§ 2. Вплив рішень Суду Європейського Союзу на право та інститути єс

Близько пов'язаним із питанням захисту прав людини в межах ЄС є інститут громадянства ЄС. Суд ЄС своєю практикою допомагає ста­новленню цього інститугу ' Так, своїм рішенням по справі Sola він поклав край нерівному ставленню до громадян Союзу через їх націо­нальність або економічне становище. Справа полягала в такому: не­працююча громадянка Іспанії, яка мешкала в Німеччині та проживала лише на тих правах, що падала сертифікат про те, що вона же подала заяву на продовження попереднього терміну її проживання в Німеччи­ні, хотіла отримувати допомогу по вихованню дитини, що надавалося лише особам німецької національності або тим, хто мав добросовісний дозвіл на проживання (такий дозвіл на практиці отримують лише пра­цюючі особи), а німецька влада відмовляла їй у цьому. Суд ЄС поста­новив, що така відмова становила порушення права Співтовариства, оскільки відповідне положення німецького законодавства щодо мате­ріальної допомоги містило дискримінаційні положення з підстав на­ціональності. Суд включив до прав громадянина ЄС, як зазначили С. Фрайз (S. Fries) та Дж. Шо (J. Shaw), «доступ до всіх соціальних допомог» ' Тобто Суд розширив можливості надання соціальних пере­ваг та сімейних допомог незалежно від економічної активності грома­дян ЄС у державах-членах, у яких вони проживають та громадянами яких вони не є.

У рішенні по справі Spain v United Kingdom* Суд ЄС відповідав на запитання, чи можуть держави-члени поширювати право голосувати на виборах Європейського Парламенту на резидентів, які не є грома­дянами ЄС (у цьому випадку Іспанія оскаржувала Статут Великобри-

'Див.: Ciosa C. Citizenship of the Union and Nationality of Member States //Common Market Law Review. - 1995. - Vol. 32. - P. 487-510; Toner H. Judicial Interpretation of European Union Citizenship // Maastricht Journal of European and Comparative Law. -2000. - Vol. 7. - P. 158-182; Jacqueson C. Union Citizenship and the Court of Justice: Something New under the Sun? Toward social Citizenship // European Law Review. - 2002. -Vol. 27, Is. 3. - P. 260-281; Mather J. D. The Court of Justice and the Union Citizen // European Law Journal. - 2005. - Vol. 11, No. 6. - P. 722-743; Olsen E. D. 11. The origins of European citizenship in the first two decades of European integration // Journal of European Public Policy. - 2008. - Vol. 15, Is. 1. - P. 40-57. Щодо комплексного аналізу інституту громадянства ЄС див.: Kadclbach S. Union Citizenship //Jean Monnet Working Paper. - 2003. - Vol. 9. - 56 p.

² Case C-85/96 Maria Martinez Sala v Freistaal Bayern II European Court Reports. - 1998.-P. 1-2691.

³ Fries S., Shaw J. Citizenship of the Union: First Steps in the European Court of Justice // European Public Law. - 1998. - Vol. 4. - P. 536.

⁴ Case 145/04, Spain v United Kingdom II European Court Reports. - 2006. - P. 1-7917.

247

Розділ 3. Рішення Суду Європейського Союзу; 'іх природа та функції

танії, який надавав громадянство Британської Співдружності резиден­там Гібралтару, які не мають громадянства держав - членів Союзу, та давав їм право балотуватися до Європейського Парламенту та голо­сувати на них виборах). Суд відповів, що питання визначення осіб, які можуть голосувати та балотуватися на виборах (не входячи в супе­речності з правом ЄС), належить до компетенції держав-членів. Стат­ті установчих договорів, які стосуються виборів до Європейського Парламенту, не позбавляють держав-членів права надавати активні та пасивні виборчі права певним особам, які мають тісний зв'язок з ними, але інший, ніж їх власні громадяни або громадяни ЄС, які проживають на їх території.

Таким чином, Суд ЄС вдосконалює інститут громадянства ЄС та робить його не просто прокламацією, а досить ефективним для при­ватних осіб механізмом користування своїми правами, який поступово набуває свого розвитку. У цьому контексті дуже дивний вигляд має вислів французького соціолога Р. Арона (R. Агоп), який він зробив у 1974 р. та який відображає мислення науковців того часу щодо не­можливості існування повноцінного інституту громадянства ЄС, що надавав би реальні права: «Не існує таких тварин, як "європейські громадяни". Існують лише французькі, німецькі або італійські громадяни» ' Але зараз такий вислів вбачається неактуальним. Усі інститути ЄС роблять внесок у поліпшення життя громадян ЄС та під­вищення статусу цих громадян. Комісія щороку публікує інформацію про десять основних таких досягнень інститутів ЄС '

Успіх ЄС багато в чому полягає в тому, що саме його правопорядок зробив можливим використання приватними особами механізмів, які заклали держави-члени. Це відбулося завдяки розвинутим концепціям прямої дії, верховенства права ЄС та існуванню можливості притяг­нення до відповідальності держав-членів у разі недодержання інтегра­ційного права як за допомогою централізованої процедури в Суді ЄС, так і за допомогою децентралізованої системи в національних судах. Усе це в поєднанні з механізмом преюдиціальних звернень допомагає приватним особам реалізовувати права, надані наднаціональним пра­вом. Як було справедливо зазначено, «унікальна sui generis природа Європейського Співтовариства, її справжня світова історична значу-

¹ Aron R. Is multinational citizenship possible? // Social Research. - 1974. - Vol. 41, Is. 4. -P. 653.

² Сторінка річних досягнень ЄС «Що Європейський Союз зробив для своїх іро- мадян у 2007 році?». - Режим доступу: http//ec.europa.eu/snapshot2007.

248