11.4.2. Задній вид потиличного передлежання

Задній вид потиличного передлежання є варіантом основного механізму пологів. При розташуванні

потилиці ззаду, у більшості випадків, голівка плода, описуючи дугу у 1350, повертається під лонним склепінням

потилицею наперед. При цьому стрілоподібний шов, що стоїть у одному з косих розмірів тазу, в залежності від

позиції (при першій – у лівому, при другій – у правому), спочатку переходить у поперечний розмір, потім у

протилежний косий, під кінець у прямий. Якщо поворот потилиці наперед не відбувається, пологи проходять у

задньому виді потиличного передлежання.

Перший момент – згинання та опускання голівки плоду. З самого початку відмічається сильне

згинання голівки. Провідною точкою є середина між великим та малим тім’ячками. Стрілоподібний шов стає у

поперечному або злегка косому розмірі.

Другий момент – внутрішній поворот голівки плода. Стрілоподібний шов, описуючи невелику дугу

450, переходить у прямий розмір виходу таза, потилиця, а відповідно, мале тім’ячко, повертається до крижа, а

велике – до лона.

Третій момент – додаткове згинання голівки. Голівка плода впирається у нижній край симфізу

ділянкою передньї межі оволосіння, що являється точкою фіксації, додатково згинається, при цьому

народжуються тім’яні горби та потилична частина голівки.

Четвертий момент – розгинання голівки проходить в результаті утворення нової точки фіксації між

підпотиличною ямкою та верхівкою крижа. Голівка народжується шляхом помірного розгинання, з-під симфізу

народжується передній край тім’я, лоб та обличчя. Таким чином голівка народжується обличчям вперед,

середнім косим розміром – 10см, по колу – 33см.

П’ятий момент – внутрішній поворот тулуба та зовнішній поворот голівки проходить так само як при

передньому потиличному передлежанні. Конфігурація голівки при задньому виді потиличного передлежання

доліхоцефалічна.

11.4.3. Теорії біомеханізму пологів

Теорій, які б могли у повній мірі пояснити біомеханізм пологів багато, але ні одна з них не може

повністю пояснити їх причинний характер. По А.Я.Красовському, згинання голівки пояснюється тиском на неї

хребта, який передає їй дію зганяючих сил. При цьому голівку розглядають як нерівноплечий важіль, в

результаті розміщення точки, що з’єднує хребет з основою черепа не в центрі, а ближче до потилиці, ніж до

підборіддя. Тому більша частина зганяючих сил зосереджується на потилиці. Довге плече важеля (лице, лоб)

зустрічає опір з боку безіменної лінії тазу. При цьому виникають дві протидіючі сили: одна з них тисне на

потиличну частину голови і примушує її рухатись вперед, друга – утримує лице плоду. Внаслідок цього

потилиця опускається нижче ніж лоб – відбувається згинання голівки.

Внутрішній поворот голівки пояснюється взаємодією голівки плода і стінок таза та м’язів тазового дна.

Ковзаючи по стінкам таза і знаходячись під дією м’язів тазового дна, голівка здійснює свій внутрішній поворот.

Після внутрішнього повороту голівка знаходиться у стані значного згинання. Потилицею вона встановлюється

між нижніми гілками лонних кісток. Тут потилиця зазнає тиску з боку зганяючих сил і показується з-під лонної

дуги першою. Далі в результаті взаємодії двох перехресних сил (сила, розвивається під дією черевної стінки і

діафрагми, а також м’язів матки, та сила м’язів тазового дна) голівка розгинається.

Внутрішній поворот тулуба і зовнішній поворот голівки пояснюється, головним чином, поворотом

плечового поясу.