Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АКУШЕРСТВО.docx
Скачиваний:
294
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
1.18 Mб
Скачать

1) М’язово-м’язові шви кількістю 10-12 на дистанції 0,5-0,6см один від одного;

2) м’язово-серозні з зануренням в них швів першого ряду;

3) кетгутовий пезперевний серозно-серозний шов, який з’єднує обидва краї очеревини.

З черевної порожнини забирають всі інструменти, серветки, після цього пошарово зашивають стінку

живота.

Основні етапи операції:

1. Розтин передньої черевної стінки та очеревини.

2. Розтин нижнього сегменту матки на 2см нижче міхурово-маткової складки.

3. Видалення плоду з порожнини матки.

4. Видалення посліду рукою та ревізія порожнини матки кюреткою.

5. Накладання швів на матку.

6. Перитонізація за рахунок міхурово-маткової складки.

7. Ревізія черевної порожнини.

8. Зашивання передньої черевної стінки.

Техніка класичного (корпорального) кесарського розтину.

При недоношеній вагітності, з метою найбережнішого вилучення недоношеного плоду

рекомендований істміко-корпоральний кесарський розтин, при якому після поперечного розсікання,

відсепаровування і відведення за допомогою дзеркал пузирно-маткової складки матка розтиняється в нижньому

сегменті повздовжнім розрізом, який потім продовжується до 10-12см. Подальші дії хірурга і метод зшивання

рани матки аналогічні попередньо наведеній операції.

Корпоральний кесарський розріз в сучасному акушерстві використовується рідше. Його виконують при

відсутності доступу до нижнього сегменту, або тоді, коли нижній сегмент ще не сформований, при вираженому

варикозному розширенні вен в області нижнього сегменту, при передлежанні, низькому прикріпленні або

повному відшаруванні нормально розміщеної плаценти, а також при наявності рубця на матці після попередньо

проведеного корпорального кесарського розрізу.

Передню черевну стінку розтинають по білій лінії животу пошарово. Розріз починають вище лобка,

ведуть до пупка. Передню поверхню матки відгороджують від черевної порожнини серветками, щоб у неї не

потрапили навкоплідні води. На передній стінці матки роблять повздовжній розтин довжиною близько 12см і

через нього витягують плід за ніжку або головку, які захоплюють рукою.

Пуповину розтинають між двома затискачами. Дитину передають акушерці. Після цього витягують

послід, перевіряють порожнину матки рукою або кюреткою, пошарово зашивають стінку матки (м’язово-

м’язовим, серозно-м’язовим та серозно-серозним швами). Видаляють всі інструменти та серветки і зашивають

пошарово стінку животу.

При давньому вилитті навколоплідних вод (більш як 10-12 годин), після численних піхвових

досліджень і при загрозі інфекції або наявних її проявах бажано провести екстраперитоніальний кесарський

розтин за методикою Морозова або кесарський розтин із тимчасовим обмеженням черевної порожнини по

Смітту.

Техніка операції по Смітту.

Розтин передньої черевної стінки проводять за Пфанненштилем (поперечний розріз) або виконують

нижню серединну лапаратомію. Очеревина розтиняється на 2см вище дна сечового міхура. Міхурово-маткова

складка розтинається на 1-2см вище сечового міхура, її листки відокремлюють до низу та уверх, що був

звільнений нижній сегмент матки (на висоті 5-6см). Краї міхурово-маткової складки підшиваються до

парієтальної очеревини зверху і знизу, а сечовий міхур разом з фіксованою складкою очеревини відтягується до

низу. Напівмісячним розрізом проводять розтин порожнини матки. Далі операція виконується як звичайний

кесарський розтин.

Техніка операції позаочеревинного кесарського розтину.

Лапаратомія за методикою Пфаненштиля розрізом 14-15см. Далі розшаровують прямі м’язи живота, а

пірамідальні розсікають ножицями. М’язи (особливо привий) розсувають вбік і відокремлюють від

передочеревної клітковини, оголюють трикутник: ззовні – правий бік матки, зсередини – бічна міхурова

складка, зверху – складка парієтальної очеревини. Далі відшаровують клітковину в ділянці трикутника,

відокремлюються і відсуваються вліво сечовий міхур до оголення нижнього сегменту матки. В нижньому

сегменті робиться поперечний розріз довжиною 3-4см, тупо розширяється до розмірів голівки. Плід витягують

за голівку чи за ніжки при тазовому передлежанні. Відокремлюють послід, перевіряють цілість сечового

міхура, сечоводів, зашивають стінки матки, пошарово ушивають рану передньої черевної стінки.

Операція по Рейно-Порро – це кесарський розтин з надпіхвовою ампутацією матки. В 1876 році

Г.Е.Рейн експериментально обґрунтував, а Е.Порро виконав кесарський розтин в поєднанні з видаленням матки

(операція мала попередити розвиток післяпологового інфекційного захворювання). В теперішній час цю

операцію виконують дуже рідко.

Показаннями для її проведення служать:

інфікування порожнини матки;

повна атрезія статевого апарату (неможливість стікання лохій);

випадки раку матки;

атонічні кровотечі, які неможна зупинити звичайними методами;

істинне прирощення плаценти;

міома матки.

Ведення післяопераційного періоду:

по закінченні операції відразу ж застосовують холод і вагу на низ живота на 2 години;

з метою профілактики гіпотонічної кровотечі у ранньому після операційному періоді показане

внутрішньовенне введення 1мл (5 ОД) окситоцину або 0,02% – 1мл метилергометрину на 400мл 5% розчину

глюкози на протязі 30-40 хвилин;

з профілактичною метою рекомендується призначення антибіотиків широкого спектру дії після проведення

проби на чутливість до них;

знечулення на протязі 3-4 діб: промедол 2% – 1мл 4 рази підшкірнов першу добу після операції, 3 рази на другу

добу і т. д.;

у післяопераційному періоді ретельно слідкують за функцією сечового міхура та кишечника (катетеризація

через кожні 6 годин, нормалізація рівня калію, прозерін);

з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень показане бинтування нижніх кінцівок і застосування

антикоагулянтів по показанням;

підійматись хворій дозволяється у кінці першої доби, ходити на другу добу;

годування грудьми при відсутності протипоказань через декілька годин;

виписка з пологового відділення проводиться на 11-12 добу після операції;

після виписки із стаціонару всі жінки з рубцем на матці повинні знаходитися на диспансерному обліку у

жіночій консультації;

на протязі першого року з моменту операції обов’язкова контрацепція: при неускладненому перебігу операції і

післяопераційного періоду, та за умов нормального менструального циклу показане застосування

внутрішньоматкових контрацептивів; в інших випадках перевага повинна надаватися синтетичним

прогестинам;

час настання послідуючої вагітності вирішується з урахуванням оцінки післяопераційного маткового рубця, але

не раніше 2 років з моменту операції;

УЗД при нормальному перебігу послідуючої вагітності необхідно проводити не менше 3-х разів (при взятті на

облік, у терміні 24-28 тижнів вагітності і в терміні 34-37 тижнів);

планова госпіталізація для підготовки до родорозрішення показана у терміні 36-37 тижнів гестації;

родорозрішення жінок з оперованою маткою доцільно виконувати у 38-39 тижнів вагітності;

Контрольні запитання