§ 2. Провадження по справах про скасування нелегітимних нормативних актів єс...

законним злиття цих компаній. СПІ відхилив позов, оскільки вирішив, що Рішення Комісії не має безпосереднього впливу на Робочі ради, оскільки злиттям їх компаній не була нанесена шкода безпосереднім правам рад, як представникам робітників '

Щодо індивідуального впливу, то в рішенні за відомою справою Ріаитапп був встановлений критерій, за яким можна встановити інди­відуальний вплив акта на особу та таким чином її право на подачу позову. Дж. Шо (J. Shaw) зазначила, що рішення по цій справі задало тон рестриктивному тлумаченню всієї системи судового перегляду в Суді ЄС/СПГ^- У цій справі приватна особа оскаржувала Рішення, адресоване державі — члену ЄС, і Суд постановив: «Особи інші, ніж ті, котрим адресоване рішення, можуть стверджувати, що воно стосу­ється їх індивідуально тільки за умови, що це рішення зачіпає їх чи в силу певних притаманних їм особливостей, чи в силу обставин, через які вони відрізняються від усіх інших осіб, та дія цих фактів виокрем­лює їх індивідуально так само, як і у випадку з особами, яким воно адресовано»³' Цей же критерій можна застосовувати і для перевірки дії регламенту на особу, але з різницею, що в ньому не буде вказано жодної особи-адрссата, оскільки регламент є актом загальної дії.

Іншими словами, за критерієм Ріаитапп для існування індивідуаль­ного впливу позивач має бути членом відповідної групи осіб, кількість членів якої постійна та визначена на момент прийняття оскаржуваного акта та протягом всього часу його дії. Показовим у цьому плані є справа Toepfer V Commission, у якій був визнаний індивідуальний вплив оскар­жуваного Рішення Комісії щодо імпорту зерна на позивача, оскільки воно стосувалося лише імпортерів, які пройшли ліцензування в чітко визначений час і відповідно їх коло було чітко визначеним ' П. Крейг (P. Craig) та Г. де Бурка (G. de Burca) називають такий критерій «крите-

¹ Case T-96/92, Comite Central d'Entreprise de la Societe Generate des Grandes Sour­ces and others v Commission of the European Communities II European Court Reports. -1995. - P. 11-1213; Case T-12/93, Comite Central d'Entreprise de la SA Vittel and Comite d'Etablissement de Pierval v Commission of the European Communities II European Court Reports. - 1995.-P. 11-1247.

¹ Shaw J. Law of the European Union. - [3^,d ed.]. - London: Palgrave Law Masters, 2000. - P. 509.

³ Case 25/62, Ріаитапп v Commission II European Court Reports. - 1963. - P. 95. Див. також: Case 26/86, Deut: und Geldermann v Council II European Court Reports. - 1987. -P. 941.

¹ Joined cases 106-107/63, Toepfer v Commission II European Court Reports. - 1965.-P.405.

129

Роїд 'їл 2. Процедури реалізації юрисдикції Суду Європейського Союзу

рієм закритої групи» ' оскільки така група є чітко визначеною, а увійти до цієї вже закритої групи неможливо через сплив терміну для реєстра­ції. Інша ситуація була у справі Spijker Kwasten v Commission, у рішенні по котрій Суд ЄС не визнав індивідуального впливу на позивача Рішен­ня Комісії, адресованого датському уряду, щодо уповноваження його на шестимісячну заборопу імпорту китайських щіток. Хоча позивач по цій справі був єдиним імпортером цього виду продукції, але Суд ЄС вирішив, що гіпотетично в цей період інші особи могли подати заяву на видачу ліцензії на імпорт й стати учасниками цих правовідносин. Тож позов був визнаний неприйнятним на підставі відсугності індивідуального впливу акта на позивача²" П. Крейг (P. Craig) та Г. де Бурка (G. de Burca) нази­вають таку ситуацію «критерієм абстрактної термінології» ' Тож факт того, що позивач є єдиним суб'єктом певного виду діяльності або членом маленької групи суб'єктів, не є безумовним доказом індивідуального впливу акта, який регулює цю саму діяльність, і положення позивача слід розглядати в комплексному аспекті.

У рішенні по справі Greenpeace СПІ також підкреслив, що позивач, якого оскаржуване рішення стосується «взагалі та абстрактним чином» (наприклад, які звертаються з приводу захисту навколишнього середови­ща), не може подавати скаргу, тому що рішення індивідуально не зачіпає його становище. Такі рішення стосуються позивача таким же чином, як і інших осіб, які проживають, працюють або відвідують місцевість, якої стосується акт. По цій справі позивачем була асоціація Greenpeace, тож СПІ зазначив, що вищенаведені положення відігосяться і до асоціацій, які звертаються до Суду з позовом, представляючи приватних осіб".

Щодо допустимості позовів по оскарженню нелегітимних актів ЄС асоціаціями, то Суд ЄС дотримується тут також рестриктивного тлу­мачення⁵' СПІ описав умови, за якггх асоціації та профспілки можуть подавати позови. Найголовніше — довести ісггування відокремлених

' Craig P., de Burca G. EU Law. Text, Cases and Materials. - P"¹ Ed.]. - Oxford: Oxford University Press, 2003. P. 495.

^: Case 231/82. Spijker Kwasten v Commission II European Court Reports. - 1983. - P. 2559.

' Craig P., de Burca G. EU Law. Text, Cases and Materials. - [3^rd Ed.]. - Oxford: Oxford University Press. 2003. - P. 495.

' Case T-585/93, Stichting Greenpeace Council (Greenpeace International) v Commission //European Court Reports. -1995. -P. 11-2205. Його коментар див.: BerrodF. Case Note on Stichting Greenpeace II Common Market Law Review. - 1999. Vol. 36. - P. 635 -662.

⁵ Це становище аналогічне рестриктивному положенню асоціацій як позивачів у деяких державах - членах ЄС, наприклад у Німеччині.

130