§ 3. Роль Суду Європейського Союзу та національних судів у становленні інтеграційного правопорядку

Специфіка інтеграційної сутності такого утворення, як ЄС, ви­являється в його правовій системі. Традиційно міжнародні організа­ції створюють лише певну сукупність правових норм, а ЄС сформу­вав свою досить повноцінну правову систему. Цей процес почався з прийняття установчих договорів і виникнення вторинного права, які потім розвивалися нормотворчою діяльністю інститутів Союзу та практикою Суду ЄС. У результаті об'єктивно сформувався автоном­ний правопорядок, який не можна характеризувати ні як схожий на національний, ні як схожий на міжнародний ' Цікаво, що у 1963 р. Суд ЄС сформулював цю ідею в рішенні по справі Van Gend & Loos: «Співтовариство створило новий міжнародний правопорядок, на користь котрого держави обмежили свої суверенні права в певних

¹ Друзенко Г. Що приховано за словами? Адаптація законодавства України до за­ конодавства Європейського Союзу чи прийняття acquis communautaire? / Юридична газета. - 21 квітня 2004. - № 8(20). - С 4.

² Див.: Муравйов В. Особливий характер правової системи Європейського Союзу // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 8. - С. 86-89; Грицях І. Правові акти Європейського Союзу в управлінні інтеїраційними процесами // Вісник Україн­ ської академії державного управління. -2002.-№ 3. - С. 359-365. Практика розвитку права ЄС довела необґрунтованість позиції Шилінга щодо відсутності автономного правового порядку на європейському рівні, оскільки первинною залишається воля держав членів ЄС (див.: Schilling Th. The Autonomy of the Community Legal Order// Harvard International Law Journal. - 1996. - Vol. 37. - P. 389-409).

254

§ 3. Роль Суду Європейського Союзу та національних судів у становленні...

сферах і суб'єктами якого є не тільки держави-члени, але і їх громадяни»¹"

Оскільки ЄС являє собою міжнародну організацію інтеграції, то це поняття поширюється і на право, яке утворюється в рамках організації. Іншими словами, маючи на увазі право Співтовариства, можна та слід говорити про інтеграційне право, у результаті реалізації та застосуван­ня якого формується інтеграційний правопорядок.

Еволюція ЄС і його правової системи засвідчила, що саме інтегра­ційний правопорядок служить забезпеченню цілей європейської інте­грації: створенню єдиного ринку та реалізації свобод пересування осіб, послуг, товарів і капіталів і, насамкінець, створенню тісного союзу між народами Європи.

Для формування інтеграційного правопорядку потрібні певні інте­граційні механізми та інструменти постійного контролю та регулюван­ня. Як стало зрозумілим, одним з таких інструментів інтсіраційного правопорядку є Суд ЄС. Вважається, що з усіх інститутів Союзу саме Суд ЄС найбільш послідовно дотримується цілей установчих догово­рів.

Як уже було зазначено, судова система ЄС пройшла низку пере­творень, і ця еволюція поставила цікаве теоретичне питання: яке місце в ній посідають національні суди держав — членів ЄС і як вони взаємо­діють із Судом ЄС. Деякі вчені, а серед них є і судді Суду ЄС, вислов­люють досить революційну думку про те, що національні суди входять до судової системи ЄС, тому що саме вони впроваджують право ЄС у свої власні правові системи ' тим паче, що доктрина прямої дії права ЄС поставила національних суддів у позицію суддів права ЄС. Хоча точка зору є дуже спірною, але має раціональне зерно та набуває все

¹ Case 26/62, NV Algemene Transporten Expeditie Onderneming van Gend & Loos v Netherlands Inland Revenue Administration II European Court Reports. - 1963. - P. I.

¹ Див.: Craig P. Legality, Standing and Substantive Review in Community Law // Oxford Journal of Legal Studies. - 1994. - Vol. 14, No. 4. - P. 530; Lenaerts K..,Arts D. Procedural Law ofthe European Union. - London: Sweet & Maxwell, 1999. - P. 3; De Burca G., Wcilcr J. H. H. The European Court of Justice. - New York: Oxford University Press. 2001. -P. 178; Андриенко Я. П. Роль Суда ЕС в формировании европейского правового про­странства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. - М„ 2004. - С. 148; Грицяк I. Право та інституції Європейського Союзу. - К.: «К.І.С.», 2006. - С. 239; Komarek J. In the Court(s) We Trust? On the Need for Hierarchy and Differentiation in the Preliminary Ruling Procedure // European Law Review. - 2007. - Vol. 32, No. 4. - P. 467-491; Lenaerts K. The Rule of Law and the Coherence ofthe Judicial System ofthe European Union // Common Market Law Review. - 2007. - Vol. 44. - P. 1625.

255

Розділ J. Рішення Суду Європейського Союзу: їх природа та функції

більшого поширення. У зв'язку з цим можна навести практику Суду ЄС, яка характеризує національні суди як «суди загальної юрисдикції стосовно права ЄС»¹" Сам Суд ЄС підкреслює, що він довіряє націо­нальним судам ведення навіть дуже складних справ, наприклад, конт­роль за можливими порушеннями фундаментальних свобод '

При вирішенні цього питання слід виходити з того, що одним із джерел права ЄС є рішення Суду ЄС. Суд ЄС по суті виконує функцію забезпечення дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень права Союзу га в цьому сенсі є інструментом забезпечення найбільш ефективної дії всієї цієї системи права. Преюдиціальні рі­шення Суду ЄС за ст. 267 Договору про функціонування ЄС є обов'язковими для держав-членів, а рішення з визнання недійними актів ЄС (ст. 263 Договору про функціонування ЄС) вважаються таки­ми, що мають ефект erga omnes.

Щодо важливої ролі національних судових установ, то вона обумов­лена специфікою права ЄС. Установчі договори та вторинне право Со­юзу створили новий правовий порядок, який реалізовується переважно саме національними судами через їх повсякденну правозастосовну ді­яльність. Це відбувається таким чином, що Суд ЄС тлумачить право, а національні судові органи застосовують його як таке, що стало части­ною правових систем держав-членів із моменту набуття членства дер­жави в ЄС. Вводиться в дію цс право саме національними судами як внутрішньодержавне право. Приватні особи можуть звертатися при по­рушенні своїх прав, наданих ЄС, саме до національних судів, на які покладений обов'язок надавати ефективний захист у справах, які не підпадають під юрисдикцію Суду ЄС ' За висловом колишнього Гене­рального адвоката Суду ЄС лорда Г. Сліна (G. Slynn), «національні суди — цс плацдарм правової системи Співтовариства та гарант засто­сування права Співтовариства через діалог із Судом ЄС»⁴'

Наведене дає підстави для висновку, що інегитуційно національні суди не є елементами судової системи ЄС, але функціонально вони

' Case Т-51 /89, Tetra Рак II European Court Reports. - 1990. - P. 11-309.

¹ Case 368/95, Vereinigte Familiapress Zeitungsverlags- und vertriebs GmbH v Heinrich Bauer Verlagll European Court Reports. - 1997. - P. 1-3689; Joined cases 34, 35, 36/95, КО v. De Agostini (Svenska) Forlag AB and TV-Shop і Sverige AB II European Court Re­ports. - 1997. -P. 1-3843.

" Case 26/62, NVAlgemene Transporten Expeditie Onderneming van Gend <£ Loos v Netherlands Inland Revenue Administration II European Court Reports. - 1963. - P. 1.

⁴ Slynn G. What is a European Community Court Judge? // Current Law Journal -1993. - P. 234-244.

256