1.Узд проводиться в динаміці через 4 тижні для визначення характеру розвитку плодів, типу

плацентації, наявності багатоводдя, вроджених пороків розвитку, внутрішньоутробної смерті плода та

ін.

2.Утворення охоронного режиму, госпіталізація у 18-22 та 30-34 тижні вагітності, враховуючи критичні

терміни по невиношуванні вагітності.

3.Повноцінне харчування з перевагою вітамінів, білків тваринного походження (м’ясо, творог).

4.При підвищенні тонуса матки, появі періодичних переймоподібних болей внизу живота, в критичні

терміни по невиношуванні показано оральний токоліз -адреноміметиками: з 20 тижнів вагітності

курсами по 2-4 тижні з переривом 1-2 тижні. Застосовують препарати: бриналин по 25мг (по 1/2 таб.

1-2 рази в день), партусістен по 5мг (1/4 таб. 1-2 рази в день). Для токоліза використовують седативні

препарати (екстракт валеріани 2мг в таблетках, по 1 таб. 3 рази на день; екстракт пустирника рідкий

15,0:2000мл по 1 ст. ложці 3 рази на день). Іноді можна використовувати голкорефлексотерапію,

зашивання шийки матки при початкових проявах істмікоцервікальної недостатності (функціональної

або органічної форми) до 20 тижнів вагітності.

5.Тривалий (до 3 міс.) починаючи з 16-20 тижнів вагітності, оральний прийом препаратів, що містять

залізо (ферроплекс по 2 драже 3 рази в день, ферро-фолік 500 по 1 таб. вранці).

6.Покращення матково-плацентарного кровообігу при виявленні ознак внутрішньоутробної затримки

розвитку та гіпотрофії плоду (призначають сігетин в таблетках по 0,1г 1 раз в день і компламін в драже

по 0,15г 3 рази в денб; трентал в таблетках по 0,1г 3 рази в день; кокарбоксилаза в ампулах по 0,05г 1

раз в день внутрішньом’язово; курантил в таблетках по 0,025г 3 рази в день; розчин реополіглюкіна з

глюкозою - 400мл внутрішньовенно крапельно 2 рази в тиждень; оксигенотерапія; черевна

декомпресія).

7. Профілактика СДР плодів з 28 тижнів вагітності:

а) дексаметазон 2-4мг 2 рази внутрішньом’язово, протягом 2-3 днів або в таблетках по 2мг 4 рази в

день перший день, потім 2мг 3 рази в день другий день і третього дня 2мг 2 рази в день, на курс

16-24мг;

б) преднізолон 60мг на добу протягом 2-х днів; дексазон 4мг внутрішньом’язово 2 рази протягом 2

днів;

в) при гіпертензивному синдромі: еуфілін 2,4% 10мл та розчин глюкози 20% 10мл, вводити

внутрішньовенно 1 раз на добу протягом 3 днів;

г) амброксол (лазолван) 800-1000мг на добу протягом 5 днів внутрішньовенно крапельно;

д) лактин внутрішньом’язово 2 рази на добу протягом 3 днів;

е) нікотинова кислота по 0,1мг 1 раз в день per os;

ж) мікродози фолікуліна по 2500 ОД внутрішньом’язово 2 рази в день.

8. Госпіталізація хворих при виявленні початкових ознак ускладнень багатоплідної вагітності

незалежно від терміну вагітності та допологова госпіталізація у 36 тижнів для вирішення питання про

стан плодів та вибору оптимального методу родорозрішення.

16.4. Перебіг пологів

Перебіг пологів при багатоплідді має свої особливості. Під час пологів відбувається розкриття шийки

матки, розрив плодового міхура і народження першого плода. Після цього настає послаблення пологової

діяльності тривалістю від 15 хвилин до 1 години, що обумовлено необхідністю пристосування м’язів матки до

зменшення її об’єму. Потім пологова діяльність відновлюється, здійснюється розрив плодового міхура другого

плода та його народження. Проміжок часу між народженням першого і другого близнюків складає найчастіше

20-30 хвилин. Після народження останнього близнюка відбувається відділення плацент і народження обох

послідів одночасно.

Однак такий перебіг пологів спостерігається не завжди. При багатоплідді

досить часто зустрічаються ускладнення. У 25-30% випадків виникає

передчасне та раннє вилиття навколоплідних вод першого плода, що становить

певну небезпеку для матері та плоду в плані розвитку інфекції (хоріонамніоніт,

ендометрит, внутрішньоутробна пневмонія). При багатоплідді у 17-25%

випадків виникає слабкість пологової діяльності, яка обумовлена перш за все

тим, що м’язи матки надмірно розтягнуті плодовим яйцем. Велике значення має

і те, що плацентарний майданчик на матці при багатоплідді значно більший за

розмірами, ніж при одноплідній вагітності, і дія плацентарного прогестерону не

дозволяє скорочуватися прилеглій до неї ділянці матки. Слабкості пологової

діяльності сприяють також неправильні положення плодів, передчасні пологи,

несвоєчасне вилиття навколоплідних вод, що, в свою чергу, призводить до

внутрішньоутробної гіпоксії плодів. Пологи затримуються, жінка втомлюється,

що також пригнічує пологову діяльність, погіршує стан плодів, потребує

акушерських втручань.

Після народження першого плоду в 3-7% пологів виникає передчасне відшарування нормально

розташованої плаценти другого плода. Це ускладнення загрожує життю як матері, так і близнюка, який ще не

народився.

Можливе виникнення такого ускладнення, як запізнілий розрив плодового міхура другого плоду.

Після народження першого плоду ретракція м’язів матки може бути недостатньою, що може призвести

до зміни положення плоду з повздовжнього в поперечне та навпаки.

При багатоплідді можливе виникнення в пологах колізії близнюків, тобто їх зчеплення. Це ускладнення

спостерігається, коли перший плод народжується в тазовому передлежанні, а другий – в головному. У такому

випадку необхідно робити плодоруйнуючу операцію.

Перебіг ІІІ періоду пологів при багатоплідді нерідко буває ускладненим внаслідок порушення

виділення плаценти, а також гіпотонічної або атонічної кровотечі у післяпологовому періоді, що обумовлено

недостатньою скоротливою здатністю перерозтягнутої матки. Це сприяє також уповільненій інволюції матки в

післяпологовому періоді, більшій частоті післяпологових інфекційних захворювань.

Розвиток близнюків, які народилися своєчасно, може бути нормальним. Однак маса їх тіла звичайно

менша, ніж у дітей, що народились від одноплідної вагітності. У недоношених близнюків, як правило,

виявляються ознаки незрілості, що обумовлює їх низький опір інфекції, погане пристосування до умов

оточуючого середовища, порушення засвоєння поживних речовин, високу захворюваність. У зв’язку з цим

перинатальна смертність близнюків в 4-5 разів перевищує таку при одноплідній вагітності.