16.5. Ведення пологів

Пологи при багатоплідній вагітності прийнято вважати межею між фізіологічними і патологічними з

урахуванням більш частих ускладнень при них.

Ведення пологів повинно проводитися під моніторним контролем з проведенням профілактики та

лікуванням внутрішньоутробної гіпоксії плоду, з своєчасним корегуванням аномалій пологової діяльності.

Ведення пологів при цьому потребує великої уваги і терпіння. Необхідно ретельно спостерігати за

станом роділлі і плодів, розвитком пологової діяльності, просуванням плодів по пологовим шляхам.

З початком пологової діяльності при своєчасних пологах і

прогресуючому розкритті шийки матки до повного розкриття і відсутності

вилиття навколоплідних вод проводять амніопункцію товстою голкою або

амніотомію, що ліквідує надмірне перерозтягнення матки та сприяє посиленню

пологової діяльності. Води випускають повільно, з метою запобігання

можливих ускладнень – випадіння пуповини, дрібних частин плоду,

передчасного відшарування нормально розташованої плаценти. У першому

періоді пологів здійснюють знеболювання та профілактику гіпоксії плода кожні

2-4 години. При необхідності призначають медикаментозну стимуляцію

пологової діяльності.

Період вигнання плодів проводять “з голкою у вені”. До активних дій вдаються при виникненні

ускладнень. Після народження першого плода проводять перев’язку плодового та материнського кінців

пуповини, щоб запобігти крововтраті другого плода, коли це однояйцева двійня. Відразу визначають

положення, позицію, вид, передлежання плоду, що залишився у матці, вислуховують його серцебиття. Через

10-15 хвилин проводять вагінальне дослідження і амніотомію. При повздовжньому положенні плода пологи

ведуть консервативно. При поперечному положенні другого плода здійснюють поворот плода на ніжку та

вилучення його за тазовий кінець. Щоб уникнути ускладнень проводять кесарський розтин.

Показаннями до операції кесарського розтину при багатоплідній вагітності є:

– непідготовленість пологових шляхів після 38 тижнів вагітності та внутрішньоутробному стражданні

плоду;

– тазові передлежання першого та другого плоду, особливо у жінок, що народжують вперше;

– безпліддя, невиношування, мертвонародження в анамнезі;

– жінки, що народжують вперше в старші 28 років;

– тазове передлежання першого плоду;

– поперечне положення першого плоду;

– відсутність ефекта від родозбудження або родопідсилення протягом трьох часів;

– недоношена вагітність.

Третій період пологів при багатоплідді проводять “з голкою у вені”, через яку крапельно проводять

інфузію 5% глюкози з окситоцином. Необхідно ретельно стежити за станом роділлі та крововтратою. При

виникненні кровотечі потрібно провести видалення відокремленого посліду або ручне обстеження порожнини

матки, масаж матки на кулаці.

Послід, який народився, треба ретельно оглянути, щоб переконатися в його цілості, а також уточнити

моно- або бізиготне походження багатоплідної вагітності.

У післяпологовому періоді особливо в перші часи після пологів, потрібно проводити заходи з

профілактики підвищеної крововтрати – міхур з льодом на живіт, стежити за регулярним сечовиділенням,

виконувати вправи лікувальної гімнастики для підвищення тонусу м’язів передньої черевної стінки, призначати

лікарські препарати, які сприяють скороченню м’язів матки – окситоцин в ін’єкціях, хіналгін у таблетках.

Виписка породіль з близнюками з полового будинку може затримуватися у зв’язку з можливими

ускладненнями перебігу післяпологового періоду та періоду новонародженості. Після виписки матері з

близнюками потребують посиленої уваги лікарів жіночих і дитячих консультацій.

Контрольні запитання