§ 1. Суд Європейського Союзу в інституційній системі с с

пив 1 лютого 2003 р. Його мета визначена в преамбулі таким чином: «...завершити процес, розпочатий Амстердамським договором, щодо підготовки інститутів ЄС до функціонування у розширеному Сою­зі...».

Слід зазначити, що процес інституційних перетворень ЄС та ево­люції статусу судової системи ЄС не добіг свого кінця. Оскільки ЄС — це постійно динамічна система, то і його інституційна система потре­бує постійних змін та вдосконалення. Прагнення держав-членів до спрощення функціонування двох Співтовариств та ще двох опор Со­юзу стали лейтмотивом прийняття Декларації щодо майбутнього Єв­ропейського Союзу від 15 грудня 2001 р.¹' відомої як Лаакенська де­кларація. Декларація передбачила створення Європейського Конвенту, який працював за трьома головними напрямками: судова система ЄС, питання бюджетної процедури та фінансуванню Союзу. За період з 28 лютого 2002 р. по 10 липня 2003 р. Конвент провів колосальну роботу щодо пропозицій реформування ЄС із широким залученням організацій, представників національних парламентів, безпосередньо громадян ЄС та представників молоді Європи. У результаті своєї ро­боти Конвент представив проект Конституційного договору, який до­працьовувався на міжурядових конференціях. 29 жовтня 2004 р. на Капіталійському пагорбі в Римі був урочисто підписаний Договір про Конституцію для Європи, який прийнято називати Конституцією. Для набрання чинності всі держави — члени ЄС мали ратифікувати його відповідно до національних процедур. Проект Конституції замінював установчі договори, Європейський Союз та Європейські співтовариства припиняли існування, а замість них створювалася новий Європейський Союз (Договір про Євратом не втрачав сили, а Євратом діяло при ново­му Союзі). Ця нова організація мала стати правонаступником Союзу, що передував їй. У рамках нового ЄС планувалося ліквідувати опори, а сам він наділявся правосуб'єктністю. Загальна система інститутів ЄС не змінювалася, окрім надання Європейській Раді статусу інституту, але реформа змінювала статус інститутів, порядок формування та перерозподіл їх компетенцій. Значно спрощувалася система джерел права ЄС та вводився термін «закон» для позначення нормативних актів ЄС, спрощувалася ротаційна система головування в Раді, змен­шувалася кількість комісарів, змінювалася система прийняття рішень

¹ Текст див.: Россия и Европейский Союз: Документы и материалы / Под ред. С. Ю. Кашкина. - М.: Юрид. лит., 2003. - 560 с.

23

Posol і І Сутність юрисдикції Суду Європейського Союіу

у Раді, передавалися нові повноваження на наднаціональний рівень тощо ' Протягом розробки проекту та ратифікаційного процесу вся Європа, включаючи пересічних громадян, політиків, науковців, гостро обговорювала перспективи нового етапу розвитку європейської інте­грації-. Але при ратифікаційному процесі держави-члсни зіткнулися з непереборними проблемами, які не дали втілитися в життя проекту Конституції ЄС. Так, після того як дев'ять країн ратифікували проект, близько 55 % французів 29 травня 2005 р. та 60 % голландців 1 червня 2005 р. на загальнонаціональних референдумах висловилися проти проекту Конституції ' Таке неприйняття отримало назву «євроскепти-

¹ Детальний аналіз проекту Договору про Конституцію для Європи див.: Консти­ туция Европейского Союза: Доіовор. устанавливающий Конституцию для Европы (с комментарием) / Отв. ред. С. Ю. Кашкин, пер. А. 0.{Четвериков. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 622 е.; Тюшка А. Договір про Конституцію для Європи: генезис, юридична природа, політична цінність: Моноірафія. - К. К.І.С., 2007. - 228 с.

² Див.: Коваль В. Створення Конституції Європейського Союзу: pro et contra II Право України. - 2003. - № 2. - С. 145-147; Кашкин С, Четвериков А. На пути к ев­ ропейской конституции: Европейский конвент и перспективы разработки Конститу­ ционного договора (Конституции) Европейского Союза // Конституционное Право: Восточноевропейское Обозрение. - 2003. - № 1 (42). - С. 38-41; Сгептопа М. The draft Constitutional Treaty: External Relations and External Action // Common Market Law Review. 2003. - Vol. 40. -P. 1447-1466; ЭнтинЛ. М. О проекте Конституции Европей­ ского Союза//Московский журнал международного права. - 2004. -№ I (53). - С. 85-100; Dashwood A., Johnston A. The Institutions of the Enlarged EU under the Regime of the Constitutional Treaty //Common Market Law Review. - 2004. - Vol. 41. - P. 1481-1518: Roben V. Constitutionalism after the Draft Constitutional Treaty: How Much Hierarchy // Columbia Journal of European Law. - 2004. - Vol. 10. - P. 339-377; Puder M. G. Constitutionalizing Government in the European Union: Europe's New Institutional Quarter Under the Treaty Establishing a Constitution for Europe // Columbia Journal of European Law. - 2004/2005. - Vol. 11. - P. 77- 111; Трыканов С. А. Конституция Европейского Союза: политико-правовая оценка проекта // Международное публичное и частное право. - 2005. - № 5 (26). - С. 45-46; Танчев Е. Вино и мехи, или легитимация Евро­ пейского Союза путем принятия писаной конституции // Сравнительное Конституци­ онное обозрение. - 2005. - № 1 (50). - С. 129-144; Грицяк І. Європейське управління в Договорі про запровадження Конституції для Європи // І Іраво України. - 2005. - № 4. - С 118-123; Estella A. Constitutional Legitimacy and Credible Commitments in the European Union // European Law Journal. - 2005. - Vol. 11, No. I. - P. 22-42; Fossum J. E., Menendez A. J. The Constitution's Gift? A Deliberative Democratic Analysis of Constitution Making in the European Union // European Law Journal. - 2005. - Vol. 11, No.4. - P. 380- 410; Kumm M. The Jurisprudence of Constitutional Conflict: Constitutional Supremacy in Europe before and after the Constitutional Treaty // European Law Journal. - 2005. - Vol. 11, No. 3. - P. 262-307; Schilling T. The Jurisprudence of Constitutional Conflict: Some Supplementations to Manias Kumm // European Law Journal. - 2006. - Vol. 12, No. 2. - P. 173-193.

¹ Референдум у Голландії був консультативним і національний парламент міг не брати його до уваги, але було вирішено дотриматися волі народу.

24