1. Традиційні методи контрацепції: бар’єрні (або механічні), сперміциди (або хімічні), природні (або

біологічні), перерваний статевий акт.

2. Сучасні методи контрацепції: внутрішньоматкова, гормональна.

Особливим видом регулювання народжуваності є добровільна хірургічна стерилізація.

До всіх контрацептивних засобів висувається ряд вимог. По-перше, вони повинні мати високу

контрацептивну ефективність, бути простими у використанні, дешевими, естетичними, конфіденційними. По-

друге контрацептивні речовини повинні мати обратимість дії, тобто забезпечувати стерильність лише на

бажаний проміжок часу.

Для визначення контрацептивної ефективності існує індекс Перля, який показує кількість вагітностей,

що наступили серед 100 жінок, які використовували визначений контрацептивний засіб на протязі 1 року. Його

можна розрахувати за формулою:

R = кількість зачать 1200/час спостереження, де R – коефіцієнт вагітності.

Оцінюється даний показник таким чином: чим нижчий коефіцієнт вагітності (R), тим вища

контрацептивна ефективність тобто і надійність засобу.

35.1. Традиційні методи контрацепції

35.1.1. Бар’єрні методи контрацепції

До бар’єрних методів контрацепції (БМ) відносяться діафрагми, шийкові ковпачки, губки,

презервативи.

Механізм дії БМ заснований на створенні механічної перепони на шляху проникнення сперматозоїдів у

канал шийки матки. Контрацептивна ефективність БМ досить низька. Так, індекс Перля для діафрагм складає

4,0-19,0, для шийкових ковпачків – 17,4-16,7, для губок – 13,9-24,5, для презервативів – 12,5-20,0. БМ можуть

використовувати самостійно, або разом із сперміцидами.

Діафрагми – вперше були виготовлені із гуми у Німеччині у 1883 році вченим C. Hasse. Сучасні

діафрагми являють собою куполоподібний гумовий або латексний ковпачок із гнучким обідком. Діафрагму

вводять безпосередньо перед статевим актом і залишають у піхві на протязі 8 годин.

Шийкові ковпачки – вперше були створені одночасно з діафрагмами. Вони мають форму чашки.

Спочатку ковпачки виготовляли із срібла або міді, пізніше – із каучуку, алюмінію, щільної гуми, пластмаси, а в

наш час – із м’якої гуми.

Шийковий ковпачок типу Кафка надівається на шийку матки гінекологом через три дні після

закінчення менструації і знімається за три дні до очікуваної менструації, інші види надіваються на 36-48 годин.

Контрацептивна губка сполучає у собі ефекти як БМ, так і сперміцидів. Існує дві форми

контрацептивної губки – це природна морська губка, вбирана сперміцидом, та губка із поліуретану, що містить

1Г ноноксінола-9. Контрацептивна губка має вид подушки округлої форми із заглибленнями з боку шийки

матки. Вона вводиться безпосередньо перед статевим актом і залишається у піхві на 6-8 годин.

Показання до використання діафрагми, шийкових ковпачків, контрацептивних губок досить обмежені:

по-перше, ці засоби рекомендуються пацієнткам із зниженим ризиком виникнення вагітності, тобто при рідких

статевих контактах або у пізньому репродуктивному періоді; по-друге, вони показані у комбінації із

ритмічними методами контрацепції; по-третє, дані БМ можуть бути запропоновані як тимчасовий метод

контрацепції під час перерви у використанні комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або

внутрішньоматкових засобів (ВМЗ).

Описані методи механічної контрацепції мають ряд протипоказань до використання:

– високий ризик виникнення небажаної вагітності;

– алергічні реакції до гуми, латекса, сперміцидів;

– ерозія шийки матки, підозра або наявність злоякісної трансформації шийки матки;

– кольпіт, ендоцервіцит;

– синдром токсичного шоку в анамнезі;

– аномалії розвитку піхви.

Пацієнтки, яким рекомендуються БМ контрацепції, повинні бути попереджені про можливість

виникнення у них алергічних реакцій, затримки сечовипускання, почуття дискомфорту у жінки або у статевого

партнера, синдрому токсичного шоку. У цьому випадку пропонується інший метод попередження вагітності.

Обмеження БМ контрацепції пояснюється порівняно низькою контрацептивною ефективністю,

необхідністю одночасного використання сперміцидів і проведення маніпуляцій у піхві безпосередньо перед

статевим актом. Перевагою метода є простота, доступність та профілактика захворювань, що передаються

статевим шляхом.

До механічних засобів контрацепції, що використовуються чоловіками, відноситься презерватив.

Даний засіб контрацепції був відомий ще за часів Римської імперії, коли для запобігання небажаної вагітності

та венеричних хвороб використовували сечовий міхур риб і тварин. Пізніше презервативи виготовляли із

шкіри, льону, шовку, кишок тварин.

Назва “презерватив” з’явилась лише у ХІХ. У теперішній час їх виробляють з тонкої гуми, товщиною

менше 1мм, або із кишок тварин, наприклад, сліпої кишки ягнят. Презервативи розрізняються за розміром,

формою, товщиною, рельєфом зовнішньої поверхні, кольором. Презервативи випускаються із сперміцидом і

лабрикантом, або без них. Цей метод контрацепції є досить розповсюджений. Так, на початку 90-х років більше