс із піхви жінки до наступу еякуляції, внаслідок чого сперма не потрапляє в

піхву і запліднення не відбувається. Розповсюдженість методу сягає 28%, особливо в католічних країнах.

Контрацептивна ефективність становить 15-30 вагітностей на 100 жінок/рік. Низька ефективність може бути

пов’язана із збереженням в уретрі життєздатних сперматозоїдів після недавньої (менше 24 годин тому)

еякуляції. Недоліком методу є можливе зниження сексуальних відчуттів у партнерів, розвиток неврозу,

порушення оргазму у чоловіків, імпотенція.

35.2. Сучасні методи контрацепції

35.2.1. Внутрішньоматкові засоби (вмз)

ВМЗ один з найпоширеніших контрацептивних методів, які використовують понад 70млн жінок світу.

Сучасні внутрішньоматкові контрацептиви розподіляють на інертні, виготовлені із поліетилену з

додаванням для рентгенконтрастності сульфата барію, та медикаментозні, які вміщують мідь та гестогени.

Зараз існує понад 50 різних типів ВМЗ. Механізм їх дії подібний але до кінця не визначений.

Вважається, що наявність у матці ВМЗ підвищує синтез простагландинів, які підсилюють тонус матки,

прискорюється перистальтика маткових труб, внаслідок чого зігота переміщується до матки швидше.

Імплантація стає неможливою у зв’язку з непідготовленістю до неї ендометрію і трофобласту. Існує теорія

асептичного запалення, згідно якої ВМЗ викликають в ендометрії запальні зміни, перешкоджаючи імплантації,

підсилюють фагоцитоз сперматозоїдів макрофагами та гальмують міграцію сперматозоїдів. ВМЗ викликають

ензимні порушення в ендометрії, тим самим порушують імплантацію. Іони міді у мідьвміщуючих ВМЗ мають

спермато- і овотоксичну дію. ВМЗ, вміщуючі гестогени, сприяють атрофії ендометрію, гальмують його

секреторні перетворення, згущають цервікальний слиз.

ВМЗ інертного типу, представником яких є петля Ліпса, зараз практично не викоритовуються у зв’язку

із забороною їх положенням ВООЗ в 1986 році.

Вміщуючі мідь ВМЗ виготовлені із поліетилену з добавленням сульфата барію і мають мідну

проволоку, накручену на вертикальну вісь. Представниками таких ВМЗ є ТCu-380A, ТCu-220, ТCu-200Ag,

ТCu-380Ag, Multiload Cu-375.

Індекс Перля при таких ВМЗ коливається в межах 1,0-1,3, а для типу мультилоуд – не перевищує 1,0.

Термін використання внутрішньоматкових контрацептивів, в залежності від їх типу становить 3-5 років. Слід

зауважити, що у зв’язку з наявністю вусиків ВМЗ в цервікальному каналі порушується цілісність цервікального

бар’єру, внаслідок чого виникають умови до проникнення інфекції і зниження місцевого імунітету у жінок.

Зараз рекомендується скорочувати термін використання ВМЗ до трьох років.

Гестагени гестагенвміщуючих ВМЗ здійснюють місцевий вплив на ендометрій, маткові труби, слизову

оболонку шийки матки. Майже у 75% жінок при цьому овуляція зберігається. Представниками таких ВМЗ є

Progestasert, який вміщує 38мг прогестерону і виділяє 65мкг гестагену за добу та Levonorgestrel-20 (Levonova

Mirena), що виділяє 20мкг левоноргестрелу за 24 години. Контрацептивна ефективність гестагенвміщуючих

ВМЗ становить 1,0-2,9.

Традиційно вводять ВМЗ в останні дні менструації, але допускається введення в будь-який день циклу

при виключенні можливості вагітності, через 6 тижнів після неускладнених пологів (тільки ВМЗ Tcu380A),

після штучного аборту (зразу чи протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекції органів малого тазу).

Недоліком внутрішньоматкової контрацепції є можлива поява менометрорагій, збільшення ризику

вірогідності виникнення позаматкової вагітності та розвитку запальних захворювань внутрішніх статевих

органів. Таку контрацепцію не можна рекомендувати жінкам з порушенням менструального циклу з ознаками

інфекції статевих шляхів (кольпіт, цервіцит), з ерозією шийки матки, з вродженими аномаліями або

доброякісними пухлинами матки (фіброміоми), на протязі 3 місяців після загострення запальних захворювань

органів малого тазу та жінкам, які мають декілька статевих партнерів.

При появі будь-яких гінекологічних захворювань ВМЗ повинен бути вилучений. Якщо вилучення ВМЗ

проводиться після 5 років його використання, показане вишкрібання порожнини матки.