§ 1. Суд Європейського Союзу в інституційній системі с с

безперечних умов членства в ЄС, а широкі компетенції відкривають перед ним великі можливості практичного впливу на функціонування та розвиток інтеграційного правопорядку.

Використовуючи в даному контексті термін «Суд ЄС», ми маємо на увазі Суд ЄС як представника всієї судової системи Союзу, котрий розкриває взаємовідносини та зв'язки інших інститутів із судової гіл­кою влади в організації. На наш погляд, інтерпретація статусу Суду ЄС у такому відношенні відбиває інституційну єдність судової влади ЄС та її функції в інституційному механізмі ЄС у цілому.

Місце Суду ЄС в інституційній системі Союзу визначається його впливом на ці інститути. Діяльність їх усіх є взаємопов'язаною, а, отже, Суд ЄС має тісні відносини з кожним інститутом Союзу, оскільки вони постають перед Судом як позивачі та відповідачі по справах. Акти та дії кожного інституту підлягають оскарженню в Суді ЄС, що є постій­ним механізмом контролю за діяльністю інститутів.

Історично та інституційно найтісніша співпраця у Суду ЄС скла­лася з Комісією. Говорячи про співвідношення діяльності Комісії та Суду ЄС, можна простежити певні схожі характеристики та еволюцію інституційних функцій цих органів. Так, Комісія вважається зв'язуючим елементом у наднаціональній інституційній системі, яка призначена бути «мотором» інтеграції та головним представником інтеграційних інтересів. Ці характеристики тією чи іншою мірою притаманні й Суду ЄС, оскільки, як буде доведено згодом, він роками випрацьовував принцип рівноваги (балансу) між інститутами ЄС, іноді навіть наді­ляючи їх додатковими повноваженнями, які стверджували позицію конкретного інститут поміж інших. Суд розробив принципи, які стали тими самим «моторами» інтеграційних процесів, а виносячи рішення по справах, він відстоював ідеї інтеграції, незважаючи на окремі опо­зиційні інтереси держав-членів чи інститутів. Комісія — гарант уста­новчих договорів, а Суд ЄС забезпечує дотримання права при застосу­ванні та тлумаченні цих договорів. Наприклад, при порушенні державами-членами чи приватними особами інтеграційного права ді­яльність Суду ЄС нерозривно пов'язана із діяльністю Комісії і тут можна говорити про їх змішані повноваження. Комісія є єдиним над-

¹ Див.: Craig P., de Burca G. EU law: text, eases and materials. - p™¹ ed]. - Oxford University Press, 1998. - P. 54; Грицяк І. Законодавчі та виконавчі органи Європейсько­го Союзу // Вісник Української академії державного управління. 2002. - № 2. - С. 240; Дайнсн Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції / Пер. з англійської. -К.:К.І.С„ 2006.-С. 228.

43

Розділ 1. Сутність юрисдикції Суду Європейського Союзу

національним інститутом окрім Суду, який наділений повноваженнями накладати штрафи на порушників конкурентного права ЄС.

Відповідно до установчих договорів та низки регламентів, при­йнятих у цій сфері ' ініціатива по розслідуванню та припиненню по­рушень конкурентного права та надання державної допомоги належить Комісії та із прийняттям Регламенту 1/2003 ' який ввів децентралізова­ну систему впровадження конкурентного права, ще й національним судам ' Лише якщо Комісія чи національні суди її не використовують, то питання передаються на розгляд Суду ЄС. Така процедура встанов­лена для найефективнішого вирішення спорів, оскільки судова проце­дура на наднаціональному рівні може забрати багато часу та містити безліч складних економічних концепцій, що ускладнюють розгляд справ у Суді ЄС. Тож первинне право вирішення спірної ситуації у вищеназ­ваній сфері належить Комісії та національним судам. Комісія мас висо­кий рівень обізнаності в питаннях конкуренції та у неї є більше можли­востей вибрати правильний та прийнятний напрям у цій політиці.

Так, при боротьбі з антиконкурентними діями підприємств, які стосуються торгівлі на внутрішньому ринку ЄС, саме Комісія може

¹ Методи, якими користується Комісія при розрахунку розмірів штрафів, викла­ дені у Вказівці 2006 р. «Щодо методів розрахунку штрафів, які накладаються на під­ приємства відповідно до ст. 81 та/або 82 Договору про ЄСпв» (Guidelines on the method of setting fines imposed pursuant to Article 23(2)(a) of Regulation No 1/2003 // Official Journal. -2006. - Serie C. • № 210. - P. 2-5). До прийняття у червні 2006 p. цієї Вказів­ ки Комісія керувалася вказівкою 1998 р.

² Наприклад, Регламент 183/84 про угоди щодо надання виключного права на по­ ширення товарів або послуг на визначеній території (Commission Regulation 183/84/ EEC on the supply of milled rice to the World Food Programme as food aid // Official Journal. - 1984. - Serie L. —№ 21. - P. 20, 21), Регламент 123/85 щодо угод про поши­ рення й обслуговування транспортних засобів (Commission Regulation 123/85/EEC on the application of Article 85 (3) of the Treaty to certain categories of motor vehicle distribution and servicing agreements // Official Journal. - 1985. - Serie L. - № 15. - P. 16-24), Регла­ мент 417/85 щодо винятку для угод про спеціалізацію (Commission Regulation 417/85/ EEC on the application of Article 85 (3) of the Treaty to categories of specialized agreements // Official Journal. - 1985. - Serie L. - № 53. - P. 1 -4), Регламент 418/85 щодо угод про дослідження і розвиток виробництва (Commission Regulation 418/85/EEC on the application of Article 85 (3) of the Treaty to categories of research and development agreements//Official Journal. -1985. - Serie L. - № 53. - P. 5-12) тощо.

³ Council Regulation (EC) No I /2003 on the implementation of the rules on competition laid down in Articles 81 and 82 of the Treatv//Official Journal. - 2003. - Serie L. -№ 1,- P. 1-25.

' Щодо реформи конкурентного права ЄС див.: Nazzini R. Parallel and Sequential Proceedings in Competition Law: an Essay on the Modes of Interaction between Community and National Law // European Business Law Review. - 2005. - Vol. 16, Is. 2 - P. 245-273. 44