§ 2. Вплив рішень Суду Європейського Союзу на право та інститути єс

права Співтовариства, за які вони несуть відповідальність» ' Цей прин­цип встановлює найбільш вигідну для досягнення цілей ЄС взаємодію національного права держав-членів із наднаціональним правом.

Виходячи з наведеного, принципи верховенства права ЄС та його прямої дії можна назвати двома основоположними опорами всієї правової системи ЄС, що відіграють значну роль у розбудові більш тісного союзу між громадянами Європи. Наділяючи право ЄС прямою дією та верховенством, Суд ЄС розпочав процес конституціоналізації інтеграційного права²' Науковці зазначають, що система ЄС — це «наднаціональне правове співтовариство, яке головним чином є про­дуктом юриспруденції Суду ЄС»³' Під конституалізацією розумієть­ся процес, за яким установчі договори еволюціонували від сукупно­сті домовленостей, які були обов'язковими для держав, до правового режиму, котрий надає права та накладає обов'язки на всіх приватних осіб на території ЄС⁴' Тобто право ЄС — чи то первинне, чи то вто­ринне — може бути використане безпосередньо в національному правопорядку, у тому числі приватними особами. Крім того, ефек­тивна реалізація цього права була покладена на національні суди, що привело до зміни національної судової практики, яка почала присто­совуватися до основних принципів права ЄС, а приватні особи стали відігравати активну роль у реалізації права ЄС у рамках національних правових систем.

¹ Joined eases 6/90 та 9/90, 6/90. 9/90, Francovich and Others v Italian Republic II European Court Reports. - 1991. - P. 1-5357.

¹ Питання щодо впливу Суду ЄС на розвиток права ЄС та йото конституціоналі-зацію були висвітлені авторкою у таких роботах: Комарова Т. Правові паростки інтс-ірації / Юридичний вісник України. - 2002. - № 45(385). - С. 10; Вона ж. Природа права ЄС / Юридичний вісник України. - 2004. - № 52(496). - С. 5; Вона ж. Суд Єв­ропейських Співтовариств та його роль у європейській інтеграції// Від громадянсько­го суспільства - до правової держави: Матеріали 1-ї міжн. студ. наук, конференції (Харків, квіт. 2006 p.). - X., 2006. - С. 29-32; Вона ж. Вплив Суду Європейських Спів­товариств на право Європейського Союзу // Наук. вісн. Ужгород, нац. ун-ту. Серія «Право». - 2008. - Вип. 9. - С. 24-27; Вона ж. Суд Європейських Співтовариств та конституціоналізація європейського права // Осінні юридичні читання: Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (12-13 листоп. 2008 p.). - X.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 131-134.

⁵ Joerges Ch. Taking the Law Seriously: On Political Science and the Role of Law in the Process of European Integration // European Law Journal. - 1996. - Vol. 2, Is. 2. -P. 110.

⁴ Slaughter A.-M., Stone Sweet A.. Weiler J.H.H. The European Court and National Courts - Doctrine and Jurisprudence. Legal Change in Its Social Context. - Oxford: Hart Publishing, 1998. - P. 306.

231

Розділ 3. Рішення Суду Європейського Союзу: IXприрода та функції

Важливим етапом конституалізації права ЄС можна вважати вста­новлення Судом ЄС доктрини відповідальності держави, розробленої рішенням по вже згаданій справі Francovich. Ця доктрина є ілюстра­цією принципу ubijus ibi remedium, та відповідно до неї держава має відшкодувати збитки, завдані індивідам порушенням права ЄС. У цих справах національні суди можуть присудити державі компенсувати індивідам їх втрати. Доктрина є важливим елементом ефективності правового порядку ЄС, оскільки не всі норми права ЄС мають пряму дію, а отже, не всіма ними можуть скористатися приватні особи в на­ціональних судах для захисту своїх прав. Тим паче, як уже було заува­жено, Суд ЄС підкреслює, що директиви не мають прямої «горизон­тальної» дії, тож для надання приватним особам дієвого механізму захисту доктрина відповідальності держави є вкрай важливою.

У ряді своїх рішень Суд пояснив, що для настання відповідально­сті держави повинні існувати три умови: акт ЄС має надавати права індивідам, порушення цих прав державою має бути доволі серйозним га між збитками та порушенням має бути прямий зв'язок ' Відпові­дальність може наставати за будь-які порушення будь-якої норми ЄС незалежно від того, чи має норма пряму дію. Крім того, Суд прийняв унітарну концепцію щодо держави-порушниці, тобто відповідальність накладається на державу незалежно від того, яка гілка державної вла­ди допустила порушення. Суд досить широко тлумачить і поняття виконавчої гілки державної влади, включаючи до неї як традиційні департаменти центральної влади, усі органи адміністрацій (мається на увазі й муніципальні органи) ' так і конституційно незалежні органи, на які покладений обов'язок підтримувати публічний порядок та без­пеку ' публічні органи влади, які надають медичне обслуговування' '

¹ Joined cases 46,48/93, Brasserie du Pecheur v Germany та R v Secretary ofStatefor Transport, ex parte Factortame Ltd and OtherslI European Court Reports. - 1996. - P. 1-1034. Щодо проблеми існування прямого зв'язку між збитками та порушенням див.: Anagnostaras G. Not as Unproblcmatic as You Might Think: the Establishment of Causation in Governmental Liability Actions // European Law Revue. - 2002. - Vol. 27, Is. 6. - P. 663-676.

² Case 103/88, Fratelli Consanzo SpA v Commune di Milano II European Court Re­ ports. - 1989. - P. 1839.

³ Case 222/84, Johnston v Chief Constable of the Royal Ulster Constabulary II Euro­ pean Court Reports. - 1986. - P. 1651.

⁴ Case 152/84, Marshall v Southampton Area Health Authority II European Court Reports. - 1986. - P. 723.

232