§ 2. Провадження по справах про скасування нелегітимних нормативних актів єс...

ність пол я гас в тому, що такий характер розмежування повноважень дає можливість розвивати право ЄС і здійснювати послідовну політи­ку інтеграції. Так, наприклад, для розвитку економіки ЄС важливе значення має політика конкуренції та правові механізми її реалізації. Сфера конкуренції — предмет відання як Комісії, так і Суду. Причому в силу різних причин Комісія у своїх рішеннях прагне заручитися під­тримкою національних судів чи Суду ЄС, оскільки нею враховуються прецеденти Суду ЄС. Разом з тим політика конкуренції охоплює та містить у собі безліч складних економічних концепцій, що ускладню­ють розгляд справ у Суді ЄС. Оскільки, як зазначалось, Комісія може приймати відповідні квазісудові рішення, а у випадку його невиконан­ня передавати справу до Суду, то в кінцевому підсумку саме у Комісії є більше можливостей вибрати правильний та прийнятний напрямок у цій політиці.

Таким чином, процедури за статтями 258-260 Договору про функ­ціонування ЄС окрім виконання безпосередньо покладених на них функцій, а саме — приведення дій держав-членів у відповідність до права ЄС, ще демонструють на прикладі взаємодії суду та Комісії ба­зовий принцип функціонування Союзу — принцип інституційної рівноваги (балансу)¹'

§ 2. Провадження по справах

про скасування нелегітимних нормативних актів ЄС (ст. 263 Договору про функціонування ЄС)

Кожна розвинута правова система повинна виробити механізми для перевірки актів, які приймаються її інститутами, щодо процедурної та матеріальної легітимності. У Європейському Союзі було створено

' Проблемні питання, пов'язані з провадженнями щодо забезпечення примусово­го виконання зобов'язань державами-членами, були висвітлені авторкою у таких роботах: Комарова Т. В. Припинення невиконання зобов'язання державами - членами ЄС // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. - X.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - Вип. 91. - С. 173-179; Вона ж. Юрисдикція Суду ЄС щодо по­зовів про невиконання зобов'язань державами - учасницями Європейського Союзу // Правова система, громадянське суспільство та держава: Тези доп. міжн. студ. наук, конф. (Львів, 10-12 трав. 2007 p.). - Львів: Юрид. фак. Льв. нац. університету, 2007. -С 205-206.

121

Роздіп 2. Процедури реалізації юрисдикції Суду Європейського Союзу

такі механізми, а їх виконання головним чином покладено на Суд ЄС та Загальний суд, що є незалежними органами, на які установчими договорами покладений обов'язок утвердження верховенства права. Так, Суд ЄС у рішенні по справі Les Verts зазначив: «Слід у першу чергу наголосити за цих підстав на тому, що Європейське Співтовари­ство є Співтовариством, заснованим на верховенстві права, оскільки ані його держави-члени, ані його інститути не можуть запобігти роз­гляду питання щодо відповідності заходів, прийнятих ними, основно­му документу конституційного характеру — Договору про ЄЕС. Зо­крема, у статтях 173 і 184, з однієї сторони, та ст. 177 — з другої, До­говір встановив повну систему засобів правового захисту і процедур, призначених для того, щоб дозволити Суду розглядати законність дій, прийнятих інститутами» ' Тож для судового перегляду легітимності актів інститутів ЄС Договір про функціонування ЄС передбачив два шляхи його здійснення — прямий (за ст. 263 Договору про функціону­вання ЄС) та опосередкований (за ст. 267 Договору функціонування ЄС). Механізм контролю згідно зі ст. 263 над усіма обов'язковими актами можна назвати інструментом, який забезпечує інституційний баланс у ЄС, та певною гарантією недопущення зловживання владою інститутами Союзу.

За статгею 263 Договору про функціонування ЄС держави-члени, інститути ЄС та фізичні або юридичні особи можуть звернутися до Суду ЄС/Загального суду для визнання недійсними актів Ради, Комісії та Європейського Центрального Банку, що не є рекомендаціями та ви­сновками, а також актів Європейського Парламенту, Європейської Ради, органів і установ, спрямованих на створення правових наслідків для третіх сторін.

Предмет оскарження за ст. 263 Договору про функціонування ЄС. Під юрисдикцію Суду ЄС/Загального суду ratione materiae в рам­ках ст. 263 Договору про функціонування ЄС підпадають будь-які правові акти інститутів ЄС, які мають обов'язкову силу, а також акти органів і установ, спрямованих па створення правових наслідків для третіх сторін. Обов'язкова сила акта зводиться не лише до створення ним обов'язків для суб'єктів, але й полягає в наданні прав або їх по­збавленні ' Оскільки такі акти, як рекомендації та висновки, не мають

¹ Case 294/83, Parti ecoloeiste «Les Verts» v European Parliament II European Court Reports. - 1986. - P. 1339.

¹ Див.: Joined cases 8-11/66, Societe anonyme Cimenteries C.B.R. Cementsbedrijven N. V. and others v Commission II European Court Reports. - 1967. - P. 75.

122