§ 3. Преюдиціальні провадження по розгляду справ за запитами національних судів...

і основоположних свобод 1950 р. і такі справи підлягають роз­гляду в Суді ЄС¹'

Як видно зі змісту ст. 234, вона не може використовуватися для визначення відповідності національного законодавства праву ЄС. Ще своєю ранньою практикою, у рішенні по справі Flamino Costa v ENEL, Суд розтлумачив свої повноваження таким чином: «У рамках преюди­ціальної процедури Суд ЄС не наділений юрисдикцією як відносно застосування Договору до конкретної справи, так і ухвалення рішення щодо дійсності того чи іншого положення внутрішнього права з точки зору Договору, що було б можливим згідно зі ст. 169 (зараз ст. 258. — Прим. Т. К.)»²' Суд тільки «надає національному суду критерії для визначення, чи відповідають ці правила (маються на увазі національні нормативні акти. — Прим. Т. К.) праву Співтовариства»³' Тобто Суд ЄС не втручається в юрисдикцію національних судів по оцінці обста­вин конкретної справи та національного нормативного акта, а лише дає відповідь на поставлені перед ним питання щодо тлумачення актів ЄС і тим самим проводить чітке розмежування функцій між ним та національними судовими установами ' У своєму рішенні по справі Benedetti Суд ЄС, крім того, зазначив, що метою преюдиціальної про-

' Щодо практики Суду ЄС відносно захисту прав людини див.: Von Bogdandy A. The European Union as a Human Rights Organization? I luman Rights and the Core of the European Union // Common Market Law Review. - 2000. - Vol. 37. - P. 1307-1338; Jacobs G. Human rights in the European Union: the role of the Court of Justice//European Law Review. - 2001. -Vol. 26. - P. 331-341; Engel C. The European Charter ofFundamental Rights. A Changed Political Opportunity Stnicture and its Normative Consequences // European Law Journal. -2001. - Vol. 7, No. 2. - P. 151-170; Garcia R.A. The General Provisions ofthe Charter of Fundamental Rights ofthe European Union // European Law Journal. - 2002. - Vol. 8, No. 4. - P. 492-514; Der-Chin Homg. The Human Rights Clause in the European Union's External Trade and Development Agreements // European Law Journal. - 2003. - Vol. 9, No. 5. -P. 677-701; Jaeckel L. The Duty to Protect Fundamental Rights in the European Community // European Law Review. - 2003. - Vol. 28, No. 4. - P. 508-527; Hilson С What's in a Right? The Relationship Between Community, Fundamental and Citizenship Rights in EU Law // European Law Review. - 2004. - Vol. 29, Issue 5. - P. 636-651.

² Case 6/64, Flamino Costa v E.N.E.L. II European Court Reports. - 1964. - P. 585.

³ Barav A. Preliminary Censorship? The Judgment ofthe European Court in Foglia v. Novello // European Law Review. - 1980. - Vol. 5. - P. 465.

' Але іноді Суд ЄС у своїх рішеннях дуже ретельно досліджує як обставини спра­ви, так і національне законодавство, що призводить до винесення таких рішень, в яких національному суду залишається тільки заповнити відомості сторін і рішення націо­нального суду буде готове. Така ситуація мала місце у справі 120/78 (Case 120/78, Rewe Zentrale v Bunclesmonopolverwaltungjiir Branntwein (Cassis de Dijon) // European Court Reports. - 1979. - P. 649), проге вона не є типовою, тим більше, шо Суд ЄС з більшості преюдиціальних справ виносить абстрактні рішення.

159

Роїд 'їл 2. Процедури реалізації юрисдикції Суду Європейського Союзу

цедури є вирішення питання права, а не вирішення конкретного спору ' Тобто йдеться про чітке розмежування функцій тлумачення права та його застосування.

Проблематичним з точки зору предмета преюдиціального прова­дження є питання, чи може Суд ЄС ухвалювати преюдиціальні рішен­ня щодо тлумачення права ЄС, якщо воно використовується у сфері національної компетенції. Як зазначає С. Лефевр (S. Lefevre), такі ситуації виникають, коли відповідно до рішення національних органів дія певних норм ЄС поширюється на національний рівень і коли одне і те ж положення є джерелом як національного, так і права ЄС²' При­кладом першого випадку є те, що німецька залізниця використовує Митний кодекс ЄС для вирахування вартості перевезень ' Подібна ситуація також може мати місце, коли приватні особи в договорі між собою обумовили, що мають керуватися правом ЄС⁴' Прикладом дру­гого випадку є ситуації, коли при укладанні міжнародних змішаних угод їх предмет підпадає як під компетенцію ЄС, так і під компетенцію держав-членів⁵' у такому разі положення угод можуть застосовуватися в межах обох компетенцій.

Як показала практика розгляду подібних справ, позиція Суду ЄС дуже різниться з позицією Генеральних адвокатів, які наполягають на відмові в ухваленні таких преюдиціальних звернень на підставі від­сутності юрисдикції. Найбільш відомим є рішення по справі Dzodzi' ім'ям якої і називають ситуацію тлумачення Судом права ЄС, яке ви­користовується у сфері національної компетенції⁷' Суд ЄС вирішив

¹ Case 52/76, Luigi Benedetti vMunari F.llis.a.s. II European Court Reports. - 1977. P. 163.

² Lefevre S. The Interpretation of Community Law by the Court of Justice in Areas of National Competence //European Law Review. -2004. -Vol. 29, No. 4. - P. 501-502.

⁵ Case 166/84, Thomasdi'mger v Oberfinanzdirektion Frankfurt am Main II European Court Reports. -185. - P. 3001.

⁴ У справі 88/91 контракт між двома суб'єктами ринку маслинової олії обумовлю­вав дію положень Співтовариства у випадку відповідальності сторін (Case 88/91, Federzione Italiana dei consorzi Agrari i- Azidenda di Stato per gli Inteventi nel mercato Agricolo II European Court Reports. - 1992. - P. 1-4035).

• Щодо змішаних угод див.: Gasparon P. The Transposition of the Principle of Member State 1 iability into the Context of External Relations // European Journal of International Law. - 1999. - Vol. 10, No. 3. - P. 605-624.

⁶ Joined cases 297/88, 197/89, Dzodzi v Belgium II European Court Reports. - 1990 - P. 1-3763.

Kaleda S.L. Extension of the preliminary rulings procedure outside the scope of Community law: «The Dzodzi line of cases» // European Integration Online Papers. 2000. Vol. 4, No. 11. - Режим доступу до журн.: http://ciop.or.at/eiop/texte/2000-01a.htm 160