15.4. Біомеханізм родів при сідничних передлежаннях

Наприкінці вагітності та на початку пологів сідниці плода стоять своїм поперечним розміром в одному

з косих розмірів входу в малий таз.

Перший момент – зменшення об’єму сідниць та вставлення їх в площину входу в малий таз.

Поперечний розмір сідниць (linea inter trochanterica) стає в одному із косих розмірів площини входу в малий таз.

У косому розмірі вони опускаються в порожнину тазу таким чином, що передня сідниця знаходиться нижче

задньої та відіграє роль провідної точки.

Другий момент – внутрішній поворот сідниць. Сідниці здійснюють внутрішній поворот при переході із

широкої частини малого тазу у вузьку і закінчують у площині виходу із малого таза. Вони встановлюються у

прямому розмірі виходу: передня сідниця підходить до лонного зчленування, а зандя до куприка.

Третій момент – бокове згинання поперекової частини хребта. Клубова кістка плоду (точка фіксації)

вприрається у лонну дугу таза матері, при цьому проходить значне бокове згинання поперекової частини хребта

плоду та народження задньої сідниці. Потім дуга хребта вирівнюється і народжується передня сідниця.

Четвертий момент – внутрішній поворот плечиків та зовнішній поворот тулуба. Плечики своїм

поперечним розміром входять у косий розмір таза (через який проходили сідниці), а у виході таза вони

встановлюються у прямому розмірі, переднє плече при цьому фіксується під симфізом (ділянка акроміального

відростку), заднє – повернене до куприка.

П’ятий момент – бокові згинання шийно-грудного відділу хребта проходять в результаті утворення

точки фіксації між нижнім краєм лонної дуги та місцем прикріплення дельтоподібного м’язу. Тулуб плода

згинається у шийно-грудному відділі, при цьому народжується заднє плече. Потім хребет вирівнюється і

народжується переднє плече, плечовий пояс, ручки плода.

Шостий момент – внутрішній поворот голівки. Голівка перебуває у зігнутому стані вступая

стрілоподімним швом у косий розмір таза (протилежний тому, через який проходили сідниці та плечики). В

порожнині таза вона поступово повертається стрілоподібним швом у прямий розмір площини виходу, в

результаті чого, потилиця повернена до лонного зчленування, а обличчя – до куприка.

Сьомий момент – згинанання голівки. Ділянкою підпотиличної ямки голівка впирається у лобкову

дугу (друга точка фіксації) та починає прогрізуватись. Спочатку з’являється бідборіддя, потім обличчя, лоб,

тім’я та потилиця. Голівка прорізується окружністю, що відповідає її малому косому розміру.

Виділяють 4 етапи клінічного перебігу пологів при тазовому передлежанні:

– народження плода до пупка;

– народження плода до нижнього кута передньої лопатки;

– народження плечового поясу;

– народження головки плода.

15.5. Особливості перебігу і ведення пологів

при тазових передлежаннях

При тазових передлежаннях необхідно направити вагітну в пологовий будинок за два тижні до терміну

пологів.

Перебіг першого періоду пологів при тазових передлежаннях плода відрізняється від перебігу при

головному передлежанні.

При задовільному стані породіллі та плода, нормальних розмірах тазу та середніх розмірах плоду, при

зігненій голівці плоду, при наявності “зрілої” шийки матки пологи слід вести через природні пологові шляхи

під моніторним контролем.

До особливостей перебігу пологів при тазових передлежаннях слід віднести слабкість пологових сил,

повільне розкриття маткового вічка, тривале знаходження сідниць над входом у малий таз, відсутність поясу

прилягання, несвоєчасне вилиття навколоплідних вод. Крім того, пологи можуть ускладнюватися випадінням

петель пуповини, внутрішньочерепною травмою та гіпоксією плода. Все це обумовлює певну тактику ведення

пологів при тазових передлежаннях.

В період розкриття всі зусилля необхідно зосередити на попередженні раннього вилиття вод. З цією

метою вагітній забороняють ходити, пропонують проводити перейми лежачи на боці, який співпадає з позицією

плода. При проведенні програмованих пологів родозбудження починати проводити на цілому плодовому

міхурові. Пологи необхідно проводити під моніторним контролем за станом плода.

При встановленій регулярній пологовій діяльності і при розкритті шийки матки на 3-4см показано

введення спазмолітиків і знеболюючих препаратів. Через кожні 2 години показано проводити профілактику

гіпоксії плода. При виникненні слабкості пологової діяльності, якщо немає ефекту від корекції утеротонічними

препаратами на протягом 2-3 годин, є доцільним закінчити пологи кесаревим розтином.

Найбільш відповідальним моментом у веденні пологів при тазових передлежаннях є другий період.

Другий період ведуть з голкою у вені: внутрішньовенно крапельно вводять утеротоніки – окситоцин 5 ОД на