§ 2. Вплив рішень Суду Європейського Союзу на право та інститути єс

щість полягає в такій характеристиці Союзу, як одиниця, яка утворює єдине ціле та надає права індивідам»¹"

У свою чергу, приватні особи користуються наданими їм правами та роблять це, слід зазначити, досить стратегічно. Такі приватні особи, як великі корпорації, зацікавлені групи або просто індивіди можуть ініціювати ряд справ, які закладуть прецеденти, котрі будуть вигідні для досягнення їхніх цілей. Це може бути ініціювання справ у націо­нальних судах, які самі звертаються до Суду ЄС у преюдиціальному порядку, або безпосередньо в Суді ЄС. Такі лобіюючі групи іноді вкла­дають багато коштів у подібні стратегічні справи, та їх можна назвати «тривалими гравцями» ' тобто особами зі значними ресурсами та до­свідом, які бажають бути втягнутими в довготривалі правові процеси та націлені тіа досягнення віддалених, але масштабних результатів. Для таких зацікавлених осіб навіть негативний результат справи може бути вигідним для досягнення цілей, оскільки це може слугувати відкла­денню застосування певних правил, які є невигідними цим особам ' Найпогіулярнішим прикладом є справи кінця 80-х pp. у Суді ЄС щодо торгівлі у неділю, яка була заборонена трудовим правом Великобрита­нії. Після невдалих спроб Британського Парламенту скасувати цю за­борону зацікавлені сторони, тобто роздрібні магазини, оскаржили її з досить надуманої підстави, а саме: оскільки магазини торгують зна­чною частиною імпортних товарів, то така заборона може вважатися мірою, еквівалентною кількісній забороні імпорту в розумінні тепе­рішньої ст. 34 Договору про функціонування ЄС. Суд ЄС виносив декілька рішень перед тим як прийти до остаточного висновку, що на­ціональне законодавство відносно недільного відпочинку відображає соціально-економічну характеристику держави, а права імпортерів у даному випадку не були дискриміновані, а лише опосередковано зачеплені, тож законодавство Великобританії не було дискримінацій­ним. Хоча в наведеному прикладі цілі «тривалих гравців» не були досягнуті, але він показує можливості стратегій, які іноді провадять­ся в Суді ЄС.

¹ Curtin D. The Constitutional Structure of the Union, a Europe of Bits and Pieces // Common Market Law Review. - 1993. - Vol. 30. - P. 67.

^: Такс визначення дав американський правовий соціолог Марк Гатангер-erepeat player». Galanter M. Why the "Haves" Come Out Ahead: Speculations on the Limits of Legal Changes // Law and Society Review. - 1974. - Vol. 9. - P. 95-160.

⁵ Dehoussc R. The European Court of Justice. The Politics of Judicial Integration. -Basingstoke, 1998.-P. 111.

249

Розділ 3. Рішення Суду Європейського Союзу: IXприрода та функції

У процесі конституціоналізації установчих договорів Суд ЄС все частіше буває втягнутий у політичні баталії. Так, Суд має справи з та­кими політично важливими та складними питаннями, як роль жінок у збройних силах чи рівність жінок та чоловіків на ринку праці, тощо ' Тому зростає роль Суду ЄС як суду, який виконує функції конститу­ційного нагляду. Тим самим Суд безпосередньо впливає і на політику Союзу, хоча фактично не має повноважень щодо її вироблення. Так, дуже відомими є справи 1976, 1978 та 1980 pp. проти Великобританії, яку інші країни звинувачували в обмеженні своїх прав на риболовство. Суд ЄС у своєму рішенні встановив загальну норму, яка зобов'язала державу, що запроваджує норми щодо охорони ресурсів моря, робити цс у формі, яка б була відкритою для загального ознайомлення. Цей приклад показує, що Суд ЄС вилинув на риболовецьку політику, хоча функція вироблення цієї політики належить Раді ЄС. Щодо вироблен­ня політики Співтовариства в 1985 р. Суд виніс рішення по справі Parliament v Council, у якій Парламент виступав проти Ради ЄС та звинувачував її в затягуванні вироблення єдиної транспортної політи­ки ' Саме це рішення Суду, яке зводилося до визнання того, що Рада ухиляється від своїх обов'язків у сфері свободи надання транспортних послуг і цим порушує Договір про ЄЕСпв, активізувало Раду в роз­робці транспортного права Співтовариства. Такий вплив рішень Суду відбувається в усіх сферах дії. У 1980 р. рішенням по справі Commission у Belgium Суд ЄС прийняв єдине для всього Співтовариства (а зараз Союзу) поняття державної служби та єдиний перелік відповідних ро­бочих місць ' Це був фактичний крок до створення гармонізованих законів про державну службу в різних державах-членах. Саме таким чином стало можливим успішно створювати єдину Європу та єдиний ринок. Узагалі значне місце серед рішень Суду ЄС посідають ті, котрі забезпечують досягнення загальних цілей і завдань, пов'язаних саме з функціонуванням єдиного ринку та реалізацією чотирьох свобод, — пересування осіб, послуг, товарів та капітатів. Так, по так званій спра-

¹ Див.: Case 13/94, PvS and Cornwall County Council II European Court Reports. -

1996. - P. 1-2143; Case 273/97, Angela Maria Sirdar v The Army Board and Secretary of State for Defence II European Court Reports. - 1999. - P. 1-1279; Case 285/98, Tanja Kreil v Federal Republic of Germany II European Court Reports. - 2000. - P. 1-69.

² Case 13/83, Parliament v CouncilH European Court Reports. - 1985. - P. 1513.

³ Case 149/79, Commission v Belgium II European Court Reports. - 1980. - P. 3881.

⁴ Щодо формування єдиного європейського внутрішнього ринку див.: Толстухин А. Э. Правовая природа Европейского Союза: дис канд. юрид. наук: 12.00.10. - М.,

1997. - С 113-122.

250