§ 1. Суд Європейського Союзу в інституційній системі с с

но до загальної законотворчої процедури. При цьому Парламент та Рада діють за пропозицію від Комісії після консультації з Судом ЄС або за пропозицію Суду ЄС після консультації з Комісією.

Трибунал засідає в двох палатах по три судді та палаті з п'яти суд­дів (остання може засідати у складі трьох суддів), повним складом та одноособово. У 2008 р. в палатах по три суді було вирішено 94,57 % справи, повним складом — 1,55 % (у 2007/2008 pp. відповідно 89,33/95,3% та 1,33/1,2%).

Юрисдикція, порядок формування та функціонування судової сис­теми ЄС визначається установчими договорами ЄС, а юрисдикція Загального суду та Трибуналу додатково визначається ще й спеціаль­ними рішеннями Ради ЄС про їх створення. Суд ЄС є єдиним з п'яти інститутів, котрий має власний Статут ' який є спільним ще й для За­гального суду з Трибуналом. Слід нагадати, що до вступу в силу Ніцць­кого договору Суд ЄС мав три майже ідентичні Статути: Статут Суду ЄС, Суду ЄОВС та Суду Євратома. Але з набранням чинності Ніццьким договором набув чинності новий Статут Суду ЄС, який є частиною установчих договорів та приєднаний до них як протокол.

Процедура судочинства деталізується Регламентами Суду ЄС²' СПІ³ та Трибуналу (після вступу Лісабонського договору в силу відповідні зміни назв регламентів ще не були здійснені), укладеними відповід­ними судами та затвердженим Радою ЄС, які певним чином відрізня­ється один від одного. Слід зауважити, що розробка Регламентів нових судових ланок, які на той час називалися СПІ та Трибуналом, тривала досить довгий час і до того моменту, доки вони були прийняті, СПІ користувався mutatis mutandis Регламентом Суду ЄС, а Трибунал — Регламентом СПІ.

¹ Protocol (No 3) on the Statute of the Court of Justice of the European Union // Official Journal. - 2008. - Serie С - № 115. - P. 211-229.

² Rules of Procedure ofthe Court of Justice of the European Communities // Official Journal. - 1991. - Serie L. - № 176. - P. 7-32. Останні доповнення до Регламенту були внесені 13 січня 2009 p. (Amendments to the Rules of Procedure ofthe Court of Justice ofthe European Communities of 13 January 2009//Official Journal. - 2009. - Serie L. - № 24. - P. 8.

¹ Rules of procedure ofthe Court of First Instance ofthe European Communities // Official Journal. - 1991. - Serie L. -№ 136. - P. 1-23. Останні доповнення до Регламен­ту були внесені 7 липня 2009 р (Amendments to the Rules of Procedure ofthe Court of the First Instance ofthe European Communities of 7 July 2009 // Official Journal. - 2009. -Serie L. - № 184. - P. 10.)

^A Rules of Procedure ofthe European Union Civil Service Tribunal // Official Journal. -2007. - Serie L. - № 225. - P. I -29.

41

Розділ 1. Сутність юрисдикції Суду Європейського Союзу

Систему внутрішніх актів, які торкаються внутрішньої діяльності судових ланок, доповнюють інструкції, які адресуються судами своїм секретарям.

У судовій системі Союзу центральне місце займає Суд ЄС, оскіль­ки на відміну від Загального суду та Трибуналу він наділений найшир-шою компетенцією та, враховуючи більш довге існування, здійснив найсильніший вплив на право та інститути організації. Тож у контексті таких питань дослідження, як вплив судової практики на право та ін­ститути ЄС, її роль у формуванні інтеграційного правопорядку тощо, акцент буде робитися на діяльність Суду ЄС, оскільки історично саме він зробив найсуттєвіший внесок у вищеназвані процеси. Суд ЄС є най­активнішим та найвпливовішим представником усієї судової системи Союзу.

Незважаючи на неодноразові доповнення установчих договорів вже після розширення судової системи ЄС, Суд ЄС залишився єдиним судовим інститутом. Цс ключова інституційна ознака судової системи Союзу, яка є важливою при визначенні зв'язків та розподілу юрисдик­ції між судами ЄС. С. Ю. Кашкін висловлює думку, що defacto СПІ (а тепер вже Загальний суд) можна вважати інститутом ' Підставою для такого свого висновку він вважає юридичну обов'язковість рішень СПІ (Загального суду), але з цим важко погодитися, оскільки ця під­става не є головною для визнання за органом статусу інституту. На­приклад, як вже зазначалося, такий інститут, як Рахункова Палата, не уповноважений приймати юридично обов'язкові рішення. Тож, хоча Загальний суд наділений досить значними повноваженнями, особли­во після Ніццьких та Лісабонських доповнень, його не можна вважа­ти інститутом ЄС. Щодо Трибуналу, то його статус у судовій системі Союзу не викликає питань, оскільки визначений досить конкретно — Трибунал є судовою палатою, що розглядає справи з дуже вузького кола питань.

Таким чином, Суд ЄС займає особливе місце серед інститутів Со­юзу. Парламент, Європейську Раду, Раду та Комісію можна назвати політичними інститутами, Рахункову Палату — незалежним органом фінансового контролю; ЄЦБ — представник валютного контролю, а Суд — по суті функціональний неполітичний орган із виключною юрисдикцією. Визнання обов'язкової юрисдикції Суду віднесено до

¹ Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С. Ю. Кашкина. - М.: Юрайт; Высшее образование, 2010. - С. 364.

42