§ 2. Провадження по справах про скасування нелегітимних нормативних актів єс...

ними. У рішенні по справі France v High Authority він постановив, що не буде вважатися зловживанням владою досягнення актом інших цілей поряд із досягненням належних '

Практика свідчить, що довести зловживання владою доволі складно і стаегься це дуже рідко, оскільки цілі ЄС визначені у загальній формі.

Зловживання владою тісно пов'язано з принципом пропорційності, який передбачає, що органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують встановлені межі необхідності для до­сягнення мети. Тобто засоби мають відповідати меті, а шкода не повин­на бути непропорційною отриманому позитивному результату. Якщо інститут, орган, установа використовує правильну мету, але викори­стовує невідповідні засоби, то акт буде скасовано через порушення принципу пропорційності. Якщо неправильною є мета, підставою для скасування буде зловживання владою. Як зазначає Т. К. Хартлі, хоча в теорії ці дві концепції різняться, на практиці вони можуть легко по­єднуватися в одну підставу '

Розглядати позови за ст. 263 Договору про функціонування ЄС може як Суд ЄС, так і Загальний суд, залежно від того, хто є позивачем і який акт оскаржується. Якщо позивачем є держава-член чи інститут або орган ЄС (тобто позивачі першої та другої груп), то провадження ведеться в Суді ЄС, якщо ж позивачем є фізична чи юридична особа (позивачі третьої групи), то справу розглядає Загальний суд (раніше — СПІ).

У 2008 р. до СПІ надійшло 269 справ за ст. 263 Договору про функ­ціонування ЄС (42,77 % від загального надходження справ), у 2007 р. — 249 (47,7 %), а до Суду ЄС у 2008 р. надійшло лише три справи (1,43 % від загального надходження), у 2007 р. —дев'ять (4,07 %). Частіше за все СПІ мав справу (а отже, Загальний суд матиме справу) із позовами щодо оскарження актів індивідуального характеру, тож він не відіграє настільки великої ролі щодо «конституційного» аспекту судового за­хисту, як Суд ЄС ' Але він має справу з практичними питаннями, з якими стикаються приватні особи щодня при використанні права ЄС, про що свідчить статистика щодо навантаження СПІ. Оскільки Євро­пейський Союз — це союз народів, союз громадян, тож захист при­ватних осіб має відігравати не меншу роль в успішній розбудові всьо-

¹ Case 1/54, France v High Authorityll European Court Reports. - 1954-1956. - P. 1.

² Хартли Т. К. Основы права европейского Сообщества / [пер. с англ.]. - М.: Закон и право, ЮИИТИ, 1998.-С. 451.

¹ Shaw J. Law of the European Union. - [3^rd ed.]. - London: Palgrave Law Masters, 2000. - P. 496.

147

Poic ii 2. Процедури реалізації юрисдикції Суду Європейського Союзу

го Союзу, ніж розвиток «конституційних» питань. Практики зауважу­ють, що рішення СПІ є не такими складними та заплутаними, як рі­шення Суду ЄС, і більше наближені до пересічних громадян. Однак надія на те, що СПІ буде тлумачити locus standi більш широко, ніж Суд ЄС, яку висловлювали Г. Манчіні (G. Мапсіпі) та Д. Кілінг (D. Keeling)¹' не підтвердилась. СПІ проводив те ж саме рестриктивне тлумачення ст. 230 (тепер 263) щодо непривілейованих позивачів. К. Харлоу (С. Harlow) впевнений, що такс положення свідчить про дефіцит де­мократії в ЄС²'

Статистика показує, що позови від приватних осіб щодо визнання недійсними актів ЄС в 40 % є успішними. Найвищий відсоток — з оскарження актів, які стосуються сфери конкуренції (55 %), найниж­чий — з оскарження актів у антидемпінговій, аграрній та риболовель-ній сферах (10 %).

Практика свідчить, що часто мотивами для судового процесу про­ти Парламенту є незадоволеність бюджетом, який він прийняв ' Близь­ко половини справ, що надходять від держав-членів, проти Комісії стосуються Фонду орієнтації та гарантій сільського господарства. Крім того, багато справ проти Комісії грунтувалися на незадоволеності її рішеннями щодо фінансової допомоги державам.

Показовим є рішення СПІ від 17 вересня 2007 р. по справі Microsoft Corp. v Commission, в якому інформаційно-комп'ютерному гіганту було відмовлено в задоволенні позову ' У своєму позові корпорація Microsoft вимагала перегляду рішення Європейської Комісії від 23 березня 2004 р. Тоді Комісія вимагала від компанії надати повну та точну документа­цію, яка дозволить іншим компаніям створювати продукти, сумісні з операційною системою Windows. Компанія відмовила в наданні такої інформації, тож за порушення права з конкуренції ЄС Європейська Комісія наклала па неї штраф у розмірі 497 млн евро. У своєму рішен­ні СПІ підтримав цс рішення. Як Суд ЄС, так і Комісар зі справ конку­рентної політики ЄС підкреслили важливість цього рішення як чітко­го сигналу для компаній, які займають супердомінантне положення на

¹ Мапсіпі G.F., Keeling D. Democracy and the European Court of Justice // Modern Law Review. 1994. - Vol. 57. - P. 189.

² Harlow C. Towards a Theory of Access for the European Court of Justice//Yearbook of European Law. - 1992. - Vol. 12. - P. 230.

³ Див.: Case 34/86, Council v Parliament II European Court Reports. -1986. - P. 2155.

⁴ Case T-201/04, Microsoft Corp. v Commission II Official Journal. - 2007. - Serie С - № 269. - P. 45.

148